<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Мій витончений padlet  by Ксенія Атаманенко</title>
      <link>https://padlet.com/katamanenko/3wjzu9wn1d9jybub</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2023-03-17 09:36:54 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-09-28 13:15:02 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>поема &quot;Кавказ&quot; </title>
         <author>katamanenko</author>
         <link>https://padlet.com/katamanenko/3wjzu9wn1d9jybub/wish/2520684184</link>
         <description><![CDATA[<div>Шевченко не спроста замінив орган, який клює орел. В оригіналі він вигризає печінку, тоді як у поемі це серце. Тут очевидно прогяладається алюзія на те, що те серце є символом душі народу, емоційна складова. Також це дуже гарно показує циклічність цих душевних мук народу, отже - історії. Ця зміна була дуже влучною і підсилює емоційність образу.&nbsp;</div><div>Орел тим часом виступає в ролі російської імперії, що "карає" поневолений народ просто за те, що вони мають свою унікальну ідентичність, відмінну від російської і хочуть бути незалежними і розвивати свою культуру і себе; вона намагається позбавити народи цього самоусвідомлення, національної пам'яти й ідентичности. Але серця народів все-одно відроджуються, зберегають свою культуру і пам'ять, борються; а імперія усе пожирає і пожирає їх, не здатна на жодну велич без використання ресурсів поневолених народів і боючись її втратити, не визнаючи їх самобутність і окремість..</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://cdn.gdz4you.com/files/slides/a2b/5b81cce6c7cf8ec6bd35647c2224a421.jpeg" />
         <pubDate>2023-03-17 10:06:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/katamanenko/3wjzu9wn1d9jybub/wish/2520684184</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>katamanenko</author>
         <link>https://padlet.com/katamanenko/3wjzu9wn1d9jybub/wish/2520693821</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://myslide.ru/documents_3/091490baf28a510b96f7dd353f264158/img2.jpg" />
         <pubDate>2023-03-17 10:15:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/katamanenko/3wjzu9wn1d9jybub/wish/2520693821</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>katamanenko</author>
         <link>https://padlet.com/katamanenko/3wjzu9wn1d9jybub/wish/2520824461</link>
         <description><![CDATA[<div>Для всіх нас уже досить звичною є антиколоніальна критика, певний дух протесту і революціонізм у літературі. Зараз ми з купи джерел можемо почути аргументацію того, чому імперія - це зло. Сьогоденне суспільство притримується демократичних цінностей, прав людини і почасти певного індивідуалізму, тож в нашій свідомості вже закріплюються певний світогляд, волелюбність тощо. Ми маємо досить багато антиколоніального культурного продукту, націоналістичних ідей, прикладів боротьби проти поневолення народів і т.д. в нашому інфопросторі. Тому ми можемо навіть не усвідомлювати, наскільки поема "Кавказ" є сміливим і модерним кроком в бік української боротьби за свою культуру і самобутність. На той час ця поема стає дійсно новинкою, що несе в собі дуже сильний і чіткий посил, який в свою чергу є абсолютно вибуховим і скандальним. Шевченко буквально перший, хто насмілюєтсья на висміювання політики російської імперії і взагалі її ментальности. Це проглядається не тільки в поемі "Кавказ", думаю, що це можна назвати навіть "родзинкою" його творчости. Безумовно, в поемах також є ненависть до тієї політики, яку провадить росія. Але саме насміх над імперією найбільше її ж обурює, адже це просто знищує і розплющує увесь той величний образ, який вона собі будує; вона стає об'єктом комедії і якогось сміховинного образу. Адже ненавидіти можна і щось величне, а от сприймати всерйоз щось кумедне - навряд. Це також фантастична зброя, яку ненавидить імперія і якою дуже влучно і майстерно послуговується Шевченко.<br>Знаходячись під владою російської імперії, живучи і навчаючись у Петербурзі, фактично формуючись у цьому середовищі, Шевченко все-одно залишається з дуже ясним і свіжим поглядом, з ясними думками. Це дійсно та сама людина, яка вміє мислити, не піддаватися впливу середовища і головне стояти за свої принципи до кінця. В цю шалену суміш ще й додається сміливість, яка дає змогу виносити свої переконання і думи в суспільство, незважаючи ні на що. Все це дуже вражає, дає змогу усвідомити, наскільки творчість Шевченка сильна, рушійна і важлива для самоусвідомлення своєї нації, її історії.&nbsp;<br>Це той поет, поеми якого варто перечитувати по декілька разів і уважно вчитуватися, аби ще глибше і глибше зануритися у суть його творчости. З кожним разом ти відкриваєш для себе усе нові сенси і ідеї, якими починаєш захоплюватися.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="http://www.t-shevchenko.name/files/THSh/paints/1961-07a/085.jpg" />
         <pubDate>2023-03-17 12:21:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/katamanenko/3wjzu9wn1d9jybub/wish/2520824461</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
