<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Мистецтво та архітектура Х – у першій половині ХІ століття» by Олена Сергіївна</title>
      <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1</link>
      <description>Сделано беспристрастно</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2021-11-10 18:33:54 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-10-02 11:03:56 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Візантійський архітектурний стиль</title>
         <author>stkruvin</author>
         <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728340898</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Архітектурний стиль Руської держави утвердився під впливом візантійського<br></strong>Викликані до Києва візантійські зодчі передали руським майстрам великий досвід будівельної культури Візантії. Великі церкви Київської Русі, побудовані після прийняття Християнства в 988 році, були першими прикладами монументальної архітектури в східнослов'янських землях. .</div>]]></description>
         <enclosure url="https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/1995_desyatinnaya-cerkov.htm" />
         <pubDate>2023-10-02 10:38:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728340898</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мозаїка</title>
         <author>stkruvin</author>
         <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728344124</link>
         <description><![CDATA[<div><em>Софійські мозаїки вражають винятковою насиченістю колориту завдяки величезній кількості відтінків смальти: зелена має 34 відтінки, золота та коричнева — по 25, жовта — 23, синя — 21, червона — 19, срібна — 9, пурпурова — 6. Усього палітра софійських мозаїк нараховує 177 відтінків!<br></em><br></div><div><em>Здатність мозаїк переливатися у світлі сонячних променів, свічок і лампад пояснюється тим, що мозаїчні кубики вдавлювали під різними кутами. Постаті ніби оживали, і це справляло величезне враження на глядача.<br></em><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://i.pinimg.com/originals/08/4a/4a/084a4a322600d95d6588745da0d66fad.jpg" />
         <pubDate>2023-10-02 10:40:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728344124</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фреска</title>
         <author>stkruvin</author>
         <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728345542</link>
         <description><![CDATA[<div>Найвідоміша фреска-“Оранта” – із зображенням Богоматері.&nbsp; Богоматір зображена на широкому підніжжі у молитовній поставі з піднятими руками в оточенні ангелів і херувимів; одягнена у блакитну туніку і червоний мафорій. У фресці ХІІ ст. збережено край блакитної туніки та підніжжя. Решта – фрагменти живопису ХVII ст. та поновлення ХІХ ст.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://i.pinimg.com/originals/c2/b8/34/c2b834c852aaabca93c59cea8cbd3c2f.jpg" />
         <pubDate>2023-10-02 10:42:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728345542</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Будівництво</title>
         <author>stkruvin</author>
         <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728351729</link>
         <description><![CDATA[<div>Будівельники Русі-України створювали чудові споруди з дерева, каменю і цегли. Головним будівельним матеріалом у давнину було дерево. З нього зводили житло, оборонні споруди, церкви та мости. Житла переважно були одноповерховими, у великих містах — іноді двоповерховими князівські й боярські садиби в літописах називають дворами. Однак жодних свідчень про їхню забудову немає.<br>&nbsp; &nbsp;Кам’яне будівництво виникло завдяки контактам з візантійською культурою після впровадження християнства. Князі прагнули наслідувати спосіб життя візантійських володарів.У Києві наприкінці Х — на початку ХІ ст. почали будувати монументальні кам’яні споруди: постали два палаци з видовженими фасадними галереями. Матеріали розкопок, а також мініатюри Радзивіллівського літопису засвідчують, що князівські палаци були двоповерховими, з аркадами й службовими приміщеннями внизу та житловими — угорі.</div><div>За мініатюрами, в аристократичних житлах були спеціальні спальні лави, які відрізнялися від звичайних шириною, іноді мали підняте узголів’я. На зображеннях вони завжди застелені покривалом до підлоги. їх називали одрами, або ложами.</div><div>Перші кам’яні церкви були зведені візантійськими фахівцями. Руські будівничі швидко перейняли цю науку й майстерно будували кам’яні храми в багатьох містах Русі-України.</div><div>Особливо гарним містом був Київ. Обнесений міцними мурами, сяючи куполами Золотих воріт, він велично стояв на схилах Дніпра. Місто захоплювало гостей кам’яними просторими храмами, розкішними хоромами бояр, багатими палацами князя. Найбільшою його прикрасою був основний храм держави — Софійський собор.<br><br></div><div>Композиція собору складна й водночас дуже гармонійна. Відкриті арки (опуклі перекриття) галерей ніби поєднують споруду з довкіллям. Будівля має 13 куполів, основний та найоздобленіший з яких — центр художнього задуму споруди.</div><div>Усередині собор був розкішно оздоблений мозаїкою, його окрасою були фрески. Фресковий живопис запозичений із Візантії, однак місцеві майстри внесли чимало нового. Згодом він набував дедалі більше самобутніх ознак. Реалістичні фрески є цінним джерелом вивчення світогляду, побуту й одягу наших предків.<br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://svitppt.com.ua/images/40/39471/770/img25.jpg" />
         <pubDate>2023-10-02 10:48:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728351729</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Софіївський собор</title>
         <author>stkruvin</author>
         <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728354876</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp; &nbsp;Золоті ворота й Св. Софія стали символами царственості Києва, а архітектурно-художня символіка храму розкриває ідею божественного походження руської династії. &nbsp;<br>Найбільше вражає внутрішнє оздоблення цього собору. З наявністю фресок, мозаїк, чудово зробленими арками та склепінням.&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://1.bp.blogspot.com/-kKRi4MN8YRM/U3CJ_JFBEFI/AAAAAAAAAF0/oY76gVhTNaM/s1600/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80+1.jpg" />
         <pubDate>2023-10-02 10:51:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728354876</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Висновки</title>
         <author>stkruvin</author>
         <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728355518</link>
         <description><![CDATA[<div>Створені в Русі шедеври образотворчого мистецтва засвідчують високий рівень розвитку архітектури малярства, ювелірної справи.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://media3.giphy.com/media/bgT142FWjRwV4hWsvX/giphy.gif" />
         <pubDate>2023-10-02 10:51:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728355518</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Заходи щодо збереження пам&#39;яток</title>
         <author>stkruvin</author>
         <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728366676</link>
         <description><![CDATA[<div>Історичні пам'ятки допомагають зберегти історичну пам'ять народу. Вони є свідками минулого, «містками», що з’єднують минуле, сучасне і майбутнє, сполучною ланкою між минулими і майбутніми поколіннями нашого народу.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://svitppt.com.ua/images/8/7816/960/img4.jpg" />
         <pubDate>2023-10-02 11:02:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728366676</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Джерела</title>
         <author>stkruvin</author>
         <link>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728367955</link>
         <description><![CDATA[<div>1.<a href="https://uahistory.co/pidruchniki/sviderskiy-2020-ukraine-history-7-class/9.php">Культура Русі-України наприкінці Х — у першій половині ХІ ст. - Історія України. 7 клас. Свідерський (uahistory.co)</a><br>2.<a href="https://st-sophia.org.ua/uk/qr/4128/">«Богородиця Оранта» - Софія Київська (st-sophia.org.ua)</a><br>3.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://uahistory.co/pidruchniki/sviderskiy-2020-ukraine-history-7-class/9.php" />
         <pubDate>2023-10-02 11:03:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/stkruvin/3kj8h49okaaeveg1/wish/2728367955</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
