Що таке особистість. Уважно придивіться до своїх однокласників. Які вони різні! Хтось навчається в музичній школі, хтось відвідує спортивну секцію або ходить на танці, хтось зачитується фантастикою, хтось майструє, а є такі, що байдикують. У світі немає цілковито однакових людей. Кожен є особистістю 

1. Які їстівні гриби, що ростуть у нашому лісі вам відомі?

2.     Які отруйні гриби ростуть у нашому лісі?

3. Які симптоми харчового отруєння грибами та отруйними рослинами?

4.     Як надати невідкладну допомогу при отруєнні грибами та отруйними рослинами?

    У світі немає цілком однакових людей. Кожен є особистістю.

    Особистість – це конкретна людина, яка має свідомість, здатна до пізнання, до управління своєю поведінкою, діяльністю та психічним розвитком.

Належність особистості до певного суспільства, до певної системи суспільних відносин визначає її психологічну Та соціальну сутність. Особистість — соціальна істота, суб’єкт Пізнання, активний діяч суспільного розвитку. Характерними ознаками особистості є наявність у неї свідомості, виконувані нею суспільні ролі, суспільно корисна спрямованість її діяльності.
Однією з найяскравіших характеристик особистості є її індивідуальність, під якою розуміють своєрідне, неповторне поєднання таких психологічних особливостей людини, як характер, темперамент, особливості перебігу психічних процесів (сприймання, пам’яті, мислення, мовлення, почуттів, волі), особливості її мотиваційної сфери, спрямованості.

Людина — істота природна, але біологічне у процесі історичного розвитку під впливом соціальних умов змінилося, набуло своєрідних специфічно людських особливостей.
У структурі особистості розрізняють типове та індивідуальне. Типове є тим найзагальнішим, що властиве кожній людині і характеризує особистість узагалі: її свідомість, активність, розумові та емоційно-вольові прояви тощо, тобто те, чим одна людина схожа на інших людей. Індивідуальне — це те, що характеризує окрему людину: її фізичні та психологічні особливості, спрямованість, здібності, риси характеру тощо, тобто те, чим одна людина відрізняється від інших людей.

·        Біологічний;

·        Психологічний;

·        Соціальний;

·        Духовний;

·        Екологічний;

·        Індивідуальний.

Самосвідомість – це здатність людської психіки усвідомлювати власні якості, властивості й ознаки.

Самосвідомість не є вродженою характеристикою людини, а формується_поступово, проходячи наступні етапи:

Самовідчуття характерне для дітей першого року життя, зароджує самосвідомість і проявляється у спроможності немовляти фіксувати відчуття, що ідуть з власного організму і виражають його потреби.

Самосприймання виявляється з раннього віку (близько трьох років) через спроможність дитини впізнавати свій зовнішній фізичний образ (наприклад, на фото чи в дзеркалі) та називати себе займенником "Я".

Саморозуміння - прості форми надання собі певних характеристик з'являються ще в дошкільному віці (близько 4-х років) - діти вже знають свою стать, позначають себе як хорошу чи погану дитину залежно від власних вчинків та реакції на них значимих дорослих. Впродовж всього подальшого життя людина все більше вивчає себе, однак через власні зміни цей процес є динамічним.

Текст опитувальника

1.      Критичний до товаришів.

2.      Виникає тривога, коли у групі починається конфлікт.

3.      Схильний слідувати порадам лідера.

4.      Не схильний створювати надто близькі стосунки з товаришами.

5.      Подобається дружність у групі.

6.      Схильний суперечити лідеру.

7.      Відчуває симпатію до одного-двох членів групи.

8.      Уникає зустрічей та зборів у групі.

9.      Подобається похвала лідера.

10.  Незалежний у судженнях та манері поведінки.

11.  Готовий стати на будь-чию сторону у суперечці.

12.  Схильний керувати товаришами.

13.  Радіє спілкуванню з одним-двома друзями.

14.  Зовні спокійний при проявах ворожості з боку членів групи.

15.  Схильний підтримувати настрій своєї групи.

16.  Не надає значення особистим якостям членів групи.

17.  Схильний відволікати групу від цілей.

18.  Відчуває задоволення, протиставляючи себе лідеру.

19.  Хотів би зблизитися з деякими членами групи.

20.  Надає перевагу залишатися нейтральним у суперечці.

21.  Подобається, коли лідер активний та гарно керує.

22.  Вважає за краще холоднокровно обговорювати розбіжності.

23.  Недостатньо стриманий у прояві почуттів.

24.  Прагне згуртувати навколо себе однодумців.

25.  Невдоволений надто формальними стосунками.

26.  Коли звинувачують - губиться та мовчить.

27.  Вважає за краще погоджуватися з основними напрямками у групі.

28.  Прив'язаний до групи у цілому більше, ніж до окремих товаришів.

29.  Схильний затягувати та загострювати суперечку.

30.  Прагне бути у центрі уваги.

31.  Хотів би бути членом більш вузького групування.

32.  Схильний до компромісів.

33.  Відчуває внутрішнє занепокоєння, якщо лідер чинить всупереч його очікуванням.

34.  Хворобливо ставиться до зауважень товаришів.

35.  Може бути підступним та украдливим.

36.  Схильний прийняти на себе керівництво у групі.

37.  Відвертий у групі.

38.  Виникає нервове занепокоєння під час групових розбіжностей.

39.  Вважає за краще, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні робіт.

40.  Не схильний відповідати на прояви дружелюбності.

41.  Схильний сердитися на товаришів.

42.  Намагається вести інших проти лідера.

43.  Легко знаходить знайомства за межами групи.

44.  Намагається уникати бути втягнутим у суперечку.

45.  Легко погоджується з пропозиціями інших членів групи.

46.  Протидіє утворенню угрупувань у групі.

47.  Насмішливий та іронічний, коли роздратований.

48.  Виникає неприязнь до тих, хто намагається виділитися.

49.  Надає перевагу меншій, але більш інтимній групі.

50.  Намагається не показувати свої справжні почуття.

51.  Стає на сторону лідера при групових розбіжностях.

52.  Ініціативний при встановленні контактів у спілкуванні.

53.  Уникає критикувати товаришів.

54.  Надає перевагу звертатися до лідера частіше, ніж до інших членів групи.

55.  Не подобається, копи стосунки у групі надто формальні.

56.  Любить ініціювати суперечки.

57.  Прагне втримати своє високе положення у групі.

58.  Схильний вмішуватися у контакти товаришів та порушувати їх.

59.  Схильний до «перепалок», «задиристий».

60.  Схильний виражати незадоволення лідером.

Психологічний — збалансованість психічних процесів і їхніх проявів, здатність керувати собою в стресових ситуаціях, будувати стосунки з іншими людьми на ґрунті взаєморозуміння й емоційного комфорту, бути в злагоді із самим собою.

Соціальний — розуміння здоров'я, усвідомлення його в житті людини, зацікавленість суспільства в здоров'ї громадян.

Духовний — цілісність особистості людини, її гармонійність як індивідуума.

Екологічний — стан навколишнього середовища та його вплив на здоров'я людини, дбайливе ставлення людини до живої та неживої природи.

Індивідуальний — це індивідуальна спрямованість особистісного розвитку кожного.

На кожну людину названі чинники впливають по-різному. Тому всі ми різні й неповторні.

Розвиток особистості в підлітковому віці. Для вирішення складних проблем підліткового віку визначені три основні ознаки — самопізнання, самовиховання, або самовдосконалення, і самоконтроль. Самопізнання дасть вам змогу зрозуміти своє місце у світі, сенс життя, вплине на формування характеру та волі. Визнання своїх слабких рис сприяє тому, що людина починає вдосконалюватися, намагається позбутися негативних звичок. Зростаючи, через певні етапи самовдосконалення людина вчиться контролювати та коригувати свої потреби й бажання, усвідомлювати вчинки, керувати тілом і емоціями за допомогою розуму. Самовдосконалення змушує мобілізувати свої здібності, волю, енергію, працелюбність, допомагає повірити в себе. Самоконтроль — це здатність людини за допомогою вольових зусиль контролювати власну поведінку, емоції, думки, бажання відповідно до вимог суспільства. У житті є багато ситуацій, коли самоконтроль просто необхідний.

Разом із батьками та близькими людьми обговоріть і складіть особистий план досягнення власної мети. Для цього можете скористатися запропонованим нижче (орієнтовним) алгоритмом постановки й досягнення мети.

1 крок. Проаналізуйте свої цілі та конкретизуйте їх.

2 крок. Оцініть свій внутрішній потенціал і зовнішні умови.

3 крок. Створіть яскравий і чіткий образ себе в майбутньому.

4 крок. Визначте час і місце здійснення своєї мети.

5 крок. Проаналізуйте, як бажаний результат вплине на ваше життя й здоров'я інших людей.

6 крок. Визначте необхідні ресурси для досягнення мети.

7 крок. Визначте перешкоди на шляху досягнення результату.

8 крок. Складіть план дій щодо досягнення мети.

9 крок. Відповідно до плану дій, укажіть орієнтовні терміни виконання.

10 крок. Проаналізуйте успіхи або можливі причини перешкод і помилок, а також шляхи їх вирішення.