— Які професії ви запам'ятали?

— Яке завдання було найцікавішим?
— Про що читали на уроці?

— Задля чого, на вашу думку, автори вірша й оповідання написали свої твори?

— Розфарбуйте квітку ввічливості жовтим кольором, якщо вам сподобалося працювати на уроці; синім — якщо не всі завдання здалися вам цікавими; червоним — якщо ви не хотіли працювати, вам було нецікаво.

— Прочитайте загадку.

— Ким мріє стати дівчинка?

— А ким хотіли б стати ви? Чому?

— Розкажіть про свою майбутню професію.

— Чим вона вам подобається?

Умови гри: учні класу об'єднуються у 2-3 команди, за кожну названу професію учні отримують фішки. Перемагає той, хто отримав найбільше фішок.

— Чи знаєте ви, ким працюють ваші батьки?

— Що ви знаєте про їхню професію?

— Що вирощують у теплиці? (Овочі, квіти.)

— У яку пору року вирощують овочі у теплицях?

— Чому теплиці назвали таким словом? (Бо в них зберігається тепло.)

— А де працює тато дівчинки? (На автомобільному заводі.)

— Які машини виготовляють на цьому заводі — легковики чи вантажівки?

— Які автомобілі називають вантажівками?

— Які автомобілі називають легковиками?

Перукарні існують з дуже стародавніх часів, настільки стародавніх, що ми не можемо впевнено сказати, хто був першим перукарем. Перші згадки про перукарні в історії стосуються давнього Єгипту. Пізніше в стародавній Греції та стародавньому Римі перукарні стали улюбленими місцями зустрічей, де люди обговорювали події дня. У стародавні часи перукарні виконували не тільки ті функції, що виконують сучасні перукарні. У давнину лікарі не хотіли мати справу з хірургією. І саме перукарі надавали пацієнтам хірургічні послуги. Вони робили кровопускання, тобто проводили надрізи так, щоб «погана кров» залишила організм. Вони лікували рани, деякі з них виривали зуби.

В Англії 1462 року перукарі мали право створити свою гільдію. 1540 року ця гільдія об'єднувала і перукарів, і хірургів. Але до цього часу король Англії заборонив перукарям, які стригли волосся і голили бороди, займатися практичною хірургією.

Протягом наступних двох століть робота перукаря дедалі більше відділялася від роботи хірурга. І, врешті-решт, перукарям дозволялося тільки стригти волосся.

Професія «пекар» — дуже давня. Хліб прийшов до нас із глибини століть. Спочатку люди вживали зерна диких злаків у сирому виді, потім людина навчилася розтирати зерна і змішувати їх із водою — цей момент уважають першим відкриттям хліба. Друге відкриття хліба пов'язане з винаходом ручних млинів. З густої зернової каші люди ліпили коржі та пекли їх на розпечених каменях. Остаточне, третє відкриття хліба пов'язане з використанням вогню.

Хліб винайшли єгиптяни. Вони першими навчилися розпушувати тісто. Відбулося це 5-6 тисяч років тому. А першими пекарями можна вважати всіх древніх єгипетських жінок — «охоронниць вогню». Дуже часто пекарів називали «басманниками», від слова «басман» — хліб для царя. Професію пекарів раніше вважали дуже почесною.

— Яка професія називається перукар? А яка — пекар?

— Від якого слова утворилося слово пекар? (Пекти.)

— Отже, пекар — це той, хто випікає хліб. А перукар — це той, хто робить зачіски. Слово перукар утворилося від слова перука, тобто парик.

— Підпишіть малюнки назвами професій.

— Що роблять люди цих професій?

— Кому з них ви хотіли б дати пораду? Яку саме?

— Чи траплялась з вами така пригода? Розкажіть.

Тут стежинонька вузька.

Вище руки, вище ноги —

Непроста у нас дорога.

А тепер ідемо боком —

Із підскоком, із підскоком.

Походили на носочках,

А тоді на п'ятах.

Випростали добре спини

Звели лопатки.

· Бесіда за змістом.

— Як звали хлопчиків?

— Хто до кого завітав у гості?

— Як поводився Янек у гостях?

— Що подумала про нього бабуся Стасика?

— Чим займалися хлопчики?

— Що вирішили зробити потім?

— Як поводився Янек удома?

· Читання учнями.

· Бесіда.

— Чому автор назвав вірш саме так?

— Чи справді хлопчик був добрим?

— Придумайте заголовок та обґрунтуйте власну пропозицію.

(Вірш варто прочитати кілька разів. Хто з учнів бажає, може вивчити його напам'ять.)

— Припустіть, про що, на вашу думку, йтиметься в наступному тексті.

· Щодня користуйся формулами чемності: «Доброго ранку», «Здрастуйте», «До побачення», «Будь ласка», «Будьте такі ласкаві», «Вибачте», «Дякую», «Дозвольте ввійти» та ін. Будь привітним і ввічливим з усіма дорослими. Не перебивай дорослих, не втручайся в їхню розмову.

· На вулиці, вдома, у транспорті та громадських місцях говори голосно; поводься нестримано; вимагай до себе особливої уваги.

· Їж у театрі під час вистави, під час демонстрації кінофільму.

· Слухай старших уважно, стій спокійно, дивись в обличчя співрозмовникові.

· Умій вислухати товариша, не перебиваючи.

· У транспорті не поступайся місцем дорослим та малюкам.

· Намагайся поступитися товаришеві в суперечці, у грі, допомогти йому домовитися з іншими.

Завжди використовують увічливі слова тільки ... люди.

Ознака вихованої людини — це...

· Потрібно бути яким? ... (Спокійним.)

· Зі мною хто? ... (Мої друзі.)

· Вони мене що? ... (Поважають.)

· Мені це як? ... (Приємно.)

· Я готовий до чого? ... (До успішної роботи.)