Це вимога про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння.

• Мета позову – повернення об’єкта права власності у володіння власника. • Ознаки:

• подається власником або титульним володільцем;

• стосовно індивідуально визначених речей;

• зміст позову становить вимога про повернення речі;

• річ перебуває у володінні іншої особи (відповідача);

• річ знаходиться у чужому володінні незаконно.

Негаторний позов (стаття 391 ЦК України)

Це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею.

• Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов’язані із порушенням володіння.

• Ознаки:

• подається власником або титульним володільцем;

• стосовно майна, яке знаходиться у власника (володільця);

• інша особа заважає користуванню або розпорядженню цією річчю;

• для створення таких перешкод немає правових підстав

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду. Якщо порушено правомочність володіння, то застосовується віндикаційний позов, якщо володіння збереглося, але створюються перешкоди в користуванні – негаторний.

1. Віндикаційний позов:

   • Мета: повернення об’єкта права власності у володіння власника.

   • Характеристика: Віндикаційний позов застосовується, коли особа вимагає визнання свого права власності на певну річ або майно. Цей тип позову відбиває спроби інших осіб чи установ порушити або позбавити права власності. Основна мета полягає в поверненні власнику контролю над майном.

2. Негаторний позов:

   • Мета: усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.

   • Характеристика: Негаторний позов використовується для відхилення або спростування претензій, що висуваються проти особи. Наприклад, це може бути використано для спростування правомірності вимоги про позов чи навіть для відхилення вимоги виплати компенсації або визнання вини.

Отже, віндикаційний позов спрямований на захист права власності, тоді як негаторний позов використовується для відмови від вимоги або відхилення претензій іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов'язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц).

Негаторний позов – це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов'язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).

З огляду на наведені визначення Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц зробила висновок, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного й негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Відмінності

• Мета позову. Мета віндикаційного позову - повернути власнику майно, яке незаконно володіє відповідач. Мета негаторного позову - усунути перешкоди у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном.

• Склад доказів. Для задоволення віндикаційного позову позивач повинен довести своє право власності на майно та незаконність його володіння відповідачем. Для задоволення негаторного позову позивач повинен довести своє право власності на майно та наявність перешкод у його користуванні або розпорядженні.

• Стадії позовного провадження. Віндикаційний позов розглядається в порядку загального позовного провадження. Негаторний позов може розглядатися в порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження.

У віндикаційному позові позивачем є неволодіючий власник, який фактично не володіє спірним майном. Відповідачем може бути особа, яка заволоділа майном двома способами: або безпосередньо і самостійно, тобто незаконно, без відповідної правової підстави, або шляхом придбання в особи, яка не мала права його відчужувати. У другому випадку залежно від обставин, за яких було придбане майно, визначається чи відповідач добросовісний набувач, чи недобросовісний. Це залежить від того, чи знала особа, або чи могла знати про те, що придбала майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати.

Віндикаційний і негаторний позов можна також розмежувати за допомогою позовної давності – строку, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом своїх прав. До вимог за негаторним позовом не передбачається позовна давність, оскільки протиправні дії, якими створюються перешкоди для власника мають темпоральний характер, тому позов можливо пред’явити протягом того проміжку часу, коли існує правопорушення. За віндикаційним позовом позовна давність становить три роки, що є загальним строком. Цікавим моментом також є перебіг строку позовної давності у віндикаційному позові: він починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням