<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>&quot;Наші. Інженерна історія України. &quot; by Пастовень Олена Миколаївна</title>
      <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157</link>
      <description>Спільна дошка учнів 5.2 класу НВК 157</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-09-04 21:39:47 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2022-11-03 09:33:09 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Наша інженерна історія. </title>
         <author>opastoven</author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2282213496</link>
         <description><![CDATA[<div>Щоб додати повідомлення, клацни на вільне місце. Відкриється текстове поле. Впиши туди прізвище українського інженера,про якого ти прочитав і той факт про нього, який тебе вразив чи здивував, зацікавив чи ти через цю інформацію ще більше пишаєшся українцями і своєю країною! Можна приєднати картинки чи посилання ( див. іконки).<br>Не забудь вказати своє прізвище, бо як ми дізнаємось, що це саме твоя думка. ЦІКАВОГО ЧИТАННЯ.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://nashi.engineeringweek.org.ua/ukraine/content.php" />
         <pubDate>2022-09-04 21:49:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2282213496</guid>
      </item>
      <item>
         <title>🐝 Розбірний вулик – Прокопович Петро</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2283123435</link>
         <description><![CDATA[<div>Мене зацікавило, як саме Петро Прокович проводив досліди, як зміг зберегти бджіл і розвести їх так багато. Ще більше пишаюся українцями, бо <strong>Петро</strong> <strong>довів: не існує неможливих завдань</strong>, бо він, не маючи жодних книжок і джерел інформації, зумів винайти розбірний вулик і навчився збирати мед, при цьому не знищуючи бджіл.<br>Циганок Антоніна.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789443033/c3ff7439c95b0f0f62fc77573e016718/_________________696x522.png" />
         <pubDate>2022-09-05 13:47:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2283123435</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Українські винахідники.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2283159818</link>
         <description><![CDATA[<div>Винахідником гелікоптеру є київський авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікорський. У 1931 році він запатентував проект машини з двома пропелерами - горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300 спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Їхній успіх сприяв отриманню першого замовлення від американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного й військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються послугами гелікоптерів Сікорського.<br>Учень Кудинов Артем.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-05 14:23:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2283159818</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Федір Піроцький -український вчений</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2285167400</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><em>Український вчений, який винайшов </em></strong><a href="https://nachasi.com/2017/05/15/tram-odesa/"><strong><em>трамвай .Одеська компанія випустила енергоефективний трамвай</em></strong></a><strong><em>, — так, той самий, який є тепер звичним транспортом для більшості міст Європи. В часи, коли народився Федір Аполлонович Піроцький, про такий вид транспорту ще ніхто й помріяти не міг — а народився майбутній конструктор у родині військових лікарів, будучи нащадком козаків.</em></strong></div><div>&nbsp;     <strong><em>1875 року винахідник на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі — і проклав першу електрифіковану лінію.&nbsp;<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; В Берліні вже за рік рушив перший трамвай, створений за схемою українця.Піроцький також був автором проекту централізованої підземної міської електромережі і запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей.<br>Учениця 5.2 класу Лазурко Карина<br><br></em></strong><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1794133298/9d529721004cfd438a9c1a58623f8620/C3821C47_1426_4C4D_8620_7D3B33497389.png" />
         <pubDate>2022-09-06 18:29:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2285167400</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Винаходи українських інженерів</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2285835922</link>
         <description><![CDATA[<div>Антонов Олег, цей чоловік став відомии на весь світ бо він констроював літаки. І ви на певно думайте літаки нічого особливого.Але&nbsp; Атонов констроював літаки іноді такі що мені здається що вони кращі за сучасний Американський літак.Наприклад: колись для Індії він сконстроював літак який міг сісти на гору висотою 4,5 км (до речі це Ан-32). Потім вони розробили літак "Антей"який перевозив гуманітарну допомогу, та навіть на той час майбутніх деталей для літаків "Мрія"та"Руслан".також участь в цьому приймав&nbsp; Ан-22 який навіть встановив світовий рекорд.Я думаю вам було цікаво дізнатися цю інформацію.А на цьому все допобаченя!<br>Робота Кожемяко Андрія<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://images.app.goo.gl/PuoJHcHQDaoby1Q26" />
         <pubDate>2022-09-07 05:11:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2285835922</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Трійковий комп’ютер Брусєнцова Миколи.</title>
         <author>ahseverua</author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2291120324</link>
         <description><![CDATA[<div>Будь-який комп’ютер, планшет чи смартфон «думає», оперуючи всього двома поняттями «так» і «ніт». І зберігає всю інформацію у вигляді нулів та одиниць. Таку логіку і систему називають «двійковою». Але є комп’ютер, який «думає» швидше не як машина, а як ми, люди, оперуючи поняттями «так», «не знаю», «ні». І для передавання отриманих даних використовує вже не два, а три знаки: «−1», «0» та «1». Така логіка називається «трійковою».<br><br>Перший у світі трійковий комп’ютер протягом 1956–1958 років спроєктував і разом з колегами зібрав у своїй лабораторії український інженер-конструктор Микола Брусєнцов. У той час уже працювали двійкові електронно-обчислювальні машини і одну таку, М–2, якраз мали доставити до Московського державного університету, в якому Брусєнцов працював. Через певні обставини постачання зірвалося, і перед командою Брусєнцова постала задача створити власну машину.<br>Щоправда, грошей на розробку в університеті не було, тож як запчастини команді довелося використовувати списані модулі та елементи обладнання. Машину назвали «Сетунь», на честь річки, що протікала неподалік університету.<br><br>На налаштування готової системи перед першим запуском витратили всього десять днів — рекордно короткий час. Та й взагалі комп’ютер працював, на диво, добре. «Корисний час» роботи «Сетунь» складав в середньому 95–98 %. До того ж машина займала невелику площу — всього 25–30 м². І мала, як мінімум, у півтора раза вищу швидкість роботи — <a>2000–4500</a> операцій за секунду.Завдяки цьому «Сетунь» запустили в серійне виробництво на Казанському заводі математичних машин. Досі «Сетунь» залишається єдиним у світі серійним трійковим комп’ютером.<br><br><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1800096253/02425d9defad3e2a0a64b3535a770cb2/image.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-11 12:52:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2291120324</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дирижабль Андерса Федіра Фернандовича</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2335367935</link>
         <description><![CDATA[<div>Андерс Федір Фернандович народився у 1868 році в Києві. Прославився він своїм рідкісним транспортом (на той час) дирижаблем. Газети того часу писали про нього багато всього: об"єм 890 куб. метрів, у ньому встановлений мотор "Анзані"...Цікаво, що Андерс не просто зробив дирижабль, а ще й був ПЕРШИМ, хто на ньому політав. Просто тоді, тестування проходили не так гарно, як сьогодні, тому те, що він зробив-дає змогу літати на дирижаблі зараз. Він пролетів на ньому над Києвом, над Купецьким садом(зараз Хрещатий парк).<br>Помер 1926 року.<br>Лисенко Тимур</div>]]></description>
         <enclosure url="http://kiev-book.narod.ru/2013-3/anders-foto.jpg" />
         <pubDate>2022-10-11 14:12:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2335367935</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Йосип Тимченко</title>
         <author>olenapastoven</author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2352551133</link>
         <description><![CDATA[<div>Йосип Тимченко народився 15 квітня 1852 року в селі Окіп Харківської губернії у родині селянина-кріпака. Навчався у механічних майстернях Харківського університету.<br><br>Йосип Тимченко був автором великої кількості оригінальних винаходів — метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, деякі з них було відзначено чотирма золотими та трьома срібними медалями на всеросійських і міжнародних виставках. У&nbsp; 1875 р. він розробив пристрій для перевірки манометрів парових котлів — до того їх возили перевіряти в Глазго&nbsp;<br><br>1893 р. разом з професором Московського університету фізиком Миколою Любимовим стрибковий механізм — так званий «слимак», який було застосовано для вдосконалення стробоскопа. Його використовували для забезпечення переривчастого руху зображень під час проекції на екран. Принцип дії цього механізму став основою нового апарата — кінескопа.<br><br>Матвій Баранов</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-10-23 19:31:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2352551133</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ігор Сікорський </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2368131351</link>
         <description><![CDATA[<div>Сікорський Ігор Іванович - видатний віаконструктор, який народився 25 травня 1889 року в Києві, та винайшов гелікоптер та перші в світі літаки такі як: чотиримоторний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B7%D1%8C_(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BA)">«Руський витязь»</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1913">1913</a> рік), важкий чотиримоторний бомбардувальник і пасажирський літак <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BA)">«Ілля Муромець»</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1914">1914</a> рік) і т.д. У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1918">1918</a> році він емігрував до США, де в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1923">1923</a>-у році заснував компанію <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Sikorsky_Aircraft">Sikorsky Aircraft</a>.<br><br>Міхалевич Асфея<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789548823/24349b7e4be4654fae53793f2665c878/______________37_.jpg" />
         <pubDate>2022-11-03 09:33:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/5_2nvk157/wish/2368131351</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
