Запровадження Магдебурзького права на українських землях by https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj Єрмолаєва Дар'я en-us 2022-05-16 15:41:30 UTC 2025-10-25 21:51:42 UTC hello@padlet.com https://padlet.net/icons/png/1f3d9.png Магдебурзьке право dvyermolaievaiff20 https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185962009 Магдебурзьке право (Jus Theutonicum Magdeburgense) – середньовічне міське право, за яким міста частково звільнялися від центральної адміністрації (королівські) або влади феодала (приватні) та створювали органи місцевого самоврядування. Питання про роль місцевого самоврядування за цим правом є одним з найдискусійніших в історії Центрально-Східної Європи. До цього часу існує дилема, чи німецьке право органічно злилося з місцевою традицією, чи залишилося чужорідним елементом, чи було воно рушійною силою, чи гальмом у історичному розвитку міст. ]]> 2022-05-16 15:44:41 UTC https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185962009 Сянок(1339) dvyermolaievaiff20 https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185969943 У 1339 році руський король Юрій II надав у Володимирі на Волині грамоту місту Сяноку, за якою воно отримало магдебурзьке право (історично одне з перших українських міст, які отримали його) і стало чималим торгово-ремісничим осередком. Також цією грамотою дідичним війтом ставав Бартек (Бартко) з Сандомира. Нова міська «осада» (громада) у Сяноку засновувалась біля старої, її мешканцями мали бути насамперед іноземні колоністи — німці, поляки, угорці (чи німці з Угорщини), русини. Стара міська громада керувалась у своїм житті надалі руським правом. Свідками у грамоті були записані два війти: Альберт de Bochnia і Бартоломей de Warssov — найправдоподібніше, місцеві війти з Королівства Русі]]> 2022-05-16 15:49:07 UTC https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185969943 Львів dvyermolaievaiff20 https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185977526 Львів формально отримав Магдебурзьке право 17 червня 1356 року. У грамоті про надання місту Львову Магдебурзького права відзначалося: «Ми, Казимир, з Божої ласки король Польщі… доводимо до відома усіх, що за благочестивою згодою королівської величності, відвертаючи численні клопоти і труднощі нашого, знищеного жорстокими ворогами міста Львова, прагнемо, щоб це місто процвітало і збільшувало свої вигоди, доходи, користі й добробут. Для втіхи згаданого міста і збільшення кількості його вірних мешканців надаємо і встановлюємо цьому місту на вічні часи німецьке право, яке звичайно називається Магдебурзьким, усуваючи там усі руські права і всі руські звичаї, будь-ким ухвалені, які можуть якимось чином стояти на перешкоді цьому німецькому праву. Також ми звільняємо вказане місто і його мешканців від усіх юрисдикцій каштелянів, воєвод, суддів, підсудків, возних і від влади будь-кого, яким би титулом він не користувався…»

Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/photos/7151-u-lvovi-svatkujut-nadanna-mistu-magdeburzkogo-prava]]> 2022-05-16 15:52:53 UTC https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185977526 Кам'янець-Подільський dvyermolaievaiff20 https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185985280 В 1374 році князь Юрій Коріатович, бажаючи якнайшвидше заселити Кам`янець, відвів для міста двісті ланів землі зі звільненням поселенців на 20 років від платежів за цю землю і з призначив їм на наступний період податку до двадцяти широких грошів з лану, надав право самостійного суду перед рицарями; на випадок суперечок між князем, землянином чи дворянином з одного боку і міщанином з другого призначався суд сумісний - із воєводи і війта; на користь війта надходила лише третя частина судових мит і штрафів, а решта, дві третини, направлялась на потреби міста, так само як прибутки із суконних, взуттєвих, хлібних, м`ясних лавок, лазень тощо.
Структура магдебурзького права в Кам’янці-Подільському 14-18ст.
Міська рада: у західноукраїнських містах та Кам’янці-Подільському вона була найвищим  органом  міського  самоврядування.  У  Маґдебурзі  міська  рада  виникла після створення посади війта та колегії лавників. Спочатку вона діяла як дорадчий орган  при  війтові.  До  її  повноважень  належало  управління  містом  і  міським господарством. ]]> 2022-05-16 15:57:07 UTC https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185985280 Луцьк dvyermolaievaiff20 https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185987980 Інформацію про формування Луцького маґістрату мало надання великого князя литовського Олександра від 31 липня 1497 року. Документ вказував на дарування лучанам маґдебургії:
«надаємо їм [міщанам луцьким] на вічні часи право тевтонське, що маґдебурзьким зоветься»

У привілеї згадується посада війта і визначається розмір його прибутків («поновлюємо посаду війта, і даруємо її тим, хто є зараз, виділяючи для цього дві корчми, вільні від різних наших податків, з четвертиною динарія із всіх податків, подарунків, судових виплат, грошових штрафів і будь-яких випадкових прибутків»).

«Йому (війту) в кримінальних справах, що стосуються небезпеки для життя, надаємо й даруємо повну свободу дій, як встановлено правом маґдебурзьким»
Луцькі міщани, що переходили під юрисдикцію новоствореної міської влади, відповідно до привілею 1497 року, мали коритись вирокам та наказам війта і райців (міських урядників), «які будуть свого часу». У підпорядкування маґістрату переходили не тільки мешканці власне міста, а й «ті, що живуть в його околицях» – тобто передміщани.

]]> 2022-05-16 15:58:33 UTC https://padlet.com/dvyermolaievaiff20/49fuaprh1v7uaukj/wish/2185987980