<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Літературна карта України другої половини 19 ст. by Тамара Цимбалюк</title>
      <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq</link>
      <description>10-А. Хотинський опорний академічний ліцей</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2024-09-05 08:05:59 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2024-09-09 09:48:55 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Леся Українка</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108553921</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/92ce53183c6bb4fc2064353a8730e4a9/242beec713fd4614f2c702ddee158113.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:25:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108553921</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ольга Кобилянська</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108561615</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/be48a82589721cec6b36e8b1531f1e3d/2__1_.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:28:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108561615</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Михайло Коцюбинський</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108568157</link>
         <description><![CDATA[<p>Став письменником, щоб привернути  увагу 16-річної дівчини . Працював у знаменитому "Братстві Тарасівці". Написав понад 300 листів до своєї коханої , яка на 16 років молодша. Мав коханку , але  закінчив з нею відносини через свою дружину, яка про це дізналася ;)  Як казали у нас :"Хлопець до успіху йшов . Не пощастило , не фортунуло".</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2713654277/37cd639f1c01aca34dc12479af8f7c64/IMG_20240909_123509.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:31:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108568157</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Нечуй-Левицький</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108572461</link>
         <description><![CDATA[<p>Майбутній письменник народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві на Черкащині в родині потомственого священика. Батько був суворий і темпераментний, проповідник і просвітитель, шанував козаччину й Шевченка. Мати неписьменна, але чутливої душі: не могла дослухати до кінця житія якогось святого й плакала, а малий Іван услід за нею.&nbsp;Коли Івану йшов 13-й рік, його мати померла. Вона двічі народжувала двійню і це підірвало її здоров’я. Початок його літературної діяльності припав на ті роки, коли писати&nbsp;українською мовою&nbsp;було заборонено. Письменник згадував, що про його літературні спроби рідною мовою, підписані псевдонімом «І. Нечуй», не знали навіть товариші, з якими він жив на одній квартирі, не знав і батько. Нечуй-Левицький був досить дивакуватим, наприклад, завжди ходив з парасолькою. Він був надзвичайно пунктуальним. Пан Іван мав режим дня, якого чітко дотримувався. Письменник і друг нашого героя Євген Кротевич у своїх спогадах пише: «<em>…Сусіди могли по ньому перевіряти годинник щодня, за будь-якої погоди рівно о третій він виходив після обіду з своєї квартири, йшов на Фундуклеївську вулицю, поволі піднімався до театрального майдану, потім повертав праворуч біля аптеки і так само поволі рухався вперед Володимирською вулицею аж до “підйомника”, який тепер чомусь звуть по-іншомовному фунікулером, де звертав на Володимирську гірку. Там сидів, милувався Дніпром, думав свої думи аж до шостої години. Тоді спускався вниз на Хрещатик, та вже цією вулицею повертався назад</em>». Спати лягав рівно о десятій, навіть із власного ювілею пішов спати, не дослухавши вітальних промов. Категоричним був щодо правопису: “Писати треба так, як люди говорять!”. Тому не терпів літеру “ї”, писав не “їх”, а “йих” і т. ін. У заповітах вимагав, щоб так його друкували “на віки вічні”. Правописні нововведення вважав “галицькою змовою”. Нагадував інквізитора, готового спалити й власні книжки, якщо там буде єресь: “Хай краще згорять, ніж з отаким правописом!”. Живу мову він знав. Помічав русизми, полонізми й будь-які іншомовні впливи й уникав їх. До речі, вираз “старанно уникав” вважав польським: “Я сказав би: падковито одмикував — це чисто народний київський вираз”. Казав не “негативне”, а “відкидне”, не “позитивне”, а “покладне”. Самотній холостяк ніколи особливо не дбав про гроші, витрачаючи все на книги, які в кінці життя виявилися нікому не потрібними.</p><p>Разом з Пантлеймоном Кулішем та Іваном Пулюєм здійснив перший україномовний переклад Біблії. </p><p><br/></p><p>Джерела: <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://dovidka.biz.ua/ivan-nechuy-levitskiy-tsikavi-fakti">https://dovidka.biz.ua/ivan-nechuy-levitskiy-tsikavi-fakti </a></p><p><br/></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lystopad/25/1838-narodyvsya-ivan-nechuy-levyckyy-pysmennyk">https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lystopad/25/1838-narodyvsya-ivan-nechuy-levyckyy-pysmennyk</a></p><p><br/></p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://znayshov.com/News/Details/piarnyk_kyieva_i_povelytel_taim-menedzhmentu_shcho_my_znaiemo_pro_ivana_nechuia-levytskoho">https://znayshov.com/News/Details/piarnyk_kyieva_i_povelytel_taim-menedzhmentu_shcho_my_znaiemo_pro_ivana_nechuia-levytskoho</a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/f3c52d685a0d7a1e6bd5f81968489987/56580875.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:34:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108572461</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Панас Мирний</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108575911</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/04bf23e6c5589dee257e4f1393c7a14c/word_image_35_e1683812780948.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:36:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108575911</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Карпенко-Карий</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108580774</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/53e3df93f9b661b9177317d75ce2def9/3kW1601360689uDs.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:39:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108580774</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Франко</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108586089</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/46fa44ff7603c87c7f962dfd399e43b7/franko_ivan_iakovych_1.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:42:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108586089</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Василь Стефаник</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108593044</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/93b25c79b3f6614f49d94ab4fca2c8f8/unnamed.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:46:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108593044</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Олоександр Олесь</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108595616</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/465d5ec967a18ab06e4bbe16f60caa5c/oles_1.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:48:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108595616</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Микола Вороний</title>
         <author>tamaratsimbalyuk5</author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108603593</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/108904633e41be3013167d410f9b6b7c/WFp1545216765305.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-09 01:52:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3108603593</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Старобільськ, Луганська область</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109377015</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Сергій Жадан </strong></p><p><br/></p><p>Сергій Жадан – сучасний український письменник, поет, перекладач та музикант, активний учасник руху за популяризацію української культури та мови. Він народився в місті Старобільськ, але більшу частину життя прожив у Харкові, який значно вплинув на його творчість. Жадан здобув ступінь магістра філології в Харківському національному університеті, де вивчав німецьку мову та літературу. Його творчість відзначається глибокими соціальними й політичними темами, особливо після розпаду СРСР. Одним із найвідоміших його романів є "Депеш Мод", який став літературним проривом і отримав визнання серед молоді. Жадан активно займається громадською діяльністю, підтримуючи волонтерські ініціативи під час війни в Україні та брав участь у подіях Революції Гідності. Його твори перекладені на багато мов, а сам автор отримав чимало міжнародних літературних нагород. Окрім письменства, він займається музикою, виступаючи з гуртом "Жадан і Собаки". </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/8ef99402956e818dfaf854401fc472aa/photo_2024_09_09_12_20_28.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:16:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109377015</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Чебан Дарина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109388466</link>
         <description><![CDATA[<p>«Лис Микита» Іван Франко, улюблений твір та мультфільмів дитинства.</p><p><br/></p><p>Першими слухачами казки-поеми Івана Франка «Лис Микита» були діти поета – Андрій, Петро, Тарас і Анна.</p><p><br/></p><p>А от першою слухачкою опери «Лис Микита» Івана Небесного стала його 9-річна донька.</p><p><br/></p><p> А Ви знали, що події у поемі-казці «Лис Микита» І. Франка відбуваються… в Галичині?</p><p><br/></p><p>У творі згадуються реальні українські географічні назви: містечко Магерів, гірський хребет Чорногора, річка Черемош, гора Говерла. Двір царя Лева знаходиться у Львові.</p><p> А Лис Микита вважає себе підгірцем (вихідцем із Підгір’я), хоч і мешкає у Лисовичах. Село з такою назвою є у Стрийському районі на Львівщині, а поруч зі Львовом розташовано село Лисиничі, де часто любив бувати Франко зі своїми дітьми.</p><p><br/></p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2713688342/cc05d25ab7a072662cab5b6c6af97db6/f6f525c27b1b09bd4c700e88a5d8b92f.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:24:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109388466</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Андрій Кокотюха</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109390918</link>
         <description><![CDATA[<p>Андрій Кокотюха — український письменник, сценарист, журналіст і один із найвідоміших сучасних авторів детективної та пригодницької літератури. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Кокотюха написав понад 60 книг у різних жанрах, але найбільше відомий своїми детективами, історичними романами та трилерами. Він також активно працює як сценарист, зокрема над телесеріалами та кінофільмами.Кокотюха є лауреатом багатьох літературних премій, зокрема чотириразовим переможцем конкурсу «Коронація слова». Його романи часто засновані на реальних подіях або ж пов’язані з українською історією, що робить їх цікавими не лише як захопливі сюжети, а й як спосіб пізнати минуле.Також відомий своєю громадянською позицією та популяризацією української мови і культури.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2713610288/da3ba211f925de7b694988ab5e9519a8/Screenshot_20240909_122506_Google.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:26:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109390918</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ржищів, Київська область</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109391410</link>
         <description><![CDATA[<p>Ліна Василівна Костенко-українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Ордену Почесного легіону (2022).</p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2713619634/22999d2336a5c9cf6aa9161dc9082846/IMG_20240909_122232.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:26:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109391410</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Василь Симоненко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109391441</link>
         <description><![CDATA[<p><br></p><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2713654574/03f7601688860ede030a3ba0141de652/IMG_0254.jpeg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:26:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109391441</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Біївці, Полтавська область</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109396091</link>
         <description><![CDATA[<p>Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко-український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. За своє коротке життя Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: «Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила». Збірка «Земне тяжіння» (1964) та книга «Лебеді материнства» (1981) були видані посмертно. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2713619634/d2fc6329f1ded92433f4a82a30fef2ab/IMG_20240909_122822.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:30:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109396091</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Чернєй Марія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109398466</link>
         <description><![CDATA[<p>Василь Стефаник народився в 1871 у сім'ї заможнього селянина(с. Русів). Його батько не шкодував на нього грошей, він навчався у Русівській початковій школі (з 1878), Снятинській міській школі (з 1880), потім у польських гімназіях у Коломиї (з 1883 року) та Дрогобичі (з 1891). Там зазнав чимало знущань і принижень (страждав від булінгу). У 1890-1892 був виключений з гімназії у Коломиї «за політику». Сьомий і восьмий клас закінчує у Дрогобичі, де знайомиться з І.Франком. Також навчався на медичному факультеті Ягеллонського університету в Кракові. Туди його змусив вступити батько. Коли мати померла, батько одружився вдруге – Василь Стефаник перестає спілкуватися з ним.В 1904 році одружується з Ольгою Гаморак, живе з дружиною і синами у с. Стецеві, через 10 років дружина помирає. В 1908 році селяни обирають його послом від радикальної партії до австрійського парламенту; 10 років перебуває у Відні, захищаючи селян. Письменник тяжко хворіє, в 1930 році переніс частковий параліч. Здоров’я погіршується, трапляються часті серцеві напади, потім долучається ще запалення легенів. 1936 року Василь Стефаник помирає, його поховано в рідному селі.</p><p>Формування світогляду майбутнього письменника проходило поза стінами гімназії, бо, як згадує він в автобіографії, «гімназія, крім формального навчання і ворожого відношення до нас, українців-студентів, нічого нам не давала.»</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1111364962/1d10b5330398b5b2dc74bca1deff95f1/unnamed.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:31:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109398466</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Юрій Андрухович</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109416922</link>
         <description><![CDATA[<p>Юрій Андрухович, народжений в Івано-Франківську в 1960 році, — видатний український письменник і поет. </p><p><br></p><p>Андрухович здобув популярність завдяки своїм романам, серед яких "Рекреації" (1992), "Дванадцять обручів" (1995) та "Московіада" (1993). Його творчість відзначається іронічним стилем, складними структурними формами і поєднанням історичних та фантастичних елементів.Окрім письменницької діяльності, Андрухович активно займається публіцистикою, перекладом та літературними читаннями. Він також був членом літературного угруповання "Бу-Ба-Бу" (Бурлеск-Балаган-Буйство), яке суттєво вплинуло на розвиток української літератури в 1990-х роках.Юрій Андрухович активно бере участь у громадському житті і є активним коментатором соціально-політичних подій в Україні.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2713621304/95e26f2ed521570c6576b11cf0abfcf5/548px_Yurii_Andrukhovych_2015.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:44:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109416922</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Нагуєвичі, Львівська область</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109422742</link>
         <description><![CDATA[<p>1875 року закінчив Дрогобицьку гімназію імені Франца-Йосифа .Залишився без батьків, повинен був самоиу заробляти, частину грошей витрачав на книги для власної бібліотеки,в якій було около 500 книг .Ще в школі проявив свою феноменальну пам'ять .За 40 років активного творчого життя написав понад 6 000 творів загальним обсягом понад 100 томів. Кожних два дні з-під його пера виходив новий твір.У творчій діяльності письменник використовував близько сотні псевдонімів і криптонімів: Джеджалик, Руслан, Невідомий, Іван Живий, Не-Теофраст, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, Non severus, Vivus та багато інших. Найвідоміший і найпопулярніший з них – Мирон.Перше світле юне кохання Франка було до доньки священика Ольги Рошкевич. Познайомилася пара у 1874 році. Спочатку їхні стосунки подобалися батькам, і ледь не дійшло до офіційних заручин. Однак Франка заарештовують за участь у таємній соціалістичній організації. І після цього батько Ольги забороняє будь-яке спілкування з Франком.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2713682112/8f7b1a9c2a013195f889c0b183c91cd6/1000015253.jpg" />
         <pubDate>2024-09-09 09:48:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tamaratsimbalyuk5/2o4pzo92reyymoq/wish/3109422742</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
