Добрий день! Ми раді бачити гостей у нашому дитячому садку. З перших хвилин нашого знайомства ми хочемо подарувати вам маленькі подарунки, але вони незвичайні. Це наші посмішки!

Що є кращим за дитячу посмішку? Це ж вона зігріває теплом наші серця, це вона зціляє від усіх негараздів, це ради неї нам хочеться жити, творити. Даруємо вам її!

У знак згоди, подаруйте і ви нам посмішку.

Сьогодні ми запрошуємо вас на виховний захід «Осінь в рідному краї».

Ведуча:

Любі друзі! Хоч маленькі

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось – українці

Й українських предків маєм.

Батько , мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду,

Всі належать до одного

Українського народу!

Бо родитись українцем –

Це велика честь і слава,

Рідний край свій полюбити

Найважніша з усіх справа.

Моя Батьківщина –

Це мама і тато,

Моя Батьківщина –

Це білі ромашки.

І радісний щебет веселої пташки.

Моя Батьківщина –

Найкраща, єдина

І всі називають її – Україна!

1 дитина:

Україна – це ліс і річка,

Це домівка твоя, родина.

Це веселки барвиста стрічка

Батьківщина твоя єдина.

2 дитина:

Україна – це пісні свято

Україна – це мама і тато

Це твої найщиріші друзі,

Це бджола у веснянім лузі.

Україна - це рідна мова

Це дотримане чесне слово.

Небо синє, зелений гай

Це твій рідний, пісенний край.

4 дитина:

Тихо осінь ходить гаєм

Ліс довкола , аж горить.

Ясен листя осипає

Дуб нахмурений стоїть.

5 дитина:

Жовкнуть трави в полі,

Квіти у ліску.

Облітає листя

Із дерев в садку.

6 дитина:

В парках і садочках

На доріжки й трави,

Падають листочки

Буро – золотаві.

Ведуча:

Нині осінь панує на нашій мальовничій українській землі. Хазяйнує скрізь – де не глянь. Убрала золотом сади, ліси, парки. Струшує додолу жовте листячко.

(Заходе в зал дівчинка Осінь.)

Ведуча:

Ми тебе уклінно просим, заходь у гості щедра Осінь!

Осінь:

Ось і я прийшла в ваш край

Принесла я щедрий урожай

Бо живуть тут люди – трударі

На вкраїнській матінці – землі.

Ведуча:

Рідний край де живемо

Україною звемо.

Україно, земле рідна,

Земля сонячна і хлібна.

Ой добра була нива-

Жито-пшениця вродила,

Вижали пшеницю в добрий час

На столі паляниця буде в нас!

7 дитина:

Осінь чарівниця, гарна молодиця

По лісочку ходила, порядок наводила.

Все золотом фарбувала

Дерева й кущі прикрашала.

Осінь:

Хто в хустинці червоненькій

Став у лісі, між дубів?

Може дівчинка маленька

Назбирать прийшла грибів?

Калинка:

Ні, не дівчинка там стала,

Це калина виростала,

Їй хустину гаптувала

Щедра Осінь золота.

У вінку широколистім,

У червоному намисті

Видивляюся у воду

На свою хорошу вроду.

8 дитина:

Осінь фарб не шкодувала,

Листячко пофарбувала.

Калинонька, вогниста,

Подаруй своє намисто,

І з тобою ми охоче

Гарний поведем таночок!

Ведуча:

Кругом калини підемо

Хоровод заведемо!

Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма.

Без калини нема України.

Без народу Вкраїни нема.

Ведуча:

Калина і Україна – нероздільні. В калині народ втілив образ дівчини-українки, в якої щедра душа, вірне серце. А саджають калину біля тину: щоб весною білим цвітом цвіла, а зимою – від простуди лікувала.

10 дитина:

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-трава,

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина.

Що як мама, як тато одна!

11 дитина:

Ми є діти українські,

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш Україна

Красна та багата!

12 дитина:

Перше слово з нами повсякчас –

Україна- мати ,ти одна у нас!

Україна рідна, Україна-мати

Ми про тебе пісню хочем заспівати!

Ведуча:

Щасливі ми що народились і живемо на такій чудовій, багатій землі – на нашій славній Україні!

Все в світі можна вибирати – друга, подругу, гарну річ, але не можна вибрати тільки Батьківщину.

1 дитина:

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив

Ноги, крила потрудив.

Ми спитали журавля:

-Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

-Краще рідної немає!

Бережемо Україну,

Наче рідну маму.

І за неї молитися

Ходімо до храму!

Щоб почув Господь молитву

Старого й дитини,

Щоб усі ми дочекались

Щасливої днини.

Ведуча:

Веселіше музика, ось так!

Ми умієм танцювать гопак!

Ведуча:

На закінчення я хочу побажати всім міцного здоров’я, великого людського щастя!

А для щастя треба зовсім небагато, сонце, небо, зорі і велика хата.

А у хаті рідні, друзі, мама й тато.

Щоб любов і радість там жила крилата.

Щоб були стосунки в сім’ях – добрі, щирі,

І зростали діти в злагоді і мирі.

Щоб була робота в тата і у мами.

Діток пригортали ніжними руками.

І щоб був достаток – все було як треба.

Ой для щастя мабуть, трохи більше треба!