marinadobrovolska2004 — 2022-04-19 12:43:53 UTC

Покликання

2022-04-19 21:18:22 UTC

2022-04-20 09:11:10 UTC

https://learningapps.org/display?v=p8b6fwzok22

kazlenka — 2022-04-20 22:55:10 UTC

marinadobrovolska2004 — 2022-04-21 16:06:53 UTC

Товкач О.П.

2022-04-21 16:28:25 UTC

2022-04-22 13:40:36 UTC

https://content-watch.ru/text/
https://edubirdie.com/perevirka-na-plagiat
https://www.etxt.ru/antiplagiat/
http://like.exactus.ru/index.php/ru/
https://advego.com/plagiatus/
https://text.ru/
https://be1.ru/antiplagiat-online/
https://plagiarisma.ru/
https://unicheck.com/uk-ua/free-plagiarism-checker-online
https://unicheck.com/uk-ua

ГРА

2022-04-22 14:39:02 UTC

https://learningapps.org/watch?v=pgjawc1ja22

Устимович М.І.

2022-04-26 19:36:51 UTC

Кордолевська Анастасія

2022-04-27 19:45:55 UTC

besedovska — 2022-04-28 15:40:33 UTC

2022-04-28 19:06:44 UTC

Виконала студентка 133 групи
Хомутовська Людмила Володимирівна

Тичина Єлизавета 133

2022-04-28 19:35:54 UTC

Волинець Валентини

2022-04-28 19:37:37 UTC

Kozhemyak — 2022-04-29 12:31:55 UTC

Григорьян

2022-04-29 13:02:04 UTC

Бака Поліна

bakapolina — 2022-05-10 12:24:10 UTC

133 група, Ткачук Анастасія

2022-05-11 12:54:08 UTC

Бака Поліна 133

2022-05-26 10:55:43 UTC

Федчук Дар'я 133 група.

2022-05-26 16:38:48 UTC

Правила введення цитати в текст

lana123hmu — 2022-05-26 16:48:03 UTC

Цитата — це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.
У цитаті не можна нічого змінювати (навіть розділових знаків). Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками. Якщо там, де робиться пропуск, стояли такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка, тире, то вони пропускаються разом із текстом, а на їх місці ставляться три крапки: Леонід Первомайський писав: «Я винний в тім, що світ не ліпший… Я винний в тім, що правди слово Ще схоже в ньому на брехню…» Три крапки в кутових (ламаних) дужках <…> у цитованому тексті означають пропуск кількох речень, абзацу чи більше.
Цитування буває кількох видів.
Цитата може наводитися у вигляді прямої мови із словами автора. Тоді розділові знаки при ній ставляться так само, як і при прямій мові.
1. Говорячи про покликання людини на землі, Максим Рильський проголошує: “Яке глибоке щастя — жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить!”
2. “Борітеся — поборете, вам Бог помагає!” — закликав Тарас Шевченко.
3. “Лиш праця,— підкреслював Іван Франко,— світ таким, як є, зробила”.
Цитата може доповнювати авторське речення, бути його складовою частиною. Тоді до неї ставляться такі самі вимоги, як і до непрямої мови. Цитата береться в лапки і починається з малої букви.
1. Шевченко оспівував безсмертя Прометеєве, його розшматоване серце, що “знову оживає і сміється знову”. (О. Гончар.)
2. Слово для Лесі Українки — це “гострий, безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч...” (П. Тичина.)
3. У своїх сонетах Рильський часто висловлював “пейзажем те, для чого слів нема людських”. (Д. Павличко.)Віршова цитата, якщо вона записана у вигляді строфи, в лапки не береться.
Не можна уявити собі письменника, який не любив би своєї мови, не пишався б нею, не розумів би безмежної могутності мови.
...Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово, —
сказав у тяжких, нестерпних умовах царської кріпосницької Росії Шевченко. (М. Рильський.)
У цитованому суцільним рядком вірші зберігається велика літера, яка була на початку кожного віршового рядка:
“Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не золотеє: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото” (Г. Сковорода).
Вказівку на джерело, яка стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку. Перед дужками, у яких указане джерело висловлювання, зберіга- ються знак оклику, знак питання, три крапки та їх поєднання.
1. “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування” (Панас Мирний).
2. “Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав пильно, свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої” (Тичина Павло. З минулого — в майбутнє.— К.: Дніпро, 1973, с. 303). 3. “Запашна, співуча, гнучка, м илозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводиться визначення української мови!” (О. Гончар, стаття “Цвіт слова народного”).
4. “Іван Франко підкорив свою титанічну працю ідеалові свободи і рівності… Він сам написав стільки, скільки, мабуть, написали всі українські літератори дожовтневих часів…” (Д. Павличко).

Різновидом цитати є епіграф. Епіграф у лапки не береться, а назва джерела, звідки взято епіграф, або прізвище автора пишеться без дужок внизу справа під епіграфом. Наприклад, епіграф до вірша Максима Рильського “Землі”:

Академічна доброчесність. 133 група by