Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:
 - 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок
 - 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом
- 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
-  3 грудня – Міжнародний день людей з особливими потребами
- 5 грудня – Міжнародний день волонтера
- 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
- 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією
- 10 грудня – Міжнародний день прав людини

За даними Організації Об’єднаних націй в світі налічувалося понад 40 мільйонів рабів, за даними Global Slavery Index цей показник сягає 46 мільйонів осіб. Чверть людей, які знаходяться в рабстві, – це діти.

Дослідниками виносяться чіткі критерії щодо визначення категорії рабського стану людини по відношенню до навколишнього суспільства. Існують сучасні форми рабства, такі як сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, шлюби з примусу (цей показник склав більше 15 мільйонів осіб), ряд форм дитячої праці, насильницьке вербування дітей для використання у збройних конфліктах та боргова кабала. До рабів, на жаль, відносяться й ті, хто народився в неволі. Все це і багато інших форм рабства порушують права людини, принижують її людську гідність і суперечать законам цивілізованого світу.

 

Інваліди досить часто бувають виключені з повноцінного життя громад. Їхня дискримінація набуває різних форм, включно з фізичними і соціальними бар’єрами. Від цього потерпає суспільство, адже втрата такого вагомого потенціалу суттєво збіднює людство.

 

За час свого існування ООН прагнула до поліпшення становища інвалідів і умов їхнього життя. В 1971 році ГА ООН прийняла Декларацію щодо прав розумово відсталих осіб і в 1975 році – Декларацію про права інвалідів, у яких були встановлені норми гарантування однакових умов і рівного доступу до обслуговування.

 

В результаті проведення Міжнародного року інвалідів (1981) була ухвалена Всесвітня програма дій стосовно інвалідів. Головним підсумком Десятиліття інвалідів, проведеного ООН у 1983-1992 роках, стало ухвалення Стандартних правил забезпечення рівних можливостей для інвалідів.

 

13 грудня 2006 року ГА ООН була прийнята Конвенція про права інвалідів, яка є правозахисним документом з чіткою орієнтацією на соціальний розвиток – це водночас договір з прав людини та інструмент розвитку.

 

Конвенція набрала чинності 3 травня 2008 року. Принципами конвенції є: повага до притаманної кожній людині гідності та особистої незалежності; недискримінація; повне й ефективне залучення в суспільство; повага особливостей інвалідів; рівність можливостей; доступність; рівність чоловіків і жінок; повага до здібностей дітей-інвалідів тощо.

 

Україна ратифікувала Міжнародну конвенцію ООН про права інвалідів 16 грудня 2009 року.

В цей день в 1989 році в передостанній день занять перед різдвяними канікулами сталася стрілянина і масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля. Марк Лепін приніс до Політехнічної школи напівавтоматичну гвинтівку з якою мав намір розправитися із студентками і також передсмертний лист, в якому звинувачував фемінізм та жінок у своїх життєвих негараздах. Стрілянину Лепін почав у коридорі, де загинула перша жертва. Далі він перейшов до аудиторії 303, в якій відвідували заняття студенти: 10 жінок і 48 чоловіків. Наголосивши, що він ненавидить фемінізм, Лепін зробив два постріли у стелю та наказав чоловікам вийти у коридор і почав розстрілювати студенток, які залишилися в аудиторії. Від куль загинуло шість жінок, решта отримали різні ступені поранення, але залишилися в живих.

Розправившись із студентками в аудиторії 303 Лепін вийшов у коридор і почав полювати за студентами в інших аудиторіях та їдальні, де загинули ще дві жінки. На третьому поверсі школи Лепін увірвався до аудиторії 311, де 26 студентів здавали усні іспити і відкрив стрілянину без розбору по всім, хто ховався між партами. Стрілянина у школі тривала близько 20 хвилин, під час якої Лепін застрелив у загальній кількості 14 жінок та поранив 13 інших студентів, серед них також чотирьох чоловіків. Після бійні у школі Марк Лепін покінчив життя самогубством.

Обставини злочину, який скоїв Лепін та мотиви, які він пояснив у передсмертному листі викликали жваве обговорення. Розстріл жінок у Монреалі мав великий резонанс у канадському суспільстві і світі: він загострив увагу на проблемі насильства проти жінок.

9 грудня 2003 року у мексиканському м. Меріда відбулася політична конференція, на якій була підписана Конвенція ООН проти корупції.

Цей міжнародний договір передбачає заходи із запобігання корупції, покарання винних, а також механізми міжнародної співпраці в боротьбі з нею. Він зобов’язує держави-члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи боротьби з цим явищем.

Конвенція набула чинності в грудні 2005 року після її ратифікації 30 країнами. Україна ратифікувала конвенцію 18 жовтня 2006 року.

Відповідно до Конвенції ООН проти корупції (2003) та Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію (1999), термін «корупція» означає зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях, в інтересах третіх осіб і груп, а також різні форми незаконного привласнення публічних коштів для приватного використання.

Подолати корупцію можливо тільки завдяки консолідації всього суспільства та налагодження системи протидії.

Двома роками раніше ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.

Головна мета Міжнародного дня прав людини – торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного. Сьогодні серед основних заходів, присвячених цьому дню, можна назвати засідання круглих столів, міжнародні конференції з питань дотримання прав людини, покази телевізійних програм відповідної тематики.

Засновники Міжнародного дня прав людини висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги.

У Міжнародний день прав людини зазвичай згадують про механізми досягнення безпеки в суспільстві й зусиллях світового співтовариства щодо виховання підростаючих поколінь у дусі дотримання прав людини.

У Загальній декларації прав людини задекларовано наступні принципи: рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканість; заборона рабства и торгівлі людьми; заборона катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.

Від 1950 року, цього дня у світі й відзначаючи Міжнародний День прав людини, проводиться пленарне засідання ООН і всесвітня організація відзначає тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод, а Норвезькій Нобелівський комітет в Осло вручає 10 грудня Нобелівську нагороду миру. У навчальних закладах, як правило, проводяться різноманітні заходи – тематичні бесіди, уроки, тижні права, конкурси та вікторини на знання прав людини.