<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Видатні постаті літератури by Бібліотека с Шпиколоси</title>
      <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu</link>
      <description>Зроблено з ореолом таємничості</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2021-03-02 13:38:40 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-02-24 17:10:23 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet.net/icons/png/1f4d3.png</url>
      </image>
      <item>
         <title></title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1258282600</link>
         <description><![CDATA[<div>Життя та <strong><em>творчість Тараса Шевченка</em></strong>. <strong><em>Тарас Шевченко</em></strong> "Борітесь, і поборете!" <strong><em>Т</em></strong>.<strong><em>Шевченко</em></strong>. Тарас Григорович Шевченко, кобзар свого народу.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=o_kXadONIPw&amp;list=WL&amp;index=1" />
         <pubDate>2021-03-02 13:49:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1258282600</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1451114020</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://lib.knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2015/01/Tyutyunnik.pdf" />
         <pubDate>2021-04-23 10:20:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1451114020</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тематична виставка </title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1861764813</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/c8db5dea81b30710112952fc291344b2/ab48714d10713fb4368285d956bffc13.ppt" />
         <pubDate>2021-11-02 14:11:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1861764813</guid>
      </item>
      <item>
         <title>До 150-річчя від дня народженя Лесі Українки</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1861782631</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/7cf133baebd5eea437dcd730333f3899/_____________.mp4" />
         <pubDate>2021-11-02 14:16:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1861782631</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Буктрейлер за твором Федько-халамидник В. Винниченка</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1861876898</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/17a000d6de023131cd3bc7d2001486c3/____________________________.mp4" />
         <pubDate>2021-11-02 14:45:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/1861876898</guid>
      </item>
      <item>
         <title>115 років від дня народження Олега Ольжича</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2243422657</link>
         <description><![CDATA[<div>П<strong>резентація ознайомить користувачів та відвідувачів бібліотеки з життєвим шляхом Олега Ольжича, його творчістю.&nbsp;</strong></div><div><strong>21 липня</strong> <strong>1907 народився </strong><strong><em>Олег Ольжич</em></strong><strong> (Олег Кандиба), український поет, археолог, політичний діяч. Син поета та письменника Олександра Олеся (Кандиби). </strong><a href="https://gazeta.ua/ru/articles/history-journal/_poet-oleg-olzhich-zaginuv-vid-tortur-u-nacistskomu-konctabori/446068"><strong>Олег Ольжич</strong></a><strong> на власні очі бачив, як народжувалась українська державна самостійність у горнилі Перших визвольних змагань (1917-1922). Пасивність народної маси, більшовицька пропаганда і бажання миру та хліба призвели до поразки й подальшої окупації Батьківщини ворогом. Свою молодість Олег Ольжич провів на чужині — у Берліні та Празі, де сформувався як поет, а згодом долучився до націоналістичного руху під проводом полковника УНР Євгена Коновальця.</strong><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/c27f18459d126159624f054e8b8e0b8d/____________.pptx" />
         <pubDate>2022-07-14 13:24:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2243422657</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Талант проти долі</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2298647005</link>
         <description><![CDATA[<div>Бібліотека презентує мистецьку вітальню творчістю Соломії Крушельницької, ознайомимо вас ближче із жінкою, яка зробила свій надважливий внесок у розвиток світової оперної історії. Вперше Соломія засяяла на сцені у 1893 році. Тоді у квітні, на сцені Львівського театру Скарбка (сьогодні - Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької), вона дебютувала у партії Леонори в опері “Фаворитка” Г. Доніцетті.<br>Соломія Амвросіївна Крушельницька, народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях на Тернопільщині в сім’ї священика Амвросія мати: Теодора з дому Савчинська. Брати: Антон , Володимир Сестри: Ганна, Емілія, Осипа, Олена. Серед племінників: Одарка Бандрівська -музуколог, Ярослава Музика, Ольга Шухевич. Дитинство її пройшло у селі Біла під Тернополем. Маленькою навчилася грати на фортепіано, а в десятирічному віці співала в хорі «Руської бесіди» у Тернополі. У 1891-1893 роках навчалася у Львівській консерваторії, яку закінчила зі срібною медаллю та дипломом з відзнакою. 15 квітня 1893 року дебютувала у Львівській опері в партії Леонори («Фаворитка» Г.Доніцетті») та Сантуци в опері «Сільська честь» П. Масканії. Після знайомства з італійською співачкою Джеммою Беллічоні, що перебувала у Львові на гастролях, Крушельницька їде у Мілан, де навчається з травня 1893 року в студії професорів Копті та Фаусти Креспі. 1894 року підписує контракт із Львівською оперою, співає в операх «Фауст», «Трубадур», «Бал-маскарад», «Африканка», «Галька». Листується з письменниками Михайлом Павликом, Іваном Франком. З січня 1895 року співає у Львівській опері в «Манон Леско», згодом студіює у Відні у професора Генсбахера. Того ж року співає у Краківській опері. 1896 року здійснює гастролі в Кремоні, Зарі, Кракові,<br>Королева Опери , славетна українка Соломія Крушельницька!!! Світ і Батьківщина Вас пам'ятає і вшанує пам'ять про Вашу велич у вокальній світовій культурі достойними заходами.</div><div>Світла пам'ять Вам.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/7bdb561ae9b570a1df23ced22382b8ab/216193.pptx" />
         <pubDate>2022-09-15 16:44:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2298647005</guid>
      </item>
      <item>
         <title>300 років від дня наодження Григорія Савовича Сковороди</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2409173255</link>
         <description><![CDATA[<div>Григорій Сковорода — український поет, філософ, гуманіст, педагог. Народився в Чорнухах на Полтавщині у козацькій родині. Навчався у Києво–Могилянській академії. Автор збірок «Сад божественних пісень» та «Байки харківські».</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/3fa678b5b641af2323478967d53b5700/____________.wmv" />
         <pubDate>2022-12-05 14:07:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2409173255</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Василь Стус-поет, людина , громадянин. (85 річниці від дня народження) </title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2436245466</link>
         <description><![CDATA[<div>Незборима душа Василя Стуса<br>Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця. Із 47-ми років життя 13 провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, одиночних камерах, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально. «То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям», – писав про нього Євген Сверстюк. Тому значення Василя Стуса більше, аніж талановитого поета, публіциста, перекладача й літературознавця. Він був і залишається «голосом сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності».<br>6 січня виповнюється 85 років з дня народження українського поета, патріота, борця за волю і Незалежність України Василя Стуса. В бібліотеках нашої громади організовані книжкові виставки, проводяться Стусівські читання, літературні години, уроки історичної правди, присвячені його життю і творчості.<br>Його ім'я – символ нескореності і любові до України, вільної, Незалежної, гордої і сильної. Нам, нащадкам борців за щасливу долі України, і належить зробити її такою, про яку мріяли найкращі сини і дочки нашої держави.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/751d1e6d470921efb17cd35d6498dccf/previewfb.jpg" />
         <pubDate>2023-01-07 08:52:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2436245466</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Поетична муза Лесі Українки</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2491257510</link>
         <description><![CDATA[<div>25 лютого виповнюється 152 роки від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.</div><div>Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/2d0a8f1d28dbce806cf9f1544cca4b6e/____.ppt" />
         <pubDate>2023-02-22 14:44:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2491257510</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Олена Пчілка-цікаві факти</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2648630701</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Мало хто знає, що Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократики з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких Леся була аж п’ятою за рахунком.<br><br></div><div>Факт 1. Олена Пчілка була жінкою-піонеркою в багатьох сферах</div><div><br>Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.<br><br></div><blockquote><em>Її збірку віршів «Думки-мережанки» цитувала вся тодішня творча еліта, а її прогресивність захоплювала не лише жінок, а й чоловіків</em></blockquote><div><br></div><div>Факт 2. Пчілка була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку</div><div><br>Після народження Лесі Ольга Петрівна дуже погано почувалася, і їй приписали відпочинок на курорті, куди вона й поїхала, залишивши чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.<br><br></div><div>Факт 3. Олена Пчілка стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту</div><div><br>Першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Олена Пчілка взагалі була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком і дітьми в Новоград-Волинському.<br><br></div><div><br>Відомі наші українки і на науковій ниві: ось маємо статтю про <a href="https://ukrainky.com.ua/kateryna-yushhenko-donka-voroga-narodu-i-persha-zhinka-programist">Катерину Ющенко</a>, першу жінку-програміста.<br><br></div><blockquote><em>Дослідження Пчілки «Українське селянське малювання на стінах» стало повноцінною науковою роботою</em></blockquote><div><br></div><div>Факт 4. Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок</div><div><br>Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації і заборони усього українського було викликом.<br><br></div><div>Факт 5. Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову</div><div><br>Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. І Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий».<br><br></div><div>Факт 6. Пчілка видала перший феміністичний альманах «Перший вінок»&nbsp;</div><div><br>Ольга Петрівна заснувала його разом з подругою Наталією Кобринською у Львові і давала можливість <a href="https://ukrainky.com.ua/ledi-montegyu-ta-yiyi-nastanova-yaku-varto-znaty-vsim-zhinkam/">видатним жінкам</a> того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання.<br><br></div><div><br>Для натхнення та мотивації радимо прочитати у нас історію про <a href="https://ukrainky.com.ua/yabluko-vid-yabluni-kym-staly-dity-vydatnyh-ukrayincziv/">дітей видатних українців</a>, які не поступилися у здобутках батькам.<br><br></div><blockquote><em>Олена Пчілка написала три феміністичні твори: «Товаришки», «За правдою», «Світло добра і любові»</em></blockquote><div>На фото: Олена Пчілка з донькою Лесею Українкою</div><div>Факт 7. Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову</div><div><br>Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту. Вона була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською.<br><br></div><div>Факт 8. Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний Край»</div><div><br>За власний кошт видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. За більшовиків, у 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.<br><br></div><blockquote><em>За націоналістичні виступи Пчілку навіть хотіли заарештувати, але відпустили за умови виїзду з міста</em></blockquote><div><br></div><div>Факт 9. Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком</div><div><br>З 1925 року член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.<br><br></div><div><br>Є і радісне, і сумне у долі українського письменника <a href="https://ukrainky.com.ua/vsevolod-nestajko-5-czikavyh-faktiv-pro-avtora-toreadoriv-z-vasyukivky/">Всеволода Нестайка</a>, гадаємо, кожен відкриє для себе письменника по-новому.<br><br></div><div>Факт 10. Ольга Петрівна померла на руках однієї з доньок</div><div><br>Саме ця донька – Ольга Косач-Кривинюк в роки війни вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон. Завдячуючи цьому, ми зараз маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.&nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=jGD1LUvaxNs" />
         <pubDate>2023-07-20 13:43:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/2648630701</guid>
      </item>
      <item>
         <title>&quot;Василь Симоненко - поет, якого не скорити&quot;</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/3283983618</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Українському поету-шестидесятнику Василю Симоненку могло&nbsp;б виповнитися 90 років, натомість йому назавжди 28 років. </strong></p><p>Український поет, журналіст, діяч українського опору, яке отримало назву шестидесятники, Василь Симоненко залишив по&nbsp;собі невеликий, але яскравий доробок&nbsp;— численні статті, театральні та літературні рецензії, три казки для дітей і доросли та&nbsp;збірка віршів Тиша і грім. Ще&nbsp;одна збірка віршів Земне тяжіння та&nbsp;книга Лебеді материнства були видані посмертно у&nbsp;1964 та&nbsp;1981 роках відповідно. А&nbsp;в&nbsp;1995 році він посмертно став лауреатом Шевченківської премії.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/36c44e1ec132a27bc948fbc918f65028/______________________.pptx" />
         <pubDate>2025-01-08 14:42:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/3283983618</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Маруся Чурай-400 років</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/3304798486</link>
         <description><![CDATA[<p>Маруся Чурай — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки відомих у народі пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки</p>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=dEKWqD9NeMw" />
         <pubDate>2025-01-26 19:09:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/3304798486</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ні я жива ,я буду вічно жити,я в серці маю те що невмирає...</title>
         <author>libraryshpykolosy20</author>
         <link>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/3340603541</link>
         <description><![CDATA[<p>Українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, піонерка українського феміністичного руху. Співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.</p><p>Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до українського національного та жіночого рухів</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1046983083/dc3715a94bfbeba219c8a685de40066b/215267.pptx" />
         <pubDate>2025-02-24 16:54:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/libraryshpykolosy20/3d79fnb730fp1blu/wish/3340603541</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
