Якщо виконувати цей простий рух очима протягом двох хвилин, але регулярно, це сприятиме значному поліпшенню живлення судин очей, завдяки стимуляції кровообігу.

Сильно примружтеся і затримайтеся в такому стані протягом 5 секунд. Після чого відкрийте очі якомога ширше. Якщо ви будете робити таку зарядку для очей з 8-10 повторень щодня, ви відмінно потренуєте очні м'язи і безпосередньо м'язи повік. А також дасте своєму зору необхідний відпочинок.

Якщо ви втомилися, довгий час провели за комп'ютером або відчуваєте, що вам некомфортно дивитися на світ, це може свідчити про те, що вашим очам потрібна допомога і підтримка, причому терміново. Тому просто розслабтеся. Закрийте їх і, проявивши уяву, подумки намалюйте яку-небудь приємну заспокійливу картину.

Вправа особливо необхідна людям, які вже мають перші ознаки короткозорості. Виконується вона дуже просто: подумки зіницями намалюйте 7-8 вісімок.

Для тренування очей і виконання вправи вам потрібно сісти обличчям до вікна. Витягнути руку вперед так, щоб відстань від долоні до очей дорівнювала 30 сантиметрам. А потім переводити погляд з вказівного пальця руки на вікно і назад. Принципово важливо робити це якомога різкіше.

Нові умови розвитку підлітків зумовлюють нову соціальну ситуацію розвитку підлітків.

Головним мотивом стає спілкування з однолітками. Це виявляється у часто повторюваному вислові підлітків: «Ми ходимо до школи не тільки вчитися, але й спілкуватися».

Тому поступово провідною діяльністю цього віку стає інтимно-особистісне спілкування з однолітками (навчання залишається основним видом діяльності).

Суттєво змінюються психологічні особливості навчання підлітків:

Мовлення підлітків розвивається за чотирма напрямками:

1)як засіб спілкування;
2)як спосіб набуття знань;
3)як інструмент  творення  та засіб вираження  емоційних станів і вольової  регуляції  поведінки;
4)як об'єкт вивчення

Психологічні особливості спілкування і взаємин підлітків з дорослими характеризуються такими проявами:

Дорослі у соціальній ситуації розвитку підлітків виступають в якості значущих осіб. 

         Але цей «п'єдестал» може зайняти будь-хто:

Одна з основних проблем– відсутність бажання та інтересу дітей вчитися, отримувати знання. 

Мотивація до навчання запрограмована в нас від природи: отримане знання або заволодіння новим вмінням винагороджується виплеском гормонів щастя. Навчання можна навіть перетворити в одержимість, тому дуже важлива правильне дозування стимуляції.

Відсутність мотивації  до навчання часто веде до стійкої неуспішності та інтелектуальної пасивності. Неуспішність, в свою чергу, веде до відхилень у поведінці.

Важливо, щоб батьки контролювали процес навчанном і враховували індивідуальні особливості дитини.

1. Не заважайте підліткові вчитися самостійно.

2. Навчальна праця цікава тільки тоді, коли вона різноманітна. Не повторюйте вдома шкільну систему.

3. Будь-яка людина виконує діяльність із задоволенням тільки тоді, коли вона розуміє, для чого це потрібно. Підліток не знає, де йому можуть знадобитися знання з фізики, хімії, алгебри чи інших предметів? Покажіть ці області.

4. Купуйте цікаві книги, довідники по різним навчальним дисциплінам. Можливо, через інтерес до цих книг сформується інтерес до предмету в цілому. Підтримуйте допитливість своїм інтересом до відкриттів своєї дитини.

5. Не поспішайте полегшити працю підлітка (зробити за нього домашнє завдання, вимагати від вчителя скасувати який-небудь вид роботи). Але і не змушуйте дитину переробляти завдання, виконувати нудну монотонну роботу, заучувати додатково важкий та незрозумілий матеріал. Навчання повинно бути важким, але посильним.

6. Вселяйте в дитину впевненість, що у нього все неодмінно вийде. Розповідайте про те, які проблеми у навчанні виникали у вас в дитинстві.

7. Ні в якому разі не карайте дитину за невдачі у навчанні. Це сприяє зниженню мотивації.

8. Не заважайте дитині самовизначатися, розвиватися.

9. Батькам бажано відмовитися від акцентів, які пригнічують навчальну мотивацію і орієнтування підлітка на отримання оцінки (повинності, матеріальну винагороду, активне наполягання вчитися тільки на «10-12» і т.д.).

10. Пам’ятайте: якщо підліток проявляє небажання вчитися – це не примха, а крик про допомогу. Не лайте, а з’ясуйте причини такої поведінки.