2. Засоби підвищення ефективності викладання предметів «Етика», «Культура добросусідства»  та інших курсів морального спрямування.

3. Нові професійні ролі та завдання сучасного вчителя в контексті концепції Нової української школи.

2. Засоби підвищення ефективності викладання предметів «Етика», «Культура добросусідства»  та інших курсів морального спрямування.

3. Нові професійні ролі та завдання сучасного вчителя в контексті концепції Нової української школи.

Ефективність роботи учителя є одним з найважливіших чинників, який, разом з іншими, може значною мірою сприяти підвищенню (або, навпаки, зниженню) ефективності навчання школярів. Педагогічна креативність – певна психологічна та соціальна готовність особистості, яка дозволяє змінити ситуацію таким чином, щоб вчитель і учень могли ефективно взаємодіяти, досягнути взаєморозуміння, зменшити негаразди у спілкуванні, ліквідувати конфлікти. До важливих компонентів високоякісної роботи можна віднести також вміння вчителя супроводжувати теоретичну інформацію питаннями, які направлені на актуалізацію знань учня і на аналіз його життєвого досвіду, вміння влаштувати дискусію та т. ін. Сучасний учитель використовує на заняттях відеоматеріали, аудіоматеріали, слайди. Поезія та музика також сприяють засвоєнню матеріалу та привносять у процес навчання задоволення, що запам’ятовується на все життя.

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах, стосунках;

• діалог - взаємодія - взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору  та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов'язань,   обов'язковість  виконання домовленостей).

В контексті концепції "Нова українська школа" (НУШ), вчитель виконує ряд нових професійних ролей та завдань. Ця концепція визначає стратегічні напрямки розвитку освіти в Україні та передбачає активну участь вчителів у впровадженні сучасних педагогічних підходів.

Професійні ролі:

Ментор та навчальний лідер: сприяння розвитку колег, зв’язок з передовими педагогічними методами та надання підтримки вчителям-новачкам.

Фасилітатор навчання: організація структурованих інтерактивних занять, що сприяють активному взаємодії та залученню учнів.

Координатор індивідуалізації та диференціації: врахування потреб та інтересів кожного учня, створення індивідуальних навчальних маршрутів.

Експерт цифрових технологій: вміння використовувати цифрові технології для покращення навчання та залучення учнів.

Організатор проектної роботи: стимулювання навчання через проекти, організація групових досліджень та практичних завдань.

Завдання:

Розвиток ключових компетентностей: фокус на розвитку ключових компетентностей учнів, таких як критичне мислення, комунікація, творчість та інші.

Індивідуалізоване навчання: створення індивідуальних підходів до навчання, враховуючи інтереси, здібності та потреби кожного учня.

Робота з пізнавальними конфліктами: здатність вчителя ефективно працювати з різними рівнями знань та розуміння учнів, сприяючи їхньому навчанню та розвитку.

Використання інноваційних методів: активне впровадження інноваційних методів та педагогічних підходів для створення захоплюючого та ефективного навчального середовища.

Розвиток саморегуляції та життєвих навичок: надання учням можливостей для розвитку навичок саморегуляції, роботи в команді, вирішення конфліктів

Нові завдання та професійні ролі сучасного вчителя в контексті концепції Нової української школи. Формувальне оцінювання: переваги та ефективність.

Учитель НУШ - агент змін сучасного освітнього простору, який розвиває індивідуальність, забезпечує свободу вибору учнів

НОВА РОЛЬ УЧИТЕЛЯ – НЕ ЯК ЄДИНОГО НАСТАВНИКА ТА ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ, А ЯК… КОУЧА, ФАСИЛІТАТОРА, ТЬЮТОРА, МОДЕРАТОРА, МЕНТОРА ТА НОВАТОРА В ІНДИВІДУАЛЬНІЙ ОСВІТНІЙ ТРАЄКТОРІЇ ДИТИНИ.

Тема 3.

Сучасний учитель має бути відкритим до інновацій, готовим самовдосконалюватись, перебувати у постійному творчому пошуку, рухатись уперед – працювати над своїм професійним розвитком, оволодівати новими професійними ролями.

Зокрема, педагог-фасилітатор – це організатор процесу колективного розв'язання проблем у мікрогрупах учнів. Його завдання – сприяти, допомагати, полегшувати. Педагог-модератор – педагог, який налагоджує комунікативну взаємодію та забезпечує створення спільноти у класі. Педагог-тьютор разом з дитиною працює над визначенням і розвитком її індивідуальних інтересів, пізнавальних можливостей та здібностей та допомагає їй зрозуміти не тільки світ довкола, а й себе. Педагог-коуч сприяє розвитку здатності школяра долати труднощі та досягати цілі.

Сучасний педагог має перетворитись на ментора дитини, тобто досвідченого і надійного помічника, порадника, наставника, партнера, який супроводжує її у процесі пізнання і досліджує світ разом із нею. Сучасний педагог і дитина – це партнери.

Завдання сучасного педагога – партнера, коуча, фасилітатора, модератора, тьютора допомогти дитині вибудувати таку життєву траєкторію, яка сприятиме його самореалізації у житті.

- повага до особистості;

- доброзичливість і позитивне ставлення;

- довіра у відносинах, стосунках;

- діалог - взаємодія - взаємоповага;

- розподілене лідерство (проактивність, право вибору  та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків);

- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов'язань,   обов'язковість  виконання домовленостей).

Засоби підвищення ефективності викладання предметів "Етика" та інших курсів морального спрямуваання

·        Активна взаємодія;

·        Використання технологій;

·        Інтеграція в інші предмети;

·        Практичні вправи;

·        Розвиток критичного мислення;

·        Участь батьків та спільноти;

·        Оцінювання та фідбек.

Методи дпідвищення ефективності викладання предметів "Етика" та інших курсів морального спрямування:

·        Казкові персонажі та моральні сюжети;

·        Етичні дебати та публічні виступи;

·        Кейс-метод;

·        Етичні портфелі;

·        Співпраця з місцевими організаціями;

·        Інтерактивні технології;

·        Організація тематичних тижнів.

Ці підходи можна комбінувати в залежності від конкретних умов і потреб учнів.

Сьогоднішнє завдання вчителя – створити умови для розвитку учня, його здібностей, творчого сприйняття знань, виробити вміння самостійно мислити, мотивацію до вивчення предметів. Сучасний вчитель – демонструє універсальні і предметні способи дії, ініціює дії учнів, корегує і консультує їх, знаходить способи включення в роботу всіх, створює умови для набуття життєвого досвіду, є партнером учнів та батьків.

  Поєднує в собі такі компетенції:

  - Фасилітатора – створювача умов для навчання

  - Супервайзера – організатора, менеджера

  - Модератора – партнера

- Коуча – тренера, режисера

  - Тьютора – репетитора

    Бездоганно знає  свій предмет, не боїться сертифікації

    Кожен урок, заняття є для сучасного вчителя міні-проєктом,що включає «5П»:

1 - Проблема ( компетентнісний, особистісно зорієнтований, діяльнісний підходи)

2 - План (завдання)

3 - Пошук (практичні дії по виконанню завдання)

4 - Продукт (розвинуті компетентності; вмотивована особистість)

5 - Презентація (самоаналіз результатів)

    Розуміє значення основної навички ХХІ століття – вміння самостійно вчитися впродовж всього життя

    Керується в своїй роботі вимогами Державного стандарту про компетентнісний,особистісно зорієнтований,діяльнісний підходи на всіх уроках,заняттях.

Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання, щоб залучити до професії найкращих. До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає.

Учитель НУШ - агент змін сучасного освітнього простору, який розвиває індивідуальність, забезпечує свободу вибору учнів. У звʼязку з цим варто говорити про нову роль вчителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора, ментора та новатора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.

Сучасний вчитель у контексті концепції Нової української школи стикається з новими викликами та має виконувати різноманітні ролі та завдання.

1. Фасилітатор навчання: Замість традиційного підходу "вчитель як джерело знань", вчитель стає фасилітатором навчання, який стимулює учнів до самостійного вивчення, розвиває їх творчі та критичні здібності.

2. Використання технологій: Сучасний вчитель повинен бути орієнтованим на використання сучасних технологій в освіті. Це охоплює не лише технічні навички, але й здатність інтегрувати цифрові ресурси в навчальний процес.

3. Індивідуалізація та диференціація: З урахуванням різноманітності учнів, вчитель повинен вміти індивідуалізувати та диференціювати навчання, надаючи кожному учневі можливість розвиватися відповідно до його потреб та інтересів.

4. Розвиток критичного мислення та навичок співпраці: Вчителю слід акцентувати увагу на розвитку критичного мислення учнів, а також виховувати навички співпраці та комунікації.

5. Оцінювання зростання компетентностей: Замість визначення лише фактичних знань, вчителі повинні зосередитися на оцінюванні розвитку ключових компетентностей учнів.

6. Здатність працювати в команді: Реалізація інтердисциплінарних підходів вимагає від вчителя готовності до співпраці з іншими педагогами, спеціалістами та батьками.

7. Робота з батьками: Сучасний вчитель взаємодіє з батьками як партнерами у навчальному процесі, спільно обговорюючи та вирішуючи питання, пов'язані із навчанням та вихованням учнів.

Загалом, розширення ролей та завдань вчителя відбувається в напрямку більш активної, гнучкої та індивідуалізованої педагогіки, спрямованої на розвиток учнів як особистостей з унікальними потребами та можливостями.

2. Засоби підвищення ефективності викладання предметів «Етика», «Культура добросусідства»  та інших курсів морального спрямування.

3. Нові професійні ролі та завдання сучасного вчителя в контексті концепції Нової української школи.

1.     Мета моєї педагогічної діяльності: самовдосконалення особистості вчителя і учня через пізнання нового; постійний педагогічний пошук оптимальних прийомів та  методів навчання з метою впровадження інноваційних технологій на  уроках етики. Найбільш ефективними, на мою думку, є мозковий штурм, робота в парах і в малих групах, ротаційні трійки, незакінчене речення. І безумовно, при реалізації діяльнісного підходу, якому надається пріоритетне значення при вивченні предмету, інтерактивні методи є найбільш ефективними.

       Я вважаю, що вартими уваги є такі напрями роботи з використання інформаційних технологій:

-        створення тематичних добірок наочних матеріалів;

-        тестування учнів;

-        створення відеоматеріалів;

-        засвоєння нового матеріалу за створеною учителем презентацією;

-        самостійне створення учнями презентацій за запропонованою вчителем темою;

-        проведення квестів на етичну тему;

-        діяльність за методом проектів.

          Актуальними вважаю і традиційні методи – бесіду, тестування, моделювання, розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення (проблемою залишається неготовність деяких учнів  до   інтерактивних  методів роботи).

          Дякую, було дуже цікаво. Обов’язково буду використовувати отримані знання в практичній діяльності.

Ігри, для використання етичних ситуацій що сприяють для розвитку приймати відповідні рішення.

2. Розвиток критичного мислення та компетентнісного підходу на уроках мистецтва.

3. Шляхи надолуження навчальних втрат з мистецтва.

2. Засоби підвищення ефективності викладання предметів «Етика», «Культура добросусідства»  та інших курсів морального спрямування.

3. Нові професійні ролі та завдання сучасного вчителя в контексті концепції Нової української школи.

2. Розвиток критичного мислення та компетентнісного підходу на уроках української мови та літератури.

3. Шляхи надолуження навчальних втрат з української мови та літератури.

2. Розвиток критичного мислення та компетентнісного підходу на уроках української мови та літератури.

3. Шляхи надолуження навчальних втрат з української мови та літератури.

2.Використання інтерактивних методик: залучення учнів до активної участі у процесі навчання за допомогою різноманітних інтерактивних методик, таких як групова робота, дискусії, рольові ігри тощо. Це сприяє залученню уваги учнів та збільшенню їхнього інтересу до предмета. Це і завдання «Закінчи речення», і «Знайди мінімум 5 синонімів», «Ускладни речення» - на уроках української мови. 

«Мозкова атака» – це ефективний метод колективного обговорення пошуку рішень, що здійснюється завдяки вільному накопичення ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників обговорення.

Метод «Символічне бачення». Ця стратегія полягає у знаходженні або побудові учнем зв’язків між об’єктом та його символом.                                                                                                                    

     - створити карту опорних знань із тем , на які слід звернути увагу;

     - виділити уроки для повторення , коригувати , підібрати завдання , що дають можливість самостійного повторення вивченого матеріалу в цікавій та ігровій формі;

      - скласти план повторення , закріплення раніше вивчених тем;

      - відповідно плану повторення , здійснювати  перевірку знань учнів із даних тем на уроках та індивідуальних консультаціях;

      - використовувати інтерактивні методи ( групова робота , рольова гра , дискусії ) з метою залучення уваги учнів  та збільшення інтересу до предмету;

      - використовувати інтерактивні дошки , відеоуроки

    У своїй практичній діяльності  створюю  цікаве та успішне навчальне середовище з метою подолання навчальних втрат з української мови та літератури. На уроках пропоную учням створити певні схеми , такі як : " Карта пам'яті" , " Асоціативний кущ ", " Хмаринки слів", що дає змогу краще сприймати інформацію. Доволі часто використовую інтерактивні платформи Wordwall , Learning Apps , Тренажер з української мови .

Дуже часто використовую на уроках тестові завдання як з української мови , так і з літератури , мовні та літературні диктанти , навчаю учнів самих створювати такі завдання , хочу відзначити , що здобувачі освіти залюбки справляються з цим , їм це до вподоби.

Основними аспектами впровадження інноваційних технологій в освіті є:

1. Цифровізація навчального процесу:

-      Використання електронних платформ, таких як Moodle, Google Classroom, для дистанційного та змішаного навчання.

-      Застосування інтерактивних підручників, онлайн-курсів, відеоуроків.

-      Створення цифрових бібліотек.

2. Мультимедійні технології:

-      Інтерактивні дошки, проєктори, віртуальні лабораторії.

-      Доповнена і віртуальна реальність (AR та VR) для візуалізації складних понять.

3. Інтерактивне навчання:

-      Використання гейміфікації для підвищення мотивації учнів (навчальні ігри, змагання, вікторини).

-      Рольові та симуляційні ігри, проєктна діяльність.

4. Інтелектуальні системи підтримки навчання:

-      Використання штучного інтелекту для персоналізації навчання (адаптивні системи).

-      Автоматичний аналіз прогресу учнів за допомогою програмного забезпечення для створення індивідуальних траєкторій навчання.

5. STEM-освіта:

-      Інтеграція наук, технологій, інженерії та математики для формування комплексного мислення.

-      Лабораторні заняття з робототехніки, програмування та моделювання.

Впровадження інноваційних технологій потребує постійної підтримки та підготовки педагогічних кадрів, оновлення матеріально-технічної бази та нормативної підтримки з боку держави, але воно є ключовим фактором розвитку освіти в сучасних умовах.

- створення цікавих і практичних завданнь, які допоможуть учням бачити зв'язок між вивченням мови та її практичним застосуванням;

- різноманітні ігрові завдання будуть у нагоді для створення позитивної мотивації навчання, , що допоможуть дитині бути більш розкутою, знімуть її скутість, будуть спонукати до нових знань;

- використання інтерактивних методів, таких як групова робота, рольові ігри тадискусії, сприятимуть активізації учнів та збільшенню їх інтересу до навчання.

На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш. Такі вправи розвивають мовлення, допомагають в написанні яскравих оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву, сприяють самостійній роботі думок учнів.

Надолуження навчальних втрат з української мови та літератури потребує систематичного підходу. Шляхи для їх усунення:  

1.Діагностувальне тестування на початку року. Це дозволяє визначити теми, які потребують особливої уваги.

2.Корегування календарного планування,

3. Розробка додаткового контенту для тих тем, яким треба більше приділити уваги.

4. Використання інтерактивних методів,  різноманітних навчальних ігор для закріплення матеріалу.

5.Розробка індивідуальних завдань для учнів, щоб надолужити конкретні прогалини у знаннях.

Надолуження освітніх втрат є важливою темою. Щоб виявити рівень навчальних втрат, проводжу діагностування за допомогою тестів, різнорівневих завдань. Застосовую індивідуальний підхід із наданням диференційованих завдань для учнів. Проводжу роботу із використанням інтерактивних методик: "Знайди помилку", "Закінчи речення", перегляд буктрейлерів, складання учнями власних, рольової гри. Створюю ситуацію успіху. Залучаю учнів до активної участі в навчальному процесі.

У своїй роботі з учнями я використовую такі методи:

1 .Мем, або інтернет-мем, – це будь-яка дотепна коротка інформація (фраза, зображення, звукоряд, відео) іронічного характеру, яка відтворює певне ставлення до якихось подій чи обставин та поширюється в інтернеті. Такий формат навчання може стати цікавим доповненням освітнього процесу: він сприяє розвитку спостережливості, креативному переосмисленню будь-якої інформації, розвиває почуття гумору та навчає школярів лаконічно робити акценти на ключових моментах.

2.Фотоквест – це творче змагання, яке обмежене часом та передбачає виконання поставленого завдання. А ще фотоквест – це маса позитиву, корисної інформації та використання творчого потенціалу.

Із власного досвіду наведу наступні приклади активностей:

• Проєкти та інтегровані уроки: Наприклад, можна запропонувати учням створити презентацію або буклет на тему, пов'язану з літературним твором, або ж інсценізувати епізод твору.

• Творчі завдання: Писати есе, вірші, діалоги за мотивами творів, що вивчаються, або власні інтерпретації прочитаного матеріалу.

• Використання сучасних інструментів: Використання платформ для створення ментальних карт, інтерактивних тестів чи проєктних презентацій (як-от Canva або Google Slides) допомагає учням систематизувати інформацію та креативно підходити до виконання завдань.

Сучасний вчитель мистецтва має бути одночасно і викладачем, і вихователем, і організатором педагогічного процесу. У процесі навчання мистецтву учитель має сформувати у школяра прагнення бути неповторною особистістю , допомогти відшукати оригінальне, самобутнє розв’язання творчих завдань, вільно реалізувати свої творчі можливості. 

Доцільно використовувати наступні технології на уроках мистецтва: гра «Запитання – відповідь», «М’яч з термінами», «Музичне доміно», «Текст з помилками», «Музична вікторина», «Інтерв’ю».

-Інтеграція цифрових технологій у навчальний процес, таких як використання інтерактивних дошок, відеоуроки, онлайн-ресурси тощо, допомагає зробити навчання більш цікавим та ефективним для учнів.  Використовую онлайн - дошки "Miro", "Kami".На цих дошках можна додавати  в презентації зображення, персонажі, текст та музику, роблячи процес більш цікавим та інтерактивним.  

- Застосування різноманітних методів та прийомів для стимулювання мотивації учнів .Участь в різноманітних конкурсах,заохочувальні системи.

- Самовдосконалення. Намагаюсь постійно проходити навчання,впроваджувати на свої уроки новітні методики. Це допомагає мені створити сприятливі умови для подолання навчальних втрат.

А. Барбюс

Освітні (навчальні) втрати (learning loss) — це будь-яка втрата знань, умінь, навичок або уповільнення чи переривання академічного прогресу через великі прогалини або паузи в навчанні конкретного учня. Вони можуть бути спричинені: пропусками занять, неефективним викладанням, плановими перервами в освітньому процесі (канікули), незапланованими перервами в навчанні, пов’язаними із соціальними кризами, природними катаклізмами тощо.

Пандемія і війна значно ускладнила доступ школярів до освіти та сильно вплинула на її якість.

Ключові виклики в умовах війни - це нестабільні умови навчання; обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності; зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан учнів та вчителів.

Для визначення рівня навчальних втрат

оцінюємо потреби: яким навчальним предметам, темам, умінням приділити додаткову увагу? Інструментами можуть стати система тестування результатів навчання. А також порівняння навчальної програми країни, в якій тимчасово учень навчається, з українською. Визначивши прогалини в знаннях і вміннях, можна працювати з їх надолуженням. Вчителі-предметники можуть самостійно оцінити прогалини у знаннях учнів. Які теми потрібно надолужити з усім класом, а які з окремими дітьми. Одним з інструментів для виявлення навчальних прогалин є діагностичні тести на платформі ВШО. Там можна знайти роботи з української мови для учнів 5 класів для виявлення прогалин за початкову школу, для 7 класів для виявлення прогалин за курс 5-6 класу, та 9-х класів для виявлення прогалин за 7-8 клас.

2. Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення української мови і літератури, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати думки, щоб переконати інших; мислити мобільно і бути відкритим до сприйняття думок інших, принциповим у відстоюванні своєї позиції. У роботі використовуємо методи формування і розвитку критичного мислення. Виокремлюємо певні умови, створення яких здатне спонукати й стимулювати учнів до критичного мислення, а саме: – робота з формування критичного мислення ведеться не тільки на уроці, а й у позаурочний час; – вільне висловлення ідей, думок; – обмін думками, спілкування; – цінування думок інших; – впевненість учнів завдяки створеному учителем середовищу; – ситуація успіху, задоволення від здобутих знань.

-Першочергово доцільно провести діагностичні роботи для виявлення навчальних втрат учнів.

- Організація індивідуальних та групових консультацій.

-Розробляти власні навчальні програми, коригуючи зміст   та результати навчання з урахуванням виявлених освітніх втрат.

-Збільшення часу навчання.

Змінюю формат уроків, використовую на уроках  різні інструменти. Доцільно практикувати і циклічні повторення.

Надолуження  навчальних втрат є надзвичайно актуальним завданням, яке потребує особливої уваги і зусиль і вимагає своєрідного підходу, який поєднує  гнучкість, підтримку та адаптацію до потреб учнів.

На мою думку, ефективними шляхами подолання навчальних втрат є:

-          Виявлення прогалин у знаннях учнів. Це допомогає вчителю краще зрозуміти рівень знань дітей і встановити, які теми потребують уваги.

-           Індивідуальне навчання. Допомогає учням опрацьовувати матеріал у тому темпі,який є для них зручним.

-          Використання інтерактивних форм навчання. Такі форми допомагають залучати учнів до навчання, роблять цей процес цікавим, захоплюючим.

-          Створення сприятливої атмосфери і підтримка учнів допомагає краще сприймати інформацію.

У своїй практичній діяльності, щоб допомогти учням надолужити пропущений матеріал розробляю плани, створюю інтерактивні вправи на платформах (Wordwall, LearningApps) де учні через гру закріплюють знання, використовую онлайн –вікторини, тести (Kahoot). Також пропоную дітям використовувати платформу ВШО.

Надаю  додаткові консультації для учнів, де ми обговорюємо складні теми, виконуємо практичні завдання, щоб зрозуміти як добре учні засвоїли матеріал.

 Такий підхід допомагає  залучати учнів та покращувати їхні результати навчання.

Сучасний учитель має не лише знати свою навчальну дисципліну, а й бути готовим креативно розкривати її, навчати з використанням освітніх електронних ресурсів і цифрових платформ. Спрощують доступ до навчальних матеріалів електронні підручники та додатки, а різноманітні цифрові ресурси допомагають краще враховувати особисті потреби кожного учня, зробити навчання інтерактивним та цікавим.

Найбільш  ефективною формою навчання вважаю  поєднання сучасних інноваційних методів і прийомів  з традиційними засобами.

Треба зазначити, що на різних етапах уроку використовуються різні методи, прийоми інноваційних технології з метою формування певної компетентності.

За результатами своєї практичної діяльності  визначилася з найбільш ефективними сучасними технологіями, методами і прийомами та навчилася планувати свою діяльність на отримання позитивного результату.

    Використовуючи інноваційні технології на уроках української мови та літератури, вивела свою формулу успішної роботи на уроці.

Головне, дотримуватись двох основних правил:

1. Залучити до роботи всіх дітей класу.

2. Поставити учня у позицію творця.

1.     Використання інтерактивних платформ: Платформи, такі як Kahoot!, Quizlet або Google Classroom, можуть зробити навчання більш інтерактивним і цікавим для учнів.

2.     Цифрові ресурси: Використання електронних підручників, відеоуроків та онлайн-курсів може допомогти учням краще засвоювати матеріал.

3.     Проєктне навчання: Залучення учнів до створення власних проєктів, пов’язаних з українською мовою та літературою, може сприяти розвитку їхніх творчих здібностей та критичного мислення.

4.     Віртуальні екскурсії: Використання віртуальних турів по літературних місцях України може зробити уроки більш захоплюючими та наочними.

5.     Кар’єрне орієнтування: Інтеграція елементів кар’єрного орієнтування в уроки може допомогти учням зрозуміти, як знання української мови та літератури можуть бути корисними в їхньому майбутньому професійному житті.

Людина, яка вміє відповідально мислити, починає відповідально діяти.

Метью Ліпман

Упровадження інноваційних технологій в освітній процес.

Технології штучного інтелекту почали активно використовуватися в освіті. Дистанційний формат навчання поставив дітей і педагогів перед новими реаліями, коли провідне значення відіграють цифрові технології. Діти виконують різноманітні завдання на освітніх платформах, користуються сайтами чи блогами своїх учителів, заходять на різні інформаційні сторінки в пошуках готових домашніх завдань або зразків виконання запропонованих задач. На збільшення попиту на інтелектуальний продукт інтернет-мережа реагує великою кількістю різноманітних пропозицій, серед яких можна виокремити як корисні, так і шкідливі для користувачів.

Використовуючи різноманітні завдання щодо вирішення питань за допомогою штучного інтелекту, учитель може формувати в учнів навички критичного споживання інформації, змушує перевіряти подані відомості, звертатися до різних джерел. Діти набагато швидше підлаштовуються під нові умови, удосконалюють свою діяльність у мережі, знаходять нові можливості «обійти систему», полегшити виконання окремих завдань, пришвидшити створення презентації, використовуючи вже наявні відомості та шаблони, звернутися до штучного інтелекту для написання твору чи розв’язання математичної задачі. Принцип залишається однаковий: формулюємо запит – отримуємо результат. І саме це можна взяти за основу в роботі зі штучним інтелектом на уроках та в позаурочний час.

Вивчаючи з дітьми літературний твір, даємо завдання скласти портрет конкретного літературного героя за допомогою нейромережі. До запиту додаємо декілька правдивих і декілька хибних даних. У кожної дитини виходить унікальний результат зі своїм набором речень, який і стане предметом подальшого обговорення. Таким чином учні повинні не лише знати той текст, про який йде мова на уроці, а можуть заглибитися в тему, обговорити ключові моменти, що сприятиме критичному переосмисленню отриманої інформації, адже пасивне споживання не дасть такого результату, як активне залучення.

Заборонити дітям використовувати штучний інтелект під час виконання завдань ми не можемо, як і в більшості випадків перевірити, чи писала це завдання дитина сама, чи зверталася по допомогу до нейромережі. Колись хтось сказав: «Павутину не проконтролюєш». У цьому можна переконатися через велику кількість фейкової інформації, витоку особистих даних у загальний доступ, існування небезпечних закритих сайтів та сайтів-сміттярок. Але навчити свідомо обирати інформацію, визначати мету появи тієї чи іншої новини, контролювати емоції (саме на емоційну складову розрахована більшість новин та фактів, які ми читаємо), розривати «інформаційну бульбашку», цікавитися різними темами, ігнорувати пропозиції, які нав’язує персоналізація рекламного контенту, є одним із провідних завдань учителя.

У своїй роботі на уроках української мови та літератури для початку проводжу діагностувальну роботу з виявлення прогалин у знаннях учнів. Це дозволяє з'ясувати теми, на які треба звернути увагу при повторі.

Після з'ясування вношу корективи в календарне планування.

Створюю додаткові меморікарт для учнів, які потребують додаткового повтору, а також завдання, ігри, тести на закріплення матеріалу

Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедія-технологій. З їх допомогою можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом. Комп’ютерні тренажери можна використовувати для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.

Індивідуальний підхід до учнів.

Кожен учень має різний рівень розвитку художніх навичок, тому важливо провести діагностику того, що було пропущено. Я задаю короткі завдання, як, наприклад, створення ескізу або композиції, щоб оцінити, що потребує додаткової уваги. Потім розробляю індивідуальні завдання для тих, хто потребує допомоги, як-от робота з тінями, колоритом або пропорціями.

Використання інтерактивних платформ

Платформи, такі як Google Classroom чи Padlet, допомагають не лише поділитися навчальними матеріалами, а й надати доступ до додаткових ресурсів. Я ділюся відеоуроками з техніки малювання, зразки робіт відомих художників, покрокові інструкції, які діти можуть переглядати та практикувати вдома. Наприклад, для вивчення акварелі я створюю короткі відео, де показую техніки «мокре по мокрому» та «сухий пензель».

Майстер-класи та демонстрації.

Щоб надолужити практичні навички, можна організувати короткі майстер-класи або демонстрації технік малювання. Учні, які пропустили теоретичний матеріал, одразу бачать застосування технік на практиці.

Рефлексія та самооцінка

Щоб учні краще розуміли, чого їм не вистачає, я використовую методи самооцінки. Наприклад, якщо учень відчуває, що не засвоїв перспективу, я пропоную йому додаткові вправи та матеріали з цієї теми.

Кожен з цих методів дозволяє учням не лише надолужити прогалини, а й відчути себе впевненіше, розвиваючи як творчі, так і навчальні навички. Завдяки гнучкому підходу можна враховувати індивідуальні потреби кожного учня та створювати комфортну атмосферу для розвитку.

У час глобального інтернету та доступності інформації приділяю особливу увагу розвитку критичного мислення. Це і метод кубування, асоціативний кущ, сенкани, майндмеп. З дитини, яка може аналізувати інформацію виросте дорослий, який буде приймати правильні рішення. Критичне мислення дозволяє не вдаватися до суто механічного способу запам'ятовування, а допомагає вибудовувати смислові зв'язки між елементами матеріалу.

Ось кілька стратегій, які можуть допомогти учням надолужити освітні втрати у вивченні зарубіжної літератури:

• Самостійна робота:

  • Читання: Вибирати твори, які відповідають інтересам та рівню підготовки.

  • Ведення читацького щоденника: Фіксувати свої враження, думки, аналізувати образи та сюжети.

  • Онлайн-ресурси: Користуватися електронними бібліотеками, літературними блогами, освітніми платформами.

• Робота в групі:

  • Обговорення прочитаного: Ділитися своїми думками з однолітками, брати участь у дискусіях.

  • Спільні проєкти: Створення презентацій, відеороликів, літературних вечорів.

• Звернення за допомогою до вчителя: Обговорити з учителем свої труднощі, попросити додаткові завдання чи рекомендації.

Різновиди діяльності учнів відповідно до ключових наскрізних освітніх компетентностей на уроках зарубіжної літератури:       

Спілкування державною мовою;

* Опанування вміння усно й письмово висловлювати власні думки й почуття;

*напісання самостійних творчих робіт різних жанрів (творів-роздумів, есе, рецензій, розгорнутих письмових коментарів;

* брати участь у спілкуванні (зокрема, у дискусії)

*Активізація творчих здібностей;

*уміння тлумачити поняття

*Уміння висловлювати свою думку стосовно проблем, порушених у творах:

Спілкування іноземними мовами

* Слухання;

 *говоріння;

* читання;

*виконання завдань в групах та парах;

*підготовка повідомлень про українські переклади творів;

*Уміння посередницької діяльності й міжкультурного спілкування.

*Уміння належно розуміти висловлене інозем­ною мовою, усно й письмово:

*висловлювати та тлу­мачити поняття, думки, почуття, факти й погля­ди;

*уміння перекладати уривки творів;

Уміння вчитися

впродовж життя

*Написання повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт.

*Виконання випереджальних завдань.

*Участь в організації творчих виставок.

*Робота в Малій академії наук.

*Консультування з питань самоосвіти.

*Інтелектуальні конкурси, ігри, предметні тижні, які передбачають самостійне опанування певних питань та самоосвітню діяльність.

*Опанування предмету на високому науковому рівні викладання.

*Виконання навчальних програм з метою самоосвіти.

*Розв’язання проблемних ситуацій на основі сучасного життя.

*Складання й розв’язання тестів, кросвордів тощо.

*Участь у конкурсах.

*Участь в олімпіадах

*Готовність і потреба у творчості;

*уміння побачити та сформулювати проблему;

*активізація творчих здібностей;

*реалізація творчого потенціалу

*уміння здійснювати само оцінювання результатів власної діяльності;

*уміння читати, використовуючи пошукове та вибіркове читання

*Позитивний вплив освітнього середовища на розвиток учнів;

*уміння співвідносити об’єкт навчання з власним досвідом

Інформаційно-цифрові компетентності

*Опрацювання додаткової інформації в процесі опанування знань з предмета.

*Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання навчальних програм з предмета.

*Використання складених викладачем таблиць, схем як джерел інформації та складання власних схем, таблиць, планів опорних конспектів як результат самостійного опрацювання додаткової інформації.

* Уміння здобувати, опрацьовувати й використовувати інформацію з різних джерел.

*уміння класифікувати документи.

   Завданням сучасного уроку зарубіжної літератури стає пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок орієнтації в інформаційному просторі. Вчитель повинен допомогти дитині пізнати себе, відчути радість від своєї неповторності, сформувати ключові компетентності, виховати  активну громадянську позицію, зробити їх цікавими,  використовуючи різні сучасні форми і методи навчання. Розвиваючи  компетентності , сучасний педагог повинен бути здатним забезпечити самореалізацію та життєвий успіх  учнів  і « виховати високоосвічену людину, яка усвідомлює необхідність знань, має широкий світогляд, орієнтується у вирі інформації, здатна реалізовувати здобуті знання в повсякденному житті, зорієнтована на навчання впродовж життя

1.    Знати й уміти  працювати з комп’ютером та іншими інформаційними програмами,  уміння шукати потрібну інформацію з різноманітних джерел.

2.    Знати й використовувати цифрові технології, різноманітні онлайн-інструменти  для створення навчального матеріалу (тести, презентації, створення відео тощо).

3.    Уміння використовувати різноманітні освітні платформи (Classroom, «Нові Знання», Edmodo, Canvas, AR BOOK) в навчально-виховному процесі (уроки, позакласна робота, батьківські збори),  забезпечуючи активне  й ефективне навчання учнів, взаємодію з батьками, учителями-предметниками.

4.    Проходити курси підвищення кваліфікації щодо ознайомлення із сучасними підходами для використання цифрових технологій у навчально-виховному процесі.

2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.

3. Ефективні шляхи надолуження освітніх втрат.

4. Особливості мотивації учнівства 7–9 класів.

2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.

3. Ефективні шляхи надолуження освітніх втрат.

4. Особливості мотивації учнівства 7–9 класів.

2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.

3. Ефективні шляхи надолуження освітніх втрат.

4. Особливості мотивації учнівства 7–9 класів.