Тихо степ співає ковилою,

Коні, зброя, шаблі і пістолі,

Хтось на край цей поглядає тихо:

«Треба, щоб не знали люди лиха!»

І він виріс, квітами убраний,

Стежки, пасіки, лани і хати.

А назвали Йосипа ім’ям,

Тут з’явився хутір рідний нам. 

Гладкий, отаман завзятий,

Оселився тут і навіки

Степом зачарований і знатний

Хліборобський рід він зародив.

Козаки колись тут зупинились

І навіки в краї оселились,

В землю цю колись так закохались,

Що навіки з нею поєднались.

Дякуємо Йосипу за те,

що обрав він місце золоте,

дав початок нашому селу,

я про нього пам'ять збережу. 

ГРИЗОДУБ ОКСАНА ЛЕОНІДІВНА

Затишне місце, вікна і квітник,

І лине музики чарівний спів,

Тут обдаровані і юні музиканти

Удосконалюють свої таланти.

Там плаче скрипка і рида тромбон,

Фортепіано Баха величає,

Це світ музичний, ніжний романтичний -

Патріча світ, народний і класичний. 

Доната названий цей світ ім’ям, 

Він - геній, сильний духом і знанням,

Його «Чарівнії вервечки» -

То фестиваль зірковий і мистецький.

Він хором керував, 

учив любити рідний край,

корінням дорожити,

і грецьке, і вкраїнське боронити.

«Калинова вода» і «Сіверський Донець»

-  мелодія добра і єдності сердець.

Як добре, що  нам доля дарувала

Його талант і серце золоте,

І таємниці музики пізнала

Моя земля – йому я дякую за це.

  ГРИЗОДУБ ОКСАНА ЛЕОНІДІВНА

Зануртеся в чарівний світ природи моєї Нікольщини. Вас вітає поле – як жовтий килим, широке, пшеничне, щедре. Посміхаються польові квіточки, маленькі, білувато-сині, рожеві, високорослі, невибагливі. Над ними схилилося небо – блакитне, ясне, сонячне, низьке. Воно всміхається білими, густими хмарами, які низько нависають над безберегістю полів. І якщо уважно придивитеся і фантазія захопить вашу свідомість – побачите, як впевнено, гордо, непереможно майоріють кольори жовто-блакитного прапора моєї незламної держави. Слава Україні!

                   Соколова Каміла Олексіївна,

мама Соколова Владислава,

учня 5 класу