<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Українські письменники XIX століття by Валерій Валерійович Велетнюк</title>
      <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century</link>
      <description>«Поети єсть сіль землі, гордість і слава того народу, серед котрого з’явились; вони служать вищим ідеалам, вони піднімають народний культ».

Іван Карпенко-Карий</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-03-23 15:30:47 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-03-29 10:43:51 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Іва́н Петрович Котляревський</title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110017752</link>
         <description><![CDATA[<div>(29 серпня (9 вересня) 1769, Полтава — 29 жовтня (10 листопада) 1838, Полтава) — український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч.<br><br>Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, написаним народною мовою.<br><br>Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.ukrlib.com.ua/my/images/full/kotliarevskyy-ivan-petrovych_1.jpg" />
         <pubDate>2022-03-23 15:48:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110017752</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш</title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110027514</link>
         <description><![CDATA[<div>(26 липня (7 серпня) 1819 Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.<br><br>Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://ukrlit.net/biography/kulish_panteleymon.jpg" />
         <pubDate>2022-03-23 15:52:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110027514</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Миха́йло Миха́йлович Коцюби́нський</title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110034481</link>
         <description><![CDATA[<div>17 вересня 1864, Вінниця — 25 квітня 1913, Чернігів) — український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові.<br>В українську літературу ввійшов як майстер психологічної прози. Вершинами його художнього стилю критики вважають «Fata Morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). У своїх останніх новелах доповнив свій характерний стиль елементами неоромантизму.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.ukrlitzno.com.ua/wp-content/uploads/2010/10/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE-1864-1913.-%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-2.jpg" />
         <pubDate>2022-03-23 15:56:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110034481</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Григо́рій Фе́дорович Кві́тка-Основ&#39;я́ненко</title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110050111</link>
         <description><![CDATA[<div>нар. 18 (29) листопада 1778, с. Основа, нині в межах Харкова — 8 (20) серпня 1843, Харків) — український прозаїк, драматург, новинар, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.<br><br>Твори письменника утверджували високі морально-етичні якості людини з народу, відіграли помітну роль у розвитку української мови. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист захищав художні можливості української літературної мови.<br><br>Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові (1812), у виданні першого в Україні журналу «Українскій Вістникъ» (1816–1817), сприяв виданню альманаху «Молодикъ» (1843–1844).</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=XlkaDVKetTg" />
         <pubDate>2022-03-23 16:03:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110050111</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Михайло Петрович Косач</title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110060629</link>
         <description><![CDATA[<div>Псевдонім Михайло Обачний та інші; 13 (25) липня 1869, Новоград-Волинський - 16 жовтня 1903, Харків) - український вчений-фізик, метеоролог, письменник та перекладач, автор низки оповідань та наукових праць, друкованих в періодиці, засновник літературного гуртка «Плеяда», громадський діяч, старший брат Лесі Українки, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач-Шимановської, Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової.<br>&nbsp; Входив до літературного гуртка «Плеяда». У журналах «Зоря» та «Житє і слово» опублікував низку оповідань:<br><br>«Різдво під Хрестом Полудневим» (1889);<br>«На огнище прогресу» (Посвящую моїй матері) (1891);<br>«Владарі світу», «Хмара», «Погибель світу», «Сни», «Отрок (Дума в прозі)», «Сон пана Асистента», «Метелики», «Вовкулаки», «Гість», «Що?», «Нікуди» (усі 1894–1897) та інші.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://sesdiva.eu/media/k2/items/cache/9b2c4b44fb86522964124ed80d03c5e8_M.jpg" />
         <pubDate>2022-03-23 16:08:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110060629</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пана́с Ми́рний</title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110066564</link>
         <description><![CDATA[<div>Пана́с Я́кович Ру́дченко; 1 (13) травня 1849, Миргород — 28 січня 1920, Полтава) — український прозаїк та драматург.<br><br><br>Твори<br>оповідання «Лихий попутав», автобіографічне оповідання «Ганнуся», цикл оповідань «Як ведеться, так і живеться», «Пасічник», «Яків Бородай», «Замчище», «Визвол», «Морозенко»<br>повісті «П'яниця», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», «Голодна воля», «За водою»<br>романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»<br>новела «Лови»<br>п'єси «Лимерівна», «У черницях», «Перемудрив», «Згуба», «Спокуса», «Не вгашай духу!»</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=wOlIzJaQWqo" />
         <pubDate>2022-03-23 16:11:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110066564</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іва́н Нечу́й-Леви́цький </title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110072167</link>
         <description><![CDATA[<div>Справжнє прізвище — Леви́цький, 13 [25] листопада 1838, Стеблів, Богуславський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 2 квітня 1918[1][2][3], Київ, Київська губернія, УНР) — український письменник, етнограф, фольклорист, педагог.<br>Друкуватися почав 1868 року («Дві московки»). Автор антикріпосницької повісті «Микола Джеря» (1876 року), повістей: «Бурлачка» (1878 року) — про життя заробітчан, «Хмари» (1874 року), «Над Чорним морем» (1891 року) — про діяльність української інтелігенції.<br><br>Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори «Кайдашева сім'я» (1879 року), «Старосвітські батюшки та матушки» (1881 року), «Афонський пройдисвіт» (1890 року).</div>]]></description>
         <enclosure url="https://uamodna.com/assets/articles/image/q/c/m/qcmi2g32/fullsize.jpg" />
         <pubDate>2022-03-23 16:14:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110072167</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Леонід Іванович Глібов</title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110077742</link>
         <description><![CDATA[<div>нар. 21 лютого (5 березня) 1827, с. Веселий Поділ, Хорольський повіт, Полтавська губернія — пом. 29 жовтня (10 листопада) 1893, Чернігів) — український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч<br><br><br>Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863-го, але майже весь наклад її був знищений у зв'язку з Валуєвським циркуляром. 1872-го вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882-го — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://ukrlit.net/biography/glibov.jpg" />
         <pubDate>2022-03-23 16:17:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110077742</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Володи́мир Лу́кич Леви́цький </title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110086913</link>
         <description><![CDATA[<div>Літературний псевдонім Василь Лукич; 2 вересня 1856, Белзець, тепер село Гончарівка, Золочівський район, Львівська область — 6 жовтня 1938, Винники, Львівська область) — український письменник і громадський діяч, нотаріус, видавець, літературознавець, почесний член товариства «Просвіта» (з 1925), дійсний член НТШ (з 1926).<br><br>&nbsp; &nbsp;Автор низки літературознавчих, етнографічних, історичних, філософських досліджень: «Закордонна Русь», «Угорська Русь, її розвій і теперішній стан» (1886), «Павло Полуботок, наказний гетьман України» (1887), «Як живеться українському народови в Австрії» (1915), «Гадки про життя» (1928), «Революційні течії в сучасній фізиці» (1930), «Головні основи сучасної астрології» (1934), «Свобода волі в світлі сучасної фізики» (1936), «Релігія і наука: Великодні гадки» (1938) та інших.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/4/48/Levitsky_V_L.jpg" />
         <pubDate>2022-03-23 16:21:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110086913</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ле́сь Марто́вич </title>
         <author>HOKA671GAMES</author>
         <link>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110091685</link>
         <description><![CDATA[<div>Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871, Торговиця, Городенківський район, Івано-Франківська область — 11 січня 1916, Зубейки, Жовківський район, Львівська область, похований в селі Монастирок, Жовківського району) — український письменник, правник і громадський діяч, доктор права.<br>Свої новели з селянського життя Лесь Мартович писав покутською говіркою української мови.<br><br>Писати Лесь Мартович почав ще в гімназії. Перше оповідання «Нечитальник» було написане в 1888 р. й опубліковане наступного року. Мартович — письменник сучасного йому села, тематично дуже близький до Василя Стефаника та Марка Черемшини. Входив до так званої «Покутської трійці». Його герої — селяни з найвіддаленіших сіл Західної України. У своїй творчості письменник відходить від народницьких канонів; він нерідко розвиває глибокі соціально-економічні корені класової нерівності на селі («Мужицька смерть»). Мартович змальовував односельчан, глибоко люблячи їх. Виразна риса його художнього стилю — поєднання трагічного з комічним, гумор, який часом переходить у гостру сатиру. Особливо вдалися Мартовичу образи селян у жартівливій повісті «Забобон» (1911).</div>]]></description>
         <enclosure url="https://libruk.com.ua/wp-content/uploads/martovych-les.jpg" />
         <pubDate>2022-03-23 16:24:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/HOKA671GAMES/Veletnyuk_Ukrainian_poet_XIX_century/wish/2110091685</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
