Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. (Ліна Костенко) by Олена Лопакова https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek 21 березня - Всесвітній день поезії. Присвята en-us 2019-03-20 20:56:05 UTC 2025-03-18 18:04:56 UTC hello@padlet.com https://padlet-assets.s3.amazonaws.com/icons/Removelove.png Запрошую долучитися до акції "Поезія - безсмертний дотик до душі!!!" kontrolni2017 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343546209 Для участі в акції:
1. Знайдіть рядки з вашого улюбленого вірша.
2. Поділіться з  ними на даній віртуальній дошці.
3. Заголовок - ваше прізвище та ім'я.
4. Наступний крок - автор та назва вірша, рядки з вірша.
5. За бажанням - прокоментуйте рядки з вірша іншого учасника.
6. Бажаю Вам успіхів!

]]> 2019-03-20 21:03:55 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343546209 Лопакова Олена kontrolni2017 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343548528 Василь Симоненко "Ти знаєш, що ти - людина?.."

Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

]]> 2019-03-20 21:12:35 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343548528 Олена Гриньова https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343635593 Ліна Костенко.
 Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки.]]> 2019-03-21 05:48:40 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343635593 Катерина Букіна bukinae7 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343649655
Розкажу тобі думку таємну
Ліна Костенко

Розкажу тобі думку таємну, 
дивний здогад мене обпік: 
я залишуся в серці твоєму 
на сьогодні, на завтра, навік. 
І минатиме час, нанизавши 
сотні вражень, імен і країн, – 
на сьогодні, на завтра, назавжди! – 
ти залишишся в серці моїм. 
А чому? То чудна теорема, 
на яку ти мене прирік. 
То все разом, а ти – окремо. 
І сьогодні, і завтра, й навік.]]> 2019-03-21 07:40:28 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343649655 Горбачева Влада https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343652023 Ліна Костенко
Про кохання
спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум'ям згорю.
]]> 2019-03-21 07:50:36 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343652023 Рибак Марина https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343658574 Ліна Костенко
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути 
Я ще ніколи не пила 
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні, 
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!
Це,може,навіть і не вірші,
А квіти,кинути тобі.

]]> 2019-03-21 08:19:07 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343658574 Христодорова Наталія https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343660272 Ліна Костенко 
Про силу слова
Страшні слова, коли вони мовчать
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.]]> 2019-03-21 08:25:05 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343660272 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343667111 Ты меня не любишь, не жалеешь,
Разве я немного не красив?
Не смотря в лицо, от страсти млеешь,
Мне на плечи руки опустив.

Молодая, с чувственным оскалом,
Я с тобой не нежен и не груб.
Расскажи мне, скольких ты ласкала?
Сколько рук ты помнишь? Сколько губ?

Знаю я — они прошли, как тени,
Не коснувшись твоего огня,
Многим ты садилась на колени,
А теперь сидишь вот у меня.

Пусть твои полузакрыты очи
И ты думаешь о ком-нибудь другом,
Я ведь сам люблю тебя не очень,
Утопая в дальнем дорогом.

Этот пыл не называй судьбою,
Легкодумна вспыльчивая связь,—
Как случайно встретился с тобою,
Улыбнусь, спокойно разойдясь.

Да и ты пойдешь своей дорогой
Распылять безрадостные дни,
Только нецелованных не трогай,
Только негоревших не мани.

И когда с другим по переулку
Ты пойдешь, болтая про любовь,
Может быть, я выйду на прогулку,
И с тобою встретимся мы вновь.

Отвернув к другому ближе плечи
И немного наклонившись вниз,
Ты мне скажешь тихо: «Добрый вечер…»
Я отвечу: «Добрый вечер, miss».

И ничто души не потревожит,
И ничто ее не бросит в дрожь,—
Кто любил, уж тот любить не может,
Кто сгорел, того не подожжешь.

Сергей Есенин 
]]> 2019-03-21 08:53:04 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343667111 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343840471 2019-03-21 15:16:00 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343840471 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343840501 Ірина Романчишина
Ліна Костенко. Ця мудра і тонка жінка, як ніхто інший глибоко розуміє і вміє красиво передавати суть людських стосунків. Те, що ми не знаємо, як висловити, вона так геніально мережить у рядки. а ті лягають прямо на душу.]]> 2019-03-21 15:16:03 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343840501 Лопаков Володимир lopakova1982 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343988802 І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.]]> 2019-03-21 19:53:16 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/343988802 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/344011938 Литвинюк Ольга 
"Крила" Ліна Костенко

 А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

У цьому творі поетеса стверджує, що духовно багата людина здатна на все. 
Широко відомим вірш став після того, як його продекламував  геніальний актор Богдан Ступка. ]]> 2019-03-21 21:13:51 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/344011938 https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/344582255 Без]]> 2019-03-24 17:21:52 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/344582255 Острущенко Альона https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/344735380 І я не я, і ти мені не ти.
І я не я, і ти мені не ти.
Скриплять садів напнуті сухожилля.
Десь грає ніч на скринці самоти.
Десь виє вовк по нотах божевілля.
Бере голодну тугу – як з ножа.
Дзвенять світів обледенілі дзбани.
І виє вовк. І вулиця чужа
в замет сміється чорними зубами.
І виє вовк, ночей моїх соліст…
Заклацав холод іклами бурульок.
Вповзає вовк і тягне мерзлий хвіст,
в сузір’ї Риб вловивши кілька тюльок.
Ти, вовче, сядь. Ти на порозі ляж.
Ти розкажи свою пригоду вовчу.
А смушки скинь. Навіщо камуфляж?
Ти краще вий. А я собі помовчу.
Погрійся тут, моя нічна мано,
хоч ми із казки вибули за віком,
аж поки ранок в чорне доміно
зіграє з нами вогниками вікон.
аж поки сонце перепалить пруг
і сплачуть пітьму стріхи тонкосльозі…
Лежить овеча шкура завірюх…
І скімлить пес розумний на порозі…

]]> 2019-03-25 10:12:39 UTC https://padlet.com/kontrolni2017/5edbyuahnmek/wish/344735380