Диктант 9 клас by Неля Волкова

Стася

stasya56789 — 2025-09-15 05:05:21 UTC

vitalikbida01 — 2025-09-15 05:10:48 UTC

Слово "з-під" (або "із-під") пишеться через дефіс, оскільки це складений прийменник, утворений поєднанням двох прийменників – "з" (із) та "під". Згідно з правилами українського правопису, такі складені прийменники, що починаються на "з-" або "із-", завжди пишуться через дефіс.

Приклади вживання:

"Тече вода з-під явора Яром на долину".

"З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі".

"Бараболя.. витягає з-під тапчана батіг та полотняну торбу".

Вживання великої букви у власних назвах

2025-09-15 05:14:47 UTC

З великої букви пишуться власні назви – індивідуальні найменування людей, тварин, географічних об'єктів, астрономічних тіл, творів мистецтва, організацій, країн, тощо. Велика літера ставиться на початку слова або слів, що входять до складу такої назви.

Наприклад:

Ми сіли на лавку під вишнею, а перед нами за гомінким асфальтом, який пролягав трасою через село, у густих лозах і в глибоких берегах текла Вілія.

Білостінний собор в Острозі.

stasya56789 — 2025-09-15 05:15:17 UTC

Основні правила розділових знаків при прямій мові

1. Слова автора + пряма мова

Після слів автора ставиться двокрапка, пряма мова береться у лапки.

А: " П".

2. Пряма мова + слова автора

Після прямої мови ставиться кома, знак питання, знак оклику або три крапки, далі тире і слова автора з малої літери.

"П ?/!/,/... "- а.

3. Слова автора всередині прямої мови

Слова автора відокремлюються двома тире.

"П "- а- "П".

4. Діалог

Кожна репліка з нового рядка, без лапок, тільки тире.

-репл.

5. Розділові знаки всередині лапок

Ставляться за звичайними правилами: крапка, кома, знак питання, знак оклику, три крапки.

Слово "з-під" (або "із-під") пишеться через дефіс, бо це складний прийменник, який утворений поєднанням прийменника "з" (або "із") та префіксально-значущого слова "під". Це правило поширюється на інші аналогічні складні прийменники, що починаються на "з" (або "із") та мають іншу значущу частину, наприклад, "з-за", "з-над", "з-поза".

2025-09-15 05:18:15 UTC

Приклади вживання:

Висунути стілець з-під столу.

Кіт вистрибнув з-під куща.

Він узяв аркуш з-під стопки паперів.

Квітка проросла з-під асфальту.

З-під вишні відкривався звабливий чарівний світ.

Пишеться два НН, якщо прикметник утворюється від іменника з основою на -н (стіна — стінний) або має наголошені суфікси -енн- / -анн- (здоровенний).Пишеться один Н у випадках, коли твірна основа не закінчується на -н (дерево — дерев'яний) або суфікс не має наголосу (нежданий, шалений). Приклади з однією н: звабливий, чарівний, дивні, Приклади з нн: білостінний

sryashikov74 — 2025-09-15 05:18:32 UTC

Прикладки, що є прикметниками:

Пишеться два НН, якщо прикметник утворюється від іменника з основою на -н (стіна — стінний) або має наголошені суфікси -енн- / -анн- (здоровенний).

Пишеться один Н у випадках, коли твірна основа не закінчується на -н (дерево — дерев'яний) або суфікс не має наголосу (нежданий, шалений).

Прикладки, що є іменниками:

У таких випадках немає правила подвоєння Н, оскільки це цілісне слово, що не належить до прикметників.

Якщо прикладка є загальною назвою, а в реченні стоїть після означуваного слова, вона може бути написана через дефіс (наприклад, дівчина-санітарка).

"П." - а.

nelavolkova412 — 2025-09-15 05:25:03 UTC

Ненаголошені е и

vitalikbida01 — 2025-09-15 05:27:49 UTC

Усі наголошені голосні звуки вимовляємо чітко: л[é]бідь, в[и́]шня.
Ненаголошений [е] вимовляємо з наближенням до [и],
ненаголошений [и] — з наближенням до [е]:
л[е^и]бíдка, в[и^е]шнéвий.
Останній склад вимовляємо чітко, тому ненаголошені голосні в абсолютному кінці слова не мають наближення: мóв[и], зви́чн[е].
[о] ніколи не наближаємо до [а]: с[ó]л[о]дк[о].
Ненаголошений [о] перед складом із наголошеним [у́] або [ í ] вимовляємо наближеним до [у]— [о^у]: п[о^у]вíльний, с[о^у]бí, д[о^у]вíрливий.

Правильну вимову звуків регулює розділ мовознавчої науки орфоéпія. Назва походить від грецьких слів «правильний» і «мова, мовлення». Перевірити правильність вимови слова можна в орфоепічному словнику. Порушення орфоепічних норм призводить до орфоепічних помилок.

2025-09-15 05:33:01 UTC

Односкладні речення — це речення, що мають лише один головний член (або підмет, або присудок). Цей головний член є центром речення, що виражає його основний зміст.

nelavolkova412 — 2025-09-15 05:36:47 UTC

види односкладних речень

2025-09-15 05:38:29 UTC

Означено-особові

Дія виконується конкретною, означеною особою: я, ти, ми, ви. Особа легко відновлюється із закінчення дієслова-присудка.

Неозначено-особові

Дія виконується невизначеною, неозначеною особою або групою осіб. Часто використовуються для опису дій, що є загальновідомими або не потребують уточнення виконавця.

Узагальнено-особові

Дія стосується будь-якої особи, тобто має узагальнене значення. Зазвичай використовуються у прислів'ях, приказках, правилах.

Безособові

Дія або стан відбуваються незалежно від особи-виконавця. Часто описують явища природи, фізичний чи психічний стан людини. Головний член виражається безособовим дієсловом, неозначеною формою дієслова, прислівником або сполученням слів.

Називне

стверджує наявність пред-метів чи явищ.

egorzxc337 — 2025-09-15 05:44:11 UTC

Не з дієсловами пишеться здебільшого окремо

НЕ з дієсловами пишеться разом:

Якщо без не дієслово не вживається (не є частиною кореня)

В префіксі недо-, який вказує на неповноту дії