Для реалізації мети і завдань програми «STREАМ-освіта, або Стежинки у Всесвіт»  можна використовувати також міждисциплінарний підхід як дидактичний інструмент керованого зближен­ня привласнених дошкільниками знань у проце­сі формування міжпредметних понять, суджень, складних умінь. Отже, міждисциплінарні зв' язки можуть бути засобом інтеграці] набутих знань, умінь і навичок.

Визначальною характеристикою програми «STREАМ-освіта, або Стежинки у Всесвіт» є її особистісна спрямованість, коли найвищою ме­тою інтеграції в освіті є особистість, відновлення її цілісної сутності.

•   забезпечення розвитку базових (старто­вих) потенційних компетенцій і особистісних якостей дошкільників, що сприяють форму­ванню творчих і технічних здібностей, про­дуктивного та критичного мислення дітей;
• розвиток сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей, інтересів дітей, допитливос­ті та пізнавальної мотивації;

• сенсорної культури та культури пізнання, цінностей пізнання;

• формування пізнавальних дій. становлення свідомості;

•   розвиток уяви і творчої         активності;                                        • формування первинних уявлень про себе, інших людей, про властивості й відношення об’єктів довкілля (форма, колір величина, матеріал, звучання ритм, темп, кількість числа, частина • ціле, простір і час, рух і спо­кій, причина і наслідок тощо), планету Зем­ля, Всесвіт, про особливості природи різно­маніття країн і народів світу тощо.

У центрі програми -дитина- обдарована особистість тобто така, яка самостійно, в силу власних вікових і психофізіолоіічних особливос­тей, обирає свої дії та рішення, досягає вищого рівня пізнавального розвитку, ніж її однолітки здатна до обгрунтованих і виважених дій у не­стандартних ситуаціях, усвідомлює власну відповідальність перед собою, колективом і суспіль­ством за результати своєї діяльності.

Розвиваючи здібності, обдарованість дитини вкрай важливо спрямувати їх у правильне річи­ще — на користь добра. У пропонованій програмі це завдання реалізується завдяки цілісному соціально-психолоіічному проекту­ванню ланцюжка моделей-різновидів взаємодій педагога і вихованців, функціонування яких за­безпечує прогресивне духовно-креативне зрос­тання потенцій як дорослого, так і дитини.

Сенсорні здібності — це функціональні мож­ливості організму, які забезпечують відчуття і сприйняття дитиною довкілля й самої себе У розвитку сенсорних здібностей важлива роль належить засвоєнню сенсорних еталонів за допомогою відчуття, сприйняття, уявлення.

інтелектуальні (розумові) здібності — здат­ність ефективно виконувати інтелектуальну роботу, яка потребує тривалого пізнавально­го напруження Це вимагає інтенсивної уваги до об’єктів спостереження, запам'ятовування, аналізу і синтезу, узагальнення тощо. Розвиток здібностей у контексті організації розумової ді­яльності означає виконання різних видів праці з дотриманням умов, що можуть забезпечити максимальну її продуктивність за мінімальної затрати енеріїї.

Творчі здібності - це вміння дивуватися і пізнавати, знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового і здат­ність до глибокого усвідомлення свого досві­ду. Головними показниками творчих здібностей дошкільнят визнані швидкість і гнучкість мислен­ня, оригінальність, допитливість, точність і 
сміливість думки.

Проте ставлячи перед дитиною завдання зна­йти помилки, ми відкрито (а треба латентно, тоб­то приховано) підводимо її до пошуку того, що неправильно зображено на картинці. Дорослий ніби провокує виникнення сумнівів у дитини, які, у свою чергу, мають стимулювати прояв критич­ності.

Система методичних прийомів, які допома­гають виявити рівень розвиненості критично­го мислення в дошкільників, вибудовується за принципом поступового ускладнення завдань з урахуванням вікових особливостей формуван­ня мислення загалом.

Так, варіантом завдання може бути концен­трація уваги дитини на об’єкті за допомогою ін­струкції: “Подивися на картинку і розкажи, що тут намальовано” або “Послухай текст і розкажи, про що в ньому розповідається”. Інструкція такого типу дається в момент пред'явлення об’єкта пі­знання (зображення або тексту).

Що молодша дитина, то менш розвинена її здатність до узагальнення. Тож висловлю­ючи критичне судження після слухання, скажі­мо, небилиць, вона, ймовірно, перелічуватиме окремі факти або випадки, не розглядаючи їх у взаємозв’язку.

Критичні оцінні судження дитина молодшого дошкільного віку висловлює лише після інструк­ції: “Знайди помилки”.

Дорослий може спонукати знаходити недореч­ності, помилки: "Уважно подивись на картинку. Які помилки, допущені художником, ти помітив(ла)?” або: "Уважно послухай оповідання й розкажи, які помилки або неточності ти помітив(ла) у ньому" або просто: “Знайди помилки”.
У цьому віці після презентації ілюстрації або кар­тинки діти, як правило, усміхаючись, кажуть: "Так не буває”, - а коли дорослий промовляє нісенітни­цю, сміються. Вони відзначають також недоладнос­ті в окремих об'єктах, пояснюють, у чому помилко­вість певних способів дій.
З одного боку, це проста констатація наявних недоліків або помилок, а з іншого — намагання пояснити, чому намальоване (почуте) слід вважа­ти помилкою.

Прояв критичності залежить від наявних у ді­тей знань, особливостей сприймання ними об’єкта пізнання, а також від характеру словесних сигналів педагога.

У них зростає кількість виявлених помилок, під час роботи над пропонованими текстами (неби­лиці, результати дослідів або досліджень тощо) вони проявляють значну пізнавальну активність.

Прикладом літературного матеріалу для за­вдань на пошук недоречностей можуть слугува­ти народні й авторські небилиці, наприклад, така.
Пиріг з руками і з ногами

Пиріг з руками і з ногами

Три дні бігає за нами:

Ми сюди — і він сюди,

Ми туди — і він туди...

Не минути нам біди!

Раптом Гам кричить:

— Стривайте!

От-от впаду, так і знайте!

— Що таке? Не стій на місці!

— Не втечу, бо хочу їсти!..

Всі втекли, а Гам зостався.

Той пиріг йому дістався.

Ви спитаєте, як саме?

Бо у Гама під вусами

З переляку рот розкрився...

Наш пиріг і провалився...

Ковть — й немає пирога.

Замість гаму ситий Гам!

Зауважимо, що критичність у формі простого пе­релічування помилок наприкінці старшого дошкіль­ного віку спостерігається лише в окремих дітей.
Більшість старших дошкільнят, помітивши помилки, висловлюють пояснювальні судження. Діти шука­ють реальні зв’язки між тими чи іншими явищами, розкривають суперечності в події.
Проте цей прояв критичності мислення в дітей не можна розглядати як спонтанний процес, він залежить від багатьох чинників. Зростання рівня критичності мислення залежить від послідовнос­ті й особливостей структурування пропонованої дорослим інформації або матеріалу. Саме тому так зріс попит на ефективні педагогічні технології розвитку критичного мислення.
ВЧИМО ПРАЦЮВАТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ
Отже, у розвитку критичного мислення стар­ших дошкільнят на перший план виходить уміння оцінювати інформацію:

♦   відрізняти важливе від неважливого;

♦   швидко й правильно визначати достовірність інформації;

♦    виокремлювати головне.

Особливо важливими ці вміння є для нинішніх дітей, які живуть в умовах інформаційної “пере­вантаженості” суспільства.
Єдині з українських освітніх програм для дошкілля - комплексна програма “Дитина в дошкільні роки” (наук. кер. К. Крутій) та альтернативна про­грама формування культури інженерного мислен­ня в дошкільників “SТРЕАМ-освіта, або Стежинки у Всесвіт” (наук. кер. К. Крутій) - мають розділ “Ін­формаційна культура”, де виписано завдання щодо залучення дітей до світу інформації та комунікацій 

Середній дошкільний вік. Навчання визнача­ти особливості джерел та способів передавання інформації, пояснювати, у яких ситуаціях повсяк­денного життя які з них є ефективнішими; добира­ти доречні в певній ситуації повсякденного життя джерела та способи передавання інформації. Формування вміння в найпростіших ситуаціях ви­значати правдивість/неправдивість повідомленої інформації; вибирати кращий спосіб передаван­ня інформації та пояснювати свій вибір.

Старший дошкільний вік. Формування в ді­тей уявлень про способи убезпечення від не­правдивої інформації, перевірки її надійності, захисту інформації; звички перевіряти надійність інформації доступними способами, порівнювати різні способи передавання і зберігання інфор­мації, визначати їхню ефективність та надійність у різних ситуаціях повсякденного життя.

Реалізовуючи ці завдання, ми вчимо дітей гра­мотно працювати з інформацією і розвиваємо в них критичне мислення. 

В альтернативній програмі “SТRЕАМ-освіта, або Стежинки у Всесвіт” вільна самостійна освіт­ня діяльність дитини є “пусковим гачком”, який “вмикає” механізм ставлення до фактів як до ма­теріалу для осмислення, що, у свою чергу, сприяє розвитку критичного мислення. Тобто це майже “ефект доміно”, коли рух першої “костяшки” дає поштовх усім іншим*

Це означає, що, працюючи з інформацією, яку надав дорослий (або отриманою самостійно), ди­тина сама робить висновок, осягає властивість, формулює закономірність або правило. Діти ді­ляться своїми відкриттями в групі, а це змушує їх оформлювати свої судження вербально, що сприяє розвитку зв’язного мовлення.

•   Спонукання дітей до формулювання за­питань і пошуку відповідей на них.
Якщо створено умови для переживання діть­ми різних емоцій, сприймання та осмислення

* Використання набутих знань у повсякденному житті.
*  Розвиток критичного мислення та вміння розв’язувати проблеми.

*Надання дитині впевненості у власних силах.

* Комунікація та командна робота. 
*Розвиток інтересу до технічних дисциплін.

* Креативні та інноваційні підходи до проектів.

* Підготовка дитини до техно­логічних інно вацій у житті.