1.1Інструкція з безпеки під час роботи в кабінеті (лабораторії) біології, поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології

1.2.Інструкція розроблена на основі «Правил безпеки під час роботи з біології в загальноосвітніх навчальних закладах» (ДНАОП 9.2.30-1.0-98), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.11.98 № 221.

1.3.Всі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті (лабораторії) біології повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.

2.1. Чітко визначте порядок і правила безпечного проведення досліду.

2.2.Звільніть робоче місце від усіх не потрібних для роботи предметів і матеріалів.

2.З.Перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання.

2.4.Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

2.5.Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена вчителем.

3.1.Користуючись скальпелями, ножицями, препарувальними голками, не спрямовуйте різальні або загострені частини цих інструментів на себе і на своїх товаришів, щоб уникнути поранень.

3.2.У разі використання спиртівки гасіть полум'я, накриваючи спеціальним ковпачком; ніколи не виймайте зі спиртівки пальник з ґнотом після її запалювання; не запалюйте одну спиртівку від іншої—усе це загрожує пожежею. Працюючи зі спиртівкою, бережіть одяг і волосся від спалахування.

3.3.Під час виконання робіт,упроцесі яких нагрівають рідини в пробірках, закріплюйте їх у затискачах штатива або в тримачах пробірок.

3.4. Під час нагрівання не спрямовуйте отвір пробірки на себе або на тих, хто поруч, щоб уникнути опіків.

3.5.Нагрівайте горючі рідини тільки на водяній бані.

3.6.Використовуючи кислоти або луги, наливайте їх тільки в скляний посуд. Не доливайте воду в кислоту, а навпаки, кислоту вливайте у воду.

3.7. У разі використання порошкоподібних хімічних речовин набирайте їх тільки спеціальною ложкою (неметалевою), не тор каючись до порошків руками. Пам'ятайте, що майже всі ці речовини отруйні. Те саме стосується добрив, які використовуються для підживлення кімнатних рослин.

3.8.Усі рідини, що залишаються після проведення лабораторних занять з використанням хімічних речовин, зливайте в спеціально призначені банки і склянки.

3.9.Обережно поводьтеся зі скляним посудом. Якщо він розбився, не збирайте уламки руками, а змітайте їх щіткою в призначений для цього совок.

3.10.Виготовляючи препарати для розглядання їх під мікроскопом, дуже обережно беріть покривне скельце великим і вказівним пальцями правої руки за краї, розмістіть його паралельно предметному склу, яке ви тримаєте в лівій руці, у безпосередній близькості до нього, а потім випустіть скельце з пальців, щоб воно вільно лягло на препарат.

3.11.Для боротьби з комахами—шкідниками кімнатних рослин проводьте обробку рослин мильним розчином або мильною піною, тютюновим настоєм, 5-відсотковим розчином сечовини.

3.12.У випадках пошкодження електричного обладнання та проводів (іскріння, коротке замикання, понаднормовий нагрів ізоляції проводів) вимкніть електромережу до приведення ЇЇ в безпечний стан.

3.13.У випадку травми негайно зверніться до вчителя. 

4.1 .Приберіть робоче місце, здайте вчителю або лаборанту навчально-наочні посібники та приладдя, якими ви користувалися під час роботи.

4.2.Після закінчення практичних занять обов'язково ретельно помийте руки з милом.

5.1. У разі виникнення пожежі або загорання необхідно:

—     вивести учнів з приміщення;

—     повідомити пожежну охорону;

—     зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався в сусіднє приміщення;

—     вимкнути електромережу;

—     приступити до ліквідації осередку вогню, при цьому легко займисті та горючі рідини і електропроводку слід гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником; знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками.

 

·        вивчення механізмів регуляції процесів на всіх рівнях організації живого з метою пізнання закономірностей життя;

·        вивчення законів існування та розвитку біосфери

·        дослідження біологічних процесів з метою конструювання на їх основі нових біологічних й технічних систем;

·        вивчення впливу умов космосу на організм

·        дослідження біологічних процесів і об’єктів

·        дослідження механізмів діяльності мозку

·        вивчення механізмів спадковості й мінливості

·        вивчення молекулярних і клітинних реакцій організмів на глобальні катастрофічні зміни клімату на планеті;

·        вивчення закономірностей старіння живих істот для подовження тривалості життя і розв’язування проблем довголіття людини.

·        сільське і лісове господарство

·        промисловість

·        медицина

·        охорона природи

·        селекція

·        спорт

·        мистецтво

·        техніка й технології.

2.   Зіставте назви запропонованих об’єктів і явищ рослинного світу з визначеннями, що пояснюють їхнє застосування в біоніці, та отримайте прізвище видатного архітектора, який часто звертався до ідей живого (стор.7).

3.   Що вивчає біологія?  Назвіть основні галузі застосування біологічних знань.

4.   Чому XXI століття є століттям біології?

5.   Яке значення біологічних знань для людини?

Опрацювати §1, різнорівневі завдання ст..7, тести ст..7 

+ Плюс
Усе, що
сподобалося;
інформація і
форми роботи,
які викликали
позитивні емоції
- Мінус
Усе, що не
сподобалося,
було нудним,
незрозумілим,
марним
Ц Цікаво
Усі цікаві факти
та що ще б
хотілося
дізнатися з
наведеної теми

2.   7. У чому суть визначальних ознак життя? 8. Якими є описові структурно-функціональні ознаки живого? 9. У чому полягає складність визначення такого явища, як ЖИТТЯ? 

3.   10. Чому пізнання суті життя є проблемою науки загалом, а не лише біології?
Опрацювати §3, різнорівневі завдання ст..15 

Клітина – біологічна система з найменшими розмірами й найпростішою структурою. Основними компонентами клітини є поверхневий апарат, цитоплазма і ядро (нуклеоїд), що побудовані із молекул хімічних речовин та їхніх комплексів. Клітини є основними елементами будови й життєдіяльності всіх організмів нашої планети. 

Організм – біологічна система, яка побудована із клітин і завдяки системам регуляції та пристосувальним механізмам може відносно самостійно існувати в певному середовищі. Організми поділяють на одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні. Саме ці біосистеми є найрізноманітнішими формами живої природи. 

Популяція – біологічна система із вільносхрещуваних між собою організмів одного виду, які проживають тривалий час на певній території й відносно ізольовані від інших таких самих груп. Компонентами популяцій є організми, а самі популяції є структурною одиницею видів. На рівні популяцій починаються еволюційні процеси, тому популяції є елементарними одиницями еволюції. 

Вид – біологічна система із сукупності популяцій, яким властиві: а) морфофізіологічна подібність; б) вільне внутрішньовидове схрещування; в) утворення плідного потомства; г) несхрещуваність з іншими видами; д) спільна територія існування – ареал; е) пристосованість до умов існування в межах ареалу; є) спільне походження. Вид є основною формою організації життя. 

Екосистема – сукупність різних видів та середовища їхнього існування, що пов’язані обміном речовин, енергії та інформації. У межах біосистем цього рангу виокремлюють біотичний (біоценоз) та абіотичний (біотоп) компоненти, що пов’язані між собою кругообігом речовин. Екосистеми існують унаслідок розподілу функцій між продуцентами, консументами й редуцентами. 

Біосфера – біосистема найвищого порядку, склад, структура і властивості якої визначаються функціонуванням живих організмів. Це єдина глобальна екосистема Землі. Живий і неживий компоненти біосфери пов’язані між собою кругообігом речовин у вигляді біогеохімічних циклів.

Молекулярний рівень життя пов'язаний з організацією специфічних для живих організмів органічних сполук, їхньою взаємодією між собою і з неорганічними речовинами. При цьому відбуваються хімічні реакції й фізичні процеси перетворення енергії, речовин та інформації. На молекулярному рівні організації перебувають неклітинні форми життя (віруси, пріони, віроїди).

Клітинний рівень життя представлений вільноживучими одноклітинними організмами й клітинами багатоклітинних організмів. Компонентами структури клітин є речовини та їхні комплекси. На клітинному рівні відбуваються процеси поділу й передачі інформації, анаболізму й катаболізму.

Організмовий рівень життя визначається клітинами в одноклітинних і колоніальних організмів, тканинами, органами й системами органів – у багатоклітинних організмів. Елементарною одиницею рівня є окремі клітинні організми з певними особливостями будови, життєдіяльності (живлення, дихання, виділення, розмноження тощо) та поведінки.

Популяційно-видовий рівень життя представлений популяціями й видами, що є надорганізмовими біологічними системами. Структурними компонентами є групи споріднених особин, об'єднаних певним генофондом і специфічною взаємодією з навколишнім середовищем. На цьому рівні формуються мікроеволюційні процеси адаптаціогенезу, регуляції чисельності популяцій, видоутворення тощо.

Екосистемний (біогеоценотичний) рівень життя представлений різноманітністю природних і штучних екосистем. Компонентами є живі угруповання (біоценози) й умови середовища існування. На цьому рівні здійснюються взаємодія організмів різних популяцій між собою, а також вплив екологічних чинників, що визначають їх чисельність, видовий склад і продуктивність.

Біосферний рівень життя об’єднує усі екосистеми Землі. На цьому рівні відбуваються біогенна міграція живої речовини, біологічний кругообіг речовин та перетворення енергії.

Основою взаємозв’язку всіх рівнів організації біосистем є потоки речовин, енергії та інформації й принцип структурної ієрархії систем, згідно з яким будь-яка біосистема є компонентом біосистеми вищого рангу, і, в свою чергу, складається з підпорядкованих їй біосистем нижчого рангу.

7 – 9 7. Якими є основні біосистеми? 8. В чому виявляється взаємозв’язок рівнів організації біосистем? 9. Чим біосистеми різняться між собою? 

10 – 12 10. У чому полягають подібність та відмінності різних біосистем?

Опрацювати §2, різнорівневі завдання ст..11 

Навколишнє середовище, або довкілля, – це частина природи, що оточує людину, підтримує її існування, створює умови для діяльності й суспільних відносин, безпосередньо впливає на її життя і здоров'я. Поняття «природа» і «навколишнє середовище» дуже подібні, але перше є значно ширшим. Навколишнім середовищем називають ту частину природи, з якою людина взаємодіє у своєму житті й виробничій діяльності.

Сьогодні всі проблеми навколишнього середовища є предметом нової науки під назвою енвайронментологія (від англ. environment – навколишнє середовище, довкілля).

Сталий розвиток  – це доволі складна конструкція, яка полягає в збалансованому розвитку трьох компонентів: економічного, соціального та екологічного.

1. Людство може надати розвитку суспільства сталого характеру, щоб він відповідав потребам людей сучасного й майбутніх поколінь. 

2. Обмеження, що існують у галузі експлуатації природних ресурсів, пов'язані із сучасним рівнем розвитку техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення. 

3. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і надати їм можливість реалізувати свої надії на благополучне життя. 

4. Необхідно, щоб використання природних ресурсів відповідало екологічним можливостям планети, зокрема виробництво енергії. 

5. Темпи росту кількості населення мають відповідати виробничому потенціалу біосфери, який у сучасних умовах швидко змінюється.

В основі стійкого розвитку лежить перехід до «зеленої» економіки. «Зелена» економіка – це економіка, яка раціонально використовує природні ресурси, зберігає екосистеми і біорізноманіття та забезпечує при цьому зростання рівнів доходів і зайнятості. Це «низькокарбонова» економіка, економіка з мінімальним використанням вуглеводневих ресурсів, економіка з низькою енергоємністю.

О. Леопольд виокремив такі принципи екологічної етики: 1) принцип збереження природи; 2) принцип збереження біорізноманіття; 3) принцип цілісності природи; 4) принцип поваги до природи; 5) принцип відповідальності. 

7 – 9 7. Якою є структура навколишнього середовища? 8. В чому полягає суть стратегії сталого розвитку природи й суспільства? 9. Чому необхідно оновити систему цінностей щодо природи? 

10 – 12 10. Якими є глобальні цілі сталого розвитку природи й суспільства?

v7 – 9 v7. Які чинники впливають на формування та розвиток біорізноманіття нашої Землі? 8. Назвіть основні методи, напрями та розділи сучасної систематики. 9. Які принципи наукової класифікації організмів?

v10 – 12 10. Яке значення систематики для сучасних біологічних досліджень?

vОпрацювати §5, усно різнорівневі завдання ст..24. 

2.     Структурні одиниці виду. Популяція – це сукупність особин одного виду, які упродовж багатьох поколінь існують у межах певної території виду, вільно схрещуються і відносно ізольовані від інших популяцій виду. Підвид– географічно або екологічно відокремлена частина виду, особини якої під дією чинників середовища набули стійких особливостей, що відрізняють їх від інших підвидів.

     Критерії виду (від грец. критеріон – засіб для суджень) – ознаки подібності між особинами одного виду, а також ознаки, за допомогою яких один вид відрізняють від іншого.

1.     Морфологічний критерій передбачає виділення та опис зовнішніх ознак у особин одного виду. Так, за розмірами, забарвленням пір’я можна розрізнити зеленого й чорного дятлів

2.     Каріотипічний (генетичний) критерій пов'язаний з вивченням кількості хромосом у каріотипі та особливостей їхньої будови. Саме ці особливості визначають генетичну відокремленість як головну ознаку виду.

3.     Фізіологічний критерій полягає в подібності процесів життєдіяльності особин одного виду.

4.     Репродуктивний критерій пов’язаний із неможливістю схрещування особин різних видів через морфологічні, етологічні, каріотипічні та іншіі відмінності.

5.     Біохімічний критерій для визначення видової належності передбачає аналіз особливостей будови і складу макромолекул та перебігу певних біохімічних реакцій.

6.     Географічний критерій пов'язаний з тим, що кожен вид займає певну територію або акваторію (ареал).

7.     Екологічний критерій передбачає пристосованість до певних умов існування. Для кожного виду характерні певні умови середовища існування, що їх називають екологічною нішею.

7 – 9 7. Якими є критерії виду? 8. Чому в науці немає єдиного розуміння виду? 9. Назвіть основні структурні одиниці виду. 

10 – 12 10. На конкретному прикладі складіть характеристику виду за видовими критеріями.

 Опрацювати §6, різнорівневі завдання ст..28, заповнити таблицю ст..28