Новерр розробив принципи героїчного балету і балету-трагедії. У 1759 році вийшла його знаменита праця "Листи про танець і балети", де Новерр обґрунтував принципи балету-п'єси, втілюваного засобами дієвих пантомім і танцю в співдружності композитора, хореографа і художника.

Тому, за задумом засновників, головна ідея цього свята — об'єднання всіх напрямків танцю, як єдиної форми мистецтва, а сам День танцю — це привід для її вшанування, а ще — її здатності долати всі політичні, культурні та етнічні межі, можливості об'єднувати людей в ім'я дружби і миру, дозволяючи їм говорити однією мовою — мовою танцю.

І, звичайно ж, в цей день весь танцюючий світ — колективи театрів опери і балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального і народного танцю та інші, як професійні, так і самодіяльні артисти — відзначатимуть своє професійне свято. Форми ж святкування вельми різноманітні — від традиційних концертів і виступів до танцювальних флешмобів і незвичайних уявлень.

На офіційному ж рівні, за традицією, щороку хто-небудь з відомих представників світу хореографії виступає зі зверненням до громадськості з посланням, нагадує людям про красу танцю. Так, у різні роки з урочистими промовами з нагоди Міжнародного дня танцю виступали такі світові знаменитості, як: Роберт Джофри (США), Мегі Марэн (Франція), Майя Плісецька (Росія), Моріс Бежар (Франція), Вільям Форсайт (США-Німеччина), Стефан Пейдж (Австралія), Міяко Йошида (Японія-Великобританія), Хуліо Бокка (Аргентина), Лін Хвай-мін (Тайвань) та інші.