Стаж роботи 26 років

Категорія - вища

"Герої рідного краю"

 із залученням учасника війни Близнюка Руслана Анатолійовича

Мета заходу: 1. Виховувати почуття патріотизму; поваги, любові, гордості за воїнів ЗСУ, захоплення їхніми подвигами,  захисників; розуміння відповідальності за майбутнє України.

2. Формувати уявлення про обов’язок, готовність захищати кордони нашої країни, мужність і  героїзм; ціну, якою виборюється перемога в Україні

Хід заходу

Звучить музика. Діти читають слова.

1.       Одна Батьківщина

і двох не буває,

Місця, де родились ми,

завжди святі.

2.       Хай ворог не дума,

Він нас не здолає.

Пліч-о-пліч постанем

Дорослі й малі.

Президент школи.  Слава Україні!

Відповідь. Героям слава!

Пісня «Тобі, Україно, тобі» ( виконують Близнюк Д., Кравченко В.)

Президент школи. Сьогодні 596 день повномасштабної жахливої війни, яку на нашу квітучу землю принесла путінська орда. Вона забрала життя багатьох вірних синів і дочок України: військових і цивільних, дорослих і дітей, тих, хто ще міг би жити, творити, любити.

Вшануємо їх світлу пам’ять хвилиною скорботного мовчання.

Хвилина мовчання.

Ведучий. Щодня ми маємо промовляти слова Слава Україні, та Героям  Слава, дякувати Богу і молитися за наших Героїв, які непохитно стоять на вогняних кордонах. Завдяки їхній мужності й відвазі ми маємо можливість навчатися, спілкуватися, займатися улюбленими  справами.

Разом з тим  вони потребують нашої допомоги і підтримки. А також їхні родини, знайомі, сусіди, які чекають, надіються і вірять. Ми всі з надією звертаємося до Бога: захистити, зберегти, допомогти , зцілити наших доблесних воїнів ЗСУ, дарувати перемогу і мир нашій неньці Україні.

Сьогодні ми маємо можливість зустрітися з Героєм, воїном, захисником і патріотом просто звичайною людиною без нагород і звань, чоловіком і люблячим татусем, який з перших днів, не вагаючись виступив на захист своєї землі. Це наш односелець Близнюк Руслан  Анатолійович. Отож, привітаємо його оплесками.

Вам слово!

Розповідь запрошеного воїна.

(Ознайомлення з бронежилетом та іншою амуніцією українського воїна.)

Запитання до воїна.

( Можливі варіанти. .    З якої з зброї ви стріляли?

2.       Ви самі пішли добровольцем чи з товаришами?

3.       Хто вам готував сніданки і обіди? Що вам готували?

4.       Ви пам’ятаєте себе учнем?

5.       Чи вважаєте ви себе Героєм?)

Дякуємо за ваші запитання та відповіді.

Діти дякують воїнові і вручають оберіг.

Близнюк Д.  В ляльці — мотанці, солдате,

   Душа наша вплетена

   Щирість, ласка і любов

   Й надія наметані.

Бойко Н.        На добро, на мир, на спокій

   На щасливе майбуття.

   На Божу ласку та опіку

   На світлу долю і життя

     (дарують оберіг)

Ведучий. Як ви вважаєте важко добро творити?

Бажання робити добрі справи знаходиться всередині самої людини. І воно спонукає людину до творення добра. Ми, учні та вчителі,  теж намагаємося творити добро,  беремо участь у наближенні перемоги.

Пригадайте, як ми наближуємо перемогу, чим ми допомагаємо нашім захисникам?

Діти: благодійні ярмарки, благодійний збір коштів, виготовлення окопних свічок, збір чаю, виготовлення смаколиків, виготовлення вітальних листівок, малюнків.

Ведуча. Ми горді тим, що допомагаємо нашим Героям наближати перемогу.

А ще наші Герої нагороджені Богом такими цінностями як милосердя, правда, справедливість. Ви чули про це сьогодні в розповіді Руслана Анатолійовича, бачили не раз в інтернет-джерелах публікації й відео про те, як вони ставляться до людей рятуючи їх, ділячись їжею, спостерігали за їх ставленням до тварин.

Дуже важливою для захисників України є патріотизм. Це саме та цінність, яка є рушійною силою для наших Героїв, які захищають країну і нас від ворога.

Пісня «Там, біля тополі калина росте» (Кравченко О.В., Кравченко В.)

Вчимось розподіляти та приймати рішення разом із дітьми

Правило світлофора:

Виховання в атмосфері тотального контролю так само як і в умовах вседозволеності може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, її поведінку, звички й життєві установки в майбутньому. Чи реально побудувати взаємодію з дитиною так, щоб з одного боку вона відчувала власну суб'єктність і вчилась самостійності, а з іншого – усвідомлювала необхідність слухатись батьків заради власної безпеки та добробуту?

Психологи радять використовувати правило світлофора. Як це працює?

Для початку розподіліть сфери відповідальності між вами та дитиною на три умовні зони:

зелену                     жовту                           червону

Для зручності візьміть аркуш паперу та намалюйте їх. Візуалізація допоможе доступніше пояснити дитині, яку саме модель взаємодії ви їй пропонуєте.

Зелений сектор – зона відповідальності дитини. Пропишіть в її межах правила, ситуації та обставини, коли дитина може приймати самостійні рішення.

Наприклад: коли читати книгу, коли телефонувати батькам, в які ігри гратись, що одягати, в якій послідовності виконувати домашнє завдання, яку кількість їжі споживати (якщо не йдеться про критичні випадки системної відмови від їжі), як організувати простір у своїй кімнаті.

Жовтий сектор – це правила, які можуть змінюватися для дитини, залежно від ситуації, або рішення, щодо яких дитина має порадитись з батьками.

Наприклад: на що витрачати кишенькові гроші, що їсти, які додаткові заняття або гуртки відвідувати, скільки часу проводити за телевізором або гаджетами, як проводити дозвілля, розпорядок дня.