формувати предметні компетентності:  поглибити знання здобувачів освіти про  написання прикметників із суфіксами ськ-, -цьк-, -зьк-;

ключові компетентності: 

спілкування державною мовою (використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти); 

компетентності в природничих науках і технологіях (уміння швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля; сприйняття природи як цінності);

інформаційно-цифрова компетентність (розвивати медійну грамотність);

уміння вчитися впродовж життя (поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації)

загальнокультурна грамотність (використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби);

екологічна грамотність і здорове життя (усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси);

формувати вміння правильного написання прикметників із вивченими орфограмами, вміння помічати та виправляти помилки у вживанні прикметників, доречного вживання прикметників у власному мовленні;

сприяти формуванню поціновування гармонійної єдності людини з природою, усвідомлення необхідності дбайливого ставлення, збереження й відновлення природного середовища.  

Вид: тематичний урок.

Методика:  розвиток критичного мислення.

Форми роботи: традиційні: індивідуальна, фронтальна.

Методи: пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий, 

Прийоми: “Налаштування  на урок”,  “Асоціативний кущ”, “Словничок на замітку”, “Конструктор”, “Дослідник”,  “Продожіть речення”

Обладнання: конспект викладено на віртуальній дошці Padlet https://padlet.com/albinasem_as/3m5gw0ww5xs3oiyo  ;

на окремих етпах уроку використано

 е-словник http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh , 

 додаток Google Карти .

відеролик  з мережі  Facebook “Краснокутський дендропарк: місце сили” 

Кропивницький, Харків, Сиваш, Лохвиця, Острог, Волноваха, Одеса, Арциз, Калуш,  Краснокутськ. 

  У 1793 році І. Каразін  замислив і заснував дендропарк, виділивши під нього 17 гектарів землі. Частина цих земель була зайнята дубовим лісом, окремі екземпляри якого ростуть в дендропарку і нині.

 Оргкомітет першої Південно-російської виставки садівництва і рослинництва, організованої у 1900 році, високо оцінив 100-річне існування та надзвичайні заслуги акліматизаційного саду Каразіних. 

   У 1993 році дендропарк святкував своє 200-ліття. Краснокутська дослідна станція садівництва — головний організатор і упорядник свята — доклала значних зусиль, щоб відновити і облагородити парк. 

 До наших днів в Краснокутському дендропарку збереглось більше 300 видів рідкісних рослин. 

 Найстаріше з дерев дендропарку — гінкго дволопатеве, привезене з Китаю. Його ще називають деревом щастя. Ці дерева — найстаріші на нашій планеті, ровесники динозаврів.

Також у дендропарку можна перейти міст кохання і побачити дерево щастя, побувати біля джерела часів Каразіних, побачити, де живуть водяні черепахи, лебеді та сімейство козуль і квітнуть лілії, доторкнутися до рослин і дерев, завезених з Японії, Китаю, Канади, Америки, Франції і багатьох інших країн, відвідати підземні ходи Петропавлівського монастиря. До дендропарку прилягає Краснокутська дослідна станція садівництва, на території якої вирощуються фрукти та ягоди. Тут же працює «Музей яблук».