Складові кровоносної ситеми:

• рідина ( кров, лімфа, гемолімфа)

• судини( артерії, вени, капіляри)

• пульсуючий орган (серце).

  
  

Риби стали першими представниками хордових, які мають серце — добре розвинений, повноцінний орган кровоносної системи. На відміну від вищих хребетних, у риб не два кола кровообігу, а один. Але при цьому вони вийшли на більш високий щабель розвитку, ніж членистоногі і молюски, для яких характерна незамкнута кровоносна система.

У риб кровоносна система утворена наступними органами і судинами:

• двокамерне серце;

• черевну аорту;

• спинну аорту;

• артерії і капіляри, що живлять органи;

• Відня, що збирають кров з продуктами обміну.

Взаємозв’язок дихальної і кровоносної систем риб відбувається в зябрах, оповитих мережею найдрібніших кровоносних капілярів. За допомогою зябер відбувається поглинання кисню і надходження його в кров. Так влаштована кровоносна і дихальна системи у всіх риб, за винятком костистих Двоякодихаючих риб, що живуть в пересихаючих водоймах і здатних перемикати дихання з зябер на легені.

Дихання за допомогою зябер. З ротової порожнини вода проходить через зяброві щілини, омиває зябра і з-під зябрових кришок виходить назовні. Зябра складаються з зябрових дуг, які в свою чергу складаються з зябрових пелюсток і зябрових тичинок.

У дорослих риб зябра розташовані в званих зябровими щілинами отворах. Вони дозволяють глотці тваринного спілкуватися з навколишнім його водним середовищем. Сформувалися зябра як органу рибного дихання переважно з опуклостей глоткових стінок. Кісткові риби мають спеціальні кришки на тілі, іменовані зябровими.

Велике коло — це рух крові з шлуночка до всіх клітин тіла (крім легенів), а потім — у праве передсердя.

По артеріях великого кола кровообігу тече змішана кров, і лише головний мозок забезпечується артеріальною кров'ю.

Мале коло — це рух крові зі шлуночка до легень і шкіри, а потім — у ліве передсердя.

Серце у дорослих тварин — трикамерне, у личинок (у жаби — пуголовок) — двокамерне.

Кров червона зумовлена вмістом гемоглобіну.

Уперше здатність дихати атмосферним повітрям з'явилася у земноводних

Від лівого шлуночка артеріальна кров, збагачена поживними речовинами, по правій дузі аорти тече в спинну аорту, а від неї – по артеріях до всіх органів, де віддає кисень, перетворюється на венозну і потрапляє у праве передсердя. Це велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу (легеневе) забезпечує перенесення венозної крові від правого шлуночка до легень для газообміну і назад до лівого передсердя.

Під час польоту цей тип дихання стає неможливим через роботу грудних м’язів, дихання стає подвійним. На підйомі крил дихальні мішки розтягуються, а повітря через ніздрі з силою затягується не тільки в легені, але і дихальні мішки.

Під час польоту повітря, насичене киснем, проходить через легені птахів 2 рази — при вдиху і при видиху (при видиху воно переміщається у легені з повітряних мішків).

На відміну від легенів ссавців, легені птахів не мають альвеол, проте містять мільйони тонких проток — парабронхів.

Також, на відміну від ссавців, птахи не мають діафрагми. Вся порожнина тіла працює як міхи, проштовхуючи повітря через легені. Активною фазою дихання птахів є видих, що вимагає найбільших м'язових зусиль.

У спинній частині тіла розташоване серце — трубка, що простяглася від заднього кінця тіло до його грудей або голови.