Одягнути вишиванку — значить відчути себе частиною великого народу. Це як обійми мами, як пісня вечірня, як запах стиглого колоса на полях. І де б ми не були — у Києві, Нью-Йорку чи Торонто — серце тремтить, коли бачимо вишиті узори, бо то наше, рідне, українське.

Вишиванка – символ України,
Кожної великої родини,
Нашої історії та мови
Залюбки вдягаємо її знову!

Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час...
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.
(Надія Красоткіна)

Орнаменти миколаївської вишивки складаються з різних геометричних форм, які створюють неповторний візерунок. Візерунки мають свої символічні значення, які передаються з покоління в покоління. Наприклад, візерунок "хрестик" означає віру, "китиця" - процвітання та плодючість, "паутинка" - зв'язок між людьми та багато інших.

ВІТАЮ З ДНЕМ ВИШИВАНКИ!🌷

Був час, коли люди вмирали від невідомої хвороби, і ніхто не міг цьому зарадити.

В одному селі жила жінка,у якої теж захворіла дитинка. Одного разу,до хати зайшла старенька жіночка, і розповіла про те,що Господь карає людей грішних,а чорти умертвляють всіх,на кому немає хреста,так і виходить,що помирають грішні разом з праведними, і порадила вишити для дитинки сорочку червоними та чорними нитками,щоб на рукавах та пазусі були хрести,щоб чортам добре було видно, але попередила про це нікому не розповідати,бо дитина помре. Так і зробила жінка. Вишила сорочку,одягла на дитинку,та й одужала. Але не покидав жінку сум,що навколо всі помирають. Вона не змовчала,і почала всіх закликати вишивати сорочки,але їй ніхто не вірив. І тоді вона зірвала з дитини сорочку, та вмить почорніла й померла,і жінка біля неї навіки заснула.

З того часу народ України вишиває сорочки та носить їх,як оберіг від злого духу,проклять та хвороб.

Чоловічі традиційні сорочки були двох типів: сорочка без уставок (без зборів) і сорочка з уставками призбирана біля коміра. Чоловічі вишиванки оздоблювали «прямими» символами: прямий хрест, хміль, дух, виноград.

Жіночі сорочки були також двох типів: сорочки з цільнокроєнним рукавом та сорочки хлоп'янки. Для жіночих вишиванок характерними були «водні» символи: вода, місяць, калина.

Кожен регіон України має свої унікальні візерунки, кольори та техніки вишивки, які можуть нести певне символічне значення:

• червоний — символ любові, життя, енергії;

• чорний — земля, мудрість;

• синій — небо, вода, духовність.

"А українська вишиванка - диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво, Вдягнути ж вишиванку поспіши!"

Вишиванка- це символ українського народу, не менш важливий за український прапор чи гімн України. Вишиті візерунки мають сакральне значення- в них передається історія. З давніх-давен наші пращури з великою пошаною ставилися до вишитих сорочок та рушників. У вишиванках півдня України віддавали перевагу рослинним мотивам. На Миколаївщині сорочки оздоблювали орнаментами з квітами, соснами, дубовим листям та хмелем. Основні кольори вишивки - чорний та червоний, проте могла бути і вишивка білим по білому.

Характерні особливості, зображені на подільських сорочках - це солярні символи.

«Солярні символи популяризувалися ще в епоху Трипілля і дійшли до нас, до слов’янського часу. Ми їх перейняли й в цих орнаментах вони зберігалися і відтворювалися ще у ХІХ - початок ХХ століття.

Також майстрині у своїх вишиванках використовували подільські сакральні символи.

Це архаїчні символи богині-берегині, це геометричне зображення жінки у трикутному одязі з догори піднятими руками й зовні вона нагадує тризуб, це оберіг роду, це зображення символу сім’ї.

"А українська вишиванка - диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво, Вдягнути ж вишиванку поспіши!"

Вишиванка- це символ українського народу, не менш важливий за український прапор чи гімн України. Вишиті візерунки мають сакральне значення- в них передається історія. З давніх-давен наші пращури з великою пошаною ставилися до вишитих сорочок та рушників. У вишиванках півдня України віддавали перевагу рослинним мотивам. На Миколаївщині сорочки оздоблювали орнаментами з квітами, соснами, дубовим листям та хмелем. Основні кольори вишивки - чорний та червоний, проте могла бути і вишивка білим по білому.

Українська чоловіча вишиванка несе в собі глибокий символізм та багатовікові традиції, де кожен візерунок мав своє значення. Наприклад, вишиті дубові листя символізували чоловічу силу та енергію, а геометричні орнаменти, такі як ромби, уособлювали мужність та зв'язок із сонцем.

6-А клас

6-А клас

Флешмоб до Дня вишиванки

6-А клас

Флешмоб до Дня вишиванки

6-А клас

Флешмоб до Дня вишиванки

Кольори вишиванок Поділля

Унікальність подільської вишиванки полягає в використанні насиченого чорного кольору, який додає контрастності та виразності до візерунків. Розбавляли чорний темно-вишневим, червоним кольором у різних пропорціях. Часто використовували жовтий, зелений, поєднання червоного з синім, а також – теплого і холодного відтінків коричневого. Особливо гарно виглядало поєднання коричневого кольору з блакитним. Один з найпопулярніших кольорів є колір стиглого жита, який чудово поєднувався з чорним. Щоб отримати такий колір ниток, їх пересипали хромітом і запікали у тісті. Завдяки такій обробці нитки мали інтенсивний і стійкий колір. А щоб виріб виглядав ще ефектніше, додавали золоті і срібні нитки. Сорочки «білим по білому» або «жовтим по білому» використовували для весіль. Але їх вишивали дуже ретельно і відповідально. Ще одна унікальність подільської вишивки - що візерунок, вишитий навколо грудей, часто переносили на спину сорочки.

Коли у Миколаївській області, у с. Ковалівка, було проведено розкопки могили знатної та багатої сарматки (курган Соколова Могила залишився чи не єдиним нерозграбованим), археологам вдалося знайти залишки золотого шиття на шовковій тканині пурпурового кольору. Це доводить важливість вишитого одягу для людей, адже його клали у могилу разом із золотом.

Майстрині Катеринославської губернії (зараз Дніпропетровська область) колись знали більше двох десятків технік вишиванки, нагадують історики. В наших краях практикувались техніки вишиванки, характерні для всієї лісостепової України.

Стародавніми класичним техніками на Дніпропетровщині було вишиття низзю та ажурними мережками. Вишивки хрестиком здебільшого геометричні, а також рослинні, що набули геометричного характеру.

Манжети рукавів та виріз горловини вишивали кольоровими нитками та чорним плисом. У чоловічій вишитій сорочці переважали червоний та чорний кольори.

Викладач з учнями:

Мурашкіна Любов Миколаївна -викладач

Телєгіна Анастасія

Дорош Зоряна

Мурашкін Олександр

Парутине: вишиванка між степом і лиманом

Село Парутине розкинулось над берегом Бузького лиману, поруч з легендарним Ольвійським городищем. Ця земля пам’ятає скіфів, греків, запорожців — і кожен народ залишив тут слід. Проте вишиванка Парутинського краю — особлива.

Жінки села здавна вишивали сорочки білими та червоно-чорними нитками, найчастіше — на вибіленому домотканому полотні. У візерунках — хвилі, хрести, розетки, які нагадують і про лиман, і про прадавні символи Ольвії. У деяких орнаментах зустрічаються й "грецькі" мотиви — як відлуння античної спадщини.

У Парутині вишиванка — не просто одяг, а зв’язок поколінь. Її вдягають на свята, на весілля, передають у спадок. Це мовчазна історія, вишита з любов’ю і пам’яттю про свій рід, свій край.

Мурашкін Олександр, Тєлєгіна Анастасія, Дорош Зоряна

Легенда про Парутинську вишиванку

Кажуть, що давним-давно, коли над лиманом ще співали козацькі чайки, у Парутині жила дівчина Маруся. Була вона красуня — з очима, як весняне небо, й голосом, як пісня жайворонка. Та найбільше славилася в селі її вишивка: кожен хрестик, кожна квітка на сорочці — мов жива.

Одного разу Маруся закохалася в козака, що стояв на варті біля Ольвійського городища. Та перед тим як вирушити в похід, він попросив у неї оберіг. Дівчина вишила йому сорочку — з червоними барвінками, хвилями лиману та давніми знаками сили.

Козак повернувся живий, з перемогою. А в селі почали казати: вишиванка Марусі — чарівна. Відтоді жінки Парутиного почали вишивати орнаменти з лиманськими хвилями та барвінками — як символ любові, оберегу й пам’яті.

Кажуть, що десь у скрині старенької хатини досі зберігається та сама сорочка — перша парутинська вишиванка, вишита з любов’ю і вірою.

У серці — пісня солов’їна,

А на грудях — вишиванка,

Наче мамина романка

Ми — дорослі, та душею молоді,

Бо мистецтво з нами кожен день у житті.

Малюємо, співаємо, творимо завзято —

І традиції наші несемо крізь століття й свята.

Кольорові візерунки —

То любов і то турбота.

Вишиванка — наша гордість,

Українська це робота!

Збережімо це багатство,

Цю красу з бабусіної скрині.

Бо вишиванка — не просто одяг,

Це дух вільної України!

Зі святом вас — з Днем вишиванки!

Хай розквітає в серці кожного любов до рідної землі,

До пісні, до мови, до мистецтва і добра!

Ми — єдина творча родина,

Ми — Україна!

Вишиванка нашого краю - це один з найяскравіших прикладів української народної творчості та ручної роботи. Ця вишивка має свій унікальний стиль, що відрізняє її від інших регіонів України. Вона відома своїми оригінальними орнаментами та візерунками, які передають символіку та духовність українського народу.

Вишита сорочка – важлива складова українського національного вбрання. Її вважали оберегом, тому зображували на ній різноманітні захисні символи.

Немиря Софія

Лисенко Матвій

Кобець Тимур

Сьогодні ми хочемо розповісти вам про особливу красу та самобутність вишиванок Миколаївської області – краю степів та південного сонця.

Вишивка Миколаївщини ввібрала в себе багатство місцевої природи та культурні впливи різних епох. Для неї характерні:

🌿 Рослинні мотиви: На полотні розквітають стилізовані квіти, колоски, виноградні лози, листя дуба та сосни. Ці орнаменти символізують родючість, життєву силу та процвітання.

📐 Геометричні візерунки: Поряд з рослинними мотивами часто зустрічаються геометричні фігури – ромби, трикутники, кола, хрести, ламані лінії. Вони несуть у собі давні символічні значення, пов'язані з сонцем, землею та космосом.

🐦 Зооморфні елементи: Іноді на вишиванках можна побачити стилізовані зображення птахів, що символізують свободу, духовність та зв'язок з небесними силами.

🎨 Колористика: Традиційно у вишивках Миколаївщини переважають червоний (символ життєвої енергії та любові), чорний (символ землі та мудрості), білий (символ чистоти та невинності), а також синій та зелений кольори, що відображають водні та рослинні багатства краю. Часто зустрічаються поєднання кількох яскравих кольорів, що робить вишиванки особливо святковими.

🧵 Техніки: Найпоширенішою технікою є хрестик, але також використовуються гладь, штапівка, мережка та інші шви, що додають вишивці неповторної фактури та об'єму.

Особливу увагу привертають жіночі сорочки, рукави яких часто оздоблювалися пишними пухликами – зборами тканини, що надавали їм особливої елегантності.

Сьогодні вишиванка – це не лише оберіг та символ національної ідентичності, але й стильний елемент сучасного гардеробу. Вона єднає покоління, нагадує про наші корені та несе в собі тепло рук майстринь, які вкладають у кожен стібок частинку своєї душі.

Сьогодні ми хочемо розповісти вам про особливу красу та самобутність вишиванок Миколаївської області – краю степів та південного сонця.

Вишивка Миколаївщини ввібрала в себе багатство місцевої природи та культурні впливи різних епох. Для неї характерні:

🌿 Рослинні мотиви: На полотні розквітають стилізовані квіти, колоски, виноградні лози, листя дуба та сосни. Ці орнаменти символізують родючість, життєву силу та процвітання.

📐 Геометричні візерунки: Поряд з рослинними мотивами часто зустрічаються геометричні фігури – ромби, трикутники, кола, хрести, ламані лінії. Вони несуть у собі давні символічні значення, пов'язані з сонцем, землею та космосом.

🐦 Зооморфні елементи: Іноді на вишиванках можна побачити стилізовані зображення птахів, що символізують свободу, духовність та зв'язок з небесними силами.

🎨 Колористика: Традиційно у вишивках Миколаївщини переважають червоний (символ життєвої енергії та любові), чорний (символ землі та мудрості), білий (символ чистоти та невинності), а також синій та зелений кольори, що відображають водні та рослинні багатства краю. Часто зустрічаються поєднання кількох яскравих кольорів, що робить вишиванки особливо святковими.

🧵 Техніки: Найпоширенішою технікою є хрестик, але також використовуються гладь, штапівка, мережка та інші шви, що додають вишивці неповторної фактури та об'єму.

Особливу увагу привертають жіночі сорочки, рукави яких часто оздоблювалися пишними пухликами – зборами тканини, що надавали їм особливої елегантності.

Сьогодні вишиванка – це не лише оберіг та символ національної ідентичності, але й стильний елемент сучасного гардеробу. Вона єднає покоління, нагадує про наші корені та несе в собі тепло рук майстринь, які вкладають у кожен стібок частинку своєї душі.

Вишиванка – символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, національної гордості, порядності, чесності, любові, святковості; оберіг. Вона символ українця і України. Народ ставився до вишиванки як до святині.

Сорочка, вишита дружиною чи матір'ю – вважалась міцним оберегом від нещасть. Адже у неї вишивальниця кожним стібком вносила свою любов, підтримку та тепло душі.

І душу й серце у вишивку вкладала.

Як пам'яті народної відлунки,

На полотні з'являлись візерунки,

Лягала ниточка до ниточки мрійливо –Дитині б долю вишити щасливу,

Щоб оберегом стала для синочка

Руками неньки вишита сорочка.

З Днем Вишиванки!

Привітання з Днем вишиванки

від учня 1 класу

Рачінського Арсенія

Опорного закладу освіти

" Синюхинобрідський ліцей "

Нехай кожна ниточка на вишитій

сорочці нагадує нам про силу

традицій, красу рідної землі та

незламний дух нашого народу.

Одягаймо вишиванки з гордістю та

любов'ю, адже в них — наша історія,

наша ідентичність, наше майбутнє та незгасна любов до України!

Від учнів 5 та 11 класів та класного керівника Федоренко О.В

Опорного закладу освіти

"Синюхинобрідський ліцей "

День вишиванки – це чудове національне свято. Хочемо привітати із тим, що ми українці. Ми сильна, гарна та всемогутня нація. Нехай вишиванки бережуть наші тіла та душі. Найшвидшої перемоги Україні та всім нам. Вітаємо !

З Днем вишиванки, українці!

        Миколаївська вишиванка має свою історію. Вона з'явилася ще у XIX столітті та здобула популярність серед місцевих жителів. Завдяки рукодільництву місцевих мешканців, які творили вишиванки, Миколаївська вишивка стала невід'ємною частиною культури та традицій області.

       Символіка миколаївської вишивки має багато значень. Унікальний орнамент та візерунки виражають духовність, віру та традиції українського народу. Одним з найбільш відомих мотивів миколаївської вишивки є "журавлики". Ці птахи символізують добро, мир та злагоду. Також у миколаївській вишивці зустрічається візерунок "ромашка", яка означає чистоту та бездоганність.

Сорочки вишиті лічильною гладдю, з використанням геометричних знаків та символів: хрестів (прямі, косі); сварг (свастя, свастики), півсварги (“ключі”, “S”-мотиви), безконечники (меандр); шеврони; ромби, ламана гілкаквадрати; ромби; восьмипроменеві та шістнадцятипроменеві зірки (алатир).

Використано лічильні шви (техніки): коса і пряма гладь, двобічна штапівка, ретязь, мережка з настилуванням через чесницю, мережка, солов'їні та алжирські вічка, качалочкова гладь, кирпичикова гладь, шахівниця, набирування, зерновий вивід.

Жіноча сорочка вишита біла по білому, зібрана в ручну на 80%. Рукав має устилку, пухлики. Рослинні візерунки (гілочка) використано при настилуванні.

Тканина: домоткане полотно (бавовна), нитки DMC.

Одного разу, на землю Миколаївщини прийшла люта зима. Холод пронизував до кісток, а вітри гуляли степами, несучи сніг та завірюху. Люди потерпали від стужі, а їхній одяг не міг достатньо зігріти.

Тоді наймудріша жінка роду, стара Олена, зібрала всіх дівчат та жінок. Вона розповіла їм про силу землі, про тепло сонця та про незламний дух їхнього народу. І навчила їх вишивати на полотні особливі знаки-обереги. Кожен хрестик, кожна квітка, кожен листок, вишитий з любов'ю та вірою, ніби вбирав у себе тепло рідної землі та захищав від злих сил.

Зимові вечори минали за кропіткою роботою. Жінки вишивали сорочки для своїх чоловіків, батьків та дітей, вкладаючи в кожен стібок свою турботу та надію. І сталося диво! Вишиванки не лише зігрівали тіло, а й додавали сили духу, оберігали від хвороб та нещасть.

З того часу вишиванка стала не просто одягом для жителів Миколаївщини, а й символом їхньої єдності, мудрості та незламної віри в добро. Передаючись з покоління в покоління, вона несе в собі тепло рук майстринь та дух вільного степу. Кажуть, і донині, одягнувши вишиванку, людина відчуває захист та силу свого роду.

І діти Полтавської школи #19 були увінчані різнобарвними вишиванками.

Нехай цей символ української душі 💙💛

зігріває серце ❤️, дарує натхнення ✨

та об'єднує всіх у любові до своєї Батьківщини 🌾🌻

Носімо вишиванку з гордістю! 👕🧵

Вишиванки Золотоніського району — це не лише елемент одягу, а й носій глибокої культурної спадщини, що передається з покоління в покоління.

Вишиванка - символ незламного духу українського народу, як оберіг від усього лихого, як втілення краси та любові до рідної землі. З покоління в покоління передаються не лише візерунки вишиванок, але й віра в їхню чудодійну силу.

Вітаємо вас з Днем вишиванки! 🇺🇦✨

Нехай вишиванка буде символом миру, любові та гордості за нашу Батьківщину! 💙💛

Одягни вишиванку — обійми Україну!

Історія хмельницької вишивки бере свій початок з традиційного українського одягу, який носили мешканці Хмельниччини. Вишиванки були важливою складовою українського національного одягу та використовувалися як символ національної гордості. Вони відображали красу та різноманіття української культури та природи.

Орнаменти хмельницької вишивки характеризуються досить великою кількістю геометричних фігур та квіткових мотивів. Їх зазвичай виконують у червоному, чорному та білому кольорах на білому або натуральному фоні. Червоний колір у хмельницькій вишиванці має особливе символічне значення - він відображає кров предків та відданість Батьківщині.

Візерунки хмельницької вишивки також відображають символіку та традиції регіону. Наприклад, мотив сонця відображає бажання мешканців Хмельниччини процвітання та добробуту, а мотив хреста символізує віру та духовність.

Щоб створити хмельницьку вишивку, спочатку потрібно вибрати тканину, на яку буде вишиватися малюнок. Традиційно для хмельницької вишивки використовують льон, домоткане полотно або інші натуральні тканини.

Після вибору тканини, вишивальник обирає орнамент, який буде вишиватися. Це можуть бути різні геометричні фігури, рослинні мотиви, тварини та інші малюнки. Вишивка проводиться вручну з використанням спеціальних ниток та голки.

Однією з особливостей хмельницької вишивки є використання багатьох кольорів та відтінків, що дозволяє створити яскраві та насичені малюнки. Крім того, вишивка може бути доповнена різними декоративними елементами, такими як паєти, бісер або камені.

Хмельницька вишивка - це не просто ручна робота, а справжнє мистецтво, яке передає красу та різноманітність української культури. Це символ національної гордості, який не втрачає свого значення протягом віків.

Цьогоріч вправні ручки педагогів та дітей створили ще одну мапу України, прикрашену вишиваним орнаментом кожного регіону нашої Батьківщини.

Зберігаємо та плекаємо народні традиції! Разом - до Перемоги!

Вишиванка — це свято, яке можна носити щодня. Вона додає сил і впевненості всім нам.

Кожна вишиванка – це мелодія  ниток, що розповідає історію нашого народу.

Вишиванка має рослинний орнамент ( маки, волошки, ромашки, гроно калини, колоски).

Маки символізують оберіг роду та потужний захист від зла.

Волошки передають красу, скромність та вірність.

Ромашка – це символ кохання, юності та вірності.

Калина на вишиванці символізує силу крові, дерево роду, зв’язок між поколіннями, гордість за предків.

Колосся – символ родючості, багатства та достатку.

Вишиванка – це не просто одяг, це символ нашої гордості та єдності.

На сорочці поєднано  техніку геометричного й рослинного орнаментів.

Квадрат – символ добробуту, миру, достатку та родючого поля.

Восьмипроменева зірка – поєднання жіночого й чоловічого  начал, що дає життя усьому. Цей символ часто називають Зіркою Богородиці.

Хвилясті лінії – постійна зміна часу та простору, зигзаг вертикальний – це символіка дощу.

Вишиванка – це наша культурна спадщина, що передається з покоління в покоління.

Вишиванка виконана в техніці геометричного орнаменту. На сорочці поєднуються червоний, рожевий і чорний кольори.

Хрестик – символізує єдине начало й вважається оберегом від злого ока та поганих духів.

Коло – символ сонця, божественна енергія, безперервність буття і вічність.

Шеврони – обернуті вершиною вниз – лоно, жіночу, або матеріальну сутність; обернуті вершиною вгору – чоловічу, або духовну сутність.

Вишиванка, мережана рожевими та чорними нитками. На сорочці  поєднано рослинний і геометричний орнаменти. Повна рожа – поєднання жіночого й чоловічого начал, що дає життя усьому.

Ромб символізує родючість, поєднання землі та сонця. Рожевий – колір краси, юності та весняного цвіту.

Чорна вишиванка вважалася символом знань та мудрості, землі та багатства. Наші  старожили вірили, що чорний колір тканини  поглинає інформацію та енергію сонця. Такі вишиванки передавалися від батька до синів і онуків. Разом із чорною вишиванкою батько передавав синові свій життєвий досвід. На сорочці переплітаються синій та блакитний кольори.

Трикутник – вузька брама, яка веде до вічного життя й символ об’єднаної Трійці: три стихії( вода, земля, вогонь), три рівні життєвого буття (народження, життя і смерть).

Квадрат – символ добробуту, миру, достатку та родючого поля.

Вишиванка з червоного полотна   символізує енергію життя, силу любові та вогню, родинну любов. Оздоблена рослинним та геометричним орнаментом.

Ромб – означає з’єднання: чоловічого й жіночого, сонця і землі, людини й землі.

Калина – символізує силу крові, дерево роду -  зв’язок між поколіннями, любов, багатство, красу, материнство.

Зорі – зв’язок людини з космосом, оберіг від зла і негативу, захищає від хвороб і безсилля.

Хвилясті лінії -  дощ, вода, плинність часу та еволюція Всесвіту.

Троянда – символізує любов, красу та жіночність.

На вишиванці поєднання червоного й чорного кольорів. Виконана в техніці рослинного орнаменту.

Троянда символізує любов, красу та жіночність.

Хвилясті лінії – дощ, вода, плинність часу та еволюція Всесвіту.

Червоний колір: любов, сила, захист. Цей колір відганяє злих духів та оберігає від хвороб. Тому червоними нитками вишивали сорочки новонародженим.

Чорний колір символізує багатство та родючість майбутньої сім’ї.

Дуже давно в одному селі жила дівчинка Марічка. Вона любила вишивати — сідала біля вікна, брала голку з ниткою й творила казку на полотні.

Одного разу її братик зібрався йти далеко в ліс шукати ліки для мами. Марічка дуже хвилювалася, тож вишила для нього сорочку. Кожен хрестик вона клала з любов’ю і тихенько шепотіла: “Щоб ти повернувся живим і неушкодженим”.

І знаєш що? Сорочка справді стала чарівною! У лісі братика не чіпали ні звірі, ні бурі. Вона захищала його, бо була зроблена з великої любові.

Після прочитаної легенди дітям нашої групи «Тюльпанчик» - вони зрозуміли, що вишиванка оберігає і захищає хто її носить.

Чи знали ви про те, що раніше нитки для вишиванок у техніці "білим по білому" готувались 3 роки? Саме так. Щоб отримати сліпучу білизну морозного візерунка полтавські вишивальниці розстилали нитки на беркзі річоку найбільшу спеку, де пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

Таким чином українці виражають свою національну та громадянську позицію, культурну освіченість та духовну свідомість, пробуджують генетичну пам’ять, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів. Акція показує, що сучасна молодь пам’ятає й шанує українські традиції, пишається своїм минулим і тим, що ми — українці — нація з багатою історією та глибоким корінням.

Легенда про вишиванку з Миколаївщини

Колись давно, у прибережному селі на Миколаївщині жила дівчина на ім’я Марічка. Вона була знана в усій окрузі як майстриня вишивки. Одного разу її наречений, козак Остап, вирушив у похід захищати рідну землю. На прощання Марічка вишила йому сорочку — вишиванку з символами сили, вірності й оберегами від зла: хвилі Південного Бугу, червоні маки пам’яті й чорні нитки скорботи.

Кажуть, жодна куля не брала Остапа, бо вишиванка берегла його. Він повернувся додому живий і здоровий, а сорочка стала родинною реліквією, яку передавали з покоління в покоління як символ любові та сили українського духу.

Вишиванка – символ України,

Кожної великої родини,

Нашої історії та мови

Залюбки вдягаємо її знову.

Легенда про Сокальську вишиванку: в часи, коли на наші села здійснювали численні набіги монголо-татарські орди, які винищували населення, забирали дітей, молодь, чоловіків у неволю, саме Сокальщиною пролягав «Чорний шлях», яким невільників відправляли у рабство. Місцевість часто потерпала і заліковувала рани від таких набігів. І ось жінки, оплакуючи своїх рідних і близьких, на знак трауру, вирішили до дев’ятого покоління вишивати одяг лише чорними кольорами. Згодом стали вкраплювати незначну кількість червоного й жовтого кольорів. Життя покращилось, минуле з часам перетворилось в легенду, але традиція вишивати сорочки чорними нитками дожила до наших днів. Сокальську сорочку впізнають всюди, як в Україні, так і далеко за межами краю.

Учні і педагогічний колектив.

Пристанська гімназія, село Пристань, Шептицький район, Львівська область.

Миколаївські вишиванки - особливі, ніжні, тендітні.

Вишиванка — це наш генетичний код.
Носімо її з гордістю!

Вишиванка — це наш генетичний код.
Носімо її з гордістю!

Цікавинка: кожен орнамент та колір у традиційній українській вишиванці мав своє значення та був своєрідним оберегом. Наприклад, червоний колір символізував любов, енергію й захист від злих сил, а чорний — землю та мудрість предків .

 Вишитий рослинний орнамент та квіти прикрашають одяг, й водночас служать оберегом, захищають від негативної енергії.

Квіти на вишиванці мають глибоке символічне значення.

-Червоний мак на вишиванці символізує молодість, красу, любов. Орнамент квітів маку є оберегом роду та захищає від зла.

-Соняшник символізує енергію, здоров’я, працелюбність та оптимізм. Це традиційні українські квіти.

- Волошки – символ вірності, скромності, душевної чистоти.

-Калина у вишивці розповідає про силу роду, зв’язок між поколіннями, гордість за предків, а також символізує материнство.

Одягнімо вишиванку в свята і неділі,

В будень, за потреби, одягнім

І відчуєм — вороги безсилі

Зруйнувати український дім.

Василь Дерій

Значення символів на вишиванці:

Трикутник -  символ єдності трьох світів: земного, підземного небесного. Це три стихії - вода, вогонь та повітря.

Ромб - родючість, поєднання землі та сонця. Водночас ромб з крапками посередині символізує засіяне поле.

Шеврони. Лінійний орнамент із шевронів виглядає як зубчастий узор, ламана стрічка з ритмічним чергуванням. Шеврон із точкою перетину ліній вгорі вважається одним із найдавніших орнаментальних знаків, що зустрічався ще у малюнках палеоліту і означав гору або землю.

Хрест  на вишиванці традиційно – оберіг від злих духів.

Хвилясті лінії  символізують  воду, дощ, плинність часу та еволюцію Всесвіту.

Вишиванка - символ України,

Віддзеркалення вкраїнської душі,

Де рясніють кетяги калини

Й мамина сльоза на полотні.

В одному з українських сіл жила бідна жінка, в якої було четверо дітей - два сини та дві доньки. Діти тішили матір турботою та працьовитістю, були слухняними та добрими.

Йшов час, діти підростали, і колись маленькі хлопчики стали дужими парубками. Одного сонячного дня вони підійшли до матері та попросили її благословення в дальню дорогу, в яку брати зібрались вирушати. Сльози виступили на очах у матері, вона благословила синів та почала збирати їх в дорогу. Весь день жінка, не покладаючи рук, пекла хліб та варила узвар. Вже надвечір любляча мати сіла шити сорочки для парубків. Ось і день добігає кінця, ніч тихо опускається на луги та поля, а жінка дошиває останню сорочку.

Надворі вже було темно, коли мати присіла біля сплячих синів, вона довгий час дивилася на них лагідним, люблячим та ніжним поглядом. Незчулась вона як задрімала.

І наснився жінці дивний сон: ніби хтось тихенько та легенько ходить по хаті, тягне до неї руки, а в руках сорочки. Але сорочки не звичайні, а з вишивкою на шиї та рукавах, там були і квіти, і листя, і червона калина. Кольорів було небагато: чорний, червоний і зовсім трохи жовтого та зеленого. Довго мати розглядала вишивку та милувалася нею, аж поки не почула голос:

“Виший і ти малюнок цей, тоді твої сини будуть міцні та здорові. Бо чорна нитка - то земля українська, червона - сонце, що гріє небосхил, жовта - то нескінченна любов матері, а зелена - молода травичка навесні”.

Прокинулась жінка, глянула на дітей, вони солодко спали. Взялася вона вишивати сорочки, як уві сні. Вколола голкою тканину і сталося диво - з’явився цілий візерунок. З першими променями сонця всі сорочки були вишиті. Сини подякували матері за турботу, вмилися чистою та прохолодною водою з криниці, посідали на коней та вирушили в далеку дорогу. Жінка з доньками ще довго стояли, дивлячись парубкам вслід та шепчучи молитви.

Минали дні, минали ночі, вже три роки пройшло з того часу, як брати вирушили в дорогу. Одного ясного дня, коли ще роса на траві блищала, заїхали у двір двоє молодих козаків. І полилися сльози гордості у матері, бо впізнала вона своїх синів, а донечки не могли намилуватися братами та розпитували їх про довгих шлях вдалечині від рідного села.

Сини вклонилися матері та подякували їй:

“Рідна матуся, ми повернулися додому живими, здоровими та повними сил, бо скрізь нас оберігала твоя любов та турбота”.

З тих самих пір український народ почав вишивати сорочки для парубків та чоловіків, щоб зберегти їх силу та мужність. Згодом дівчата почали робити яскраву вишивку й на своєму одязі, там були: квіти, листя, калина. І стало жити прислів’я серед українців: “Яка сорочка - така й господиня буде!”

Для наших предків, вишивання було сакральним дійством. Братися до вишивки можна було лише в певні дні, зі світлими думками й позитивною енергією.

Трактування символів на вишиванці:

-Ромб — родючість, поєднання землі та сонця. Водночас ромб з крапками посередині символізує засіяне поле.

-Трикутник -  символ єдності трьох світів: земного, підземного небесного. Це три стихії — вода, вогонь та повітря.  Такий символ часто прикрашає вишиванки Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини.

-Шеврони. Лінійний орнамент із шевронів виглядає як зубчастий узор, ламана стрічка з ритмічним чергуванням. Шеврон із точкою перетину ліній вгорі вважається одним із найдавніших орнаментальних знаків, що зустрічався ще у малюнках палеоліту і означав гору або землю.

-Спіралі. У спіралі наші предки бачили схематичне зображенням еволюцiї Всесвiту, його безкінечності. Навіть структура людського ДНК подібна до схеми цього орнаменту: адже у кожній клітині безперервно відбувається плин енергій життя.

 Чорний колір на вишиванках символізує землю, родючість та природну красу та асоціюється з грунтовністю, силою та захистом, тоді як білий символізує чистоту і невинність.

Вишиванка чорним по білому - це не просто одяг, це частина нашої спадщини, що зберігає в собі значення та символіку. Знання традицій і значення таких вишивок допомагає нам зберігати національну ідентичність та передавати її майбутнім поколінням.

Тлумачення символів вишиванки.

Вишиті на вишиванці троянди символізують любов, красу та жіночність. Цей орнамент робить вишиванку особливо привабливою та виразною. Жоден інший орнамент не зможе передати таку енергетику та елегантність, яку має вишиванка з вишитими трояндами.

Одним з найпопулярніших видів вишивки серед чоловіків є біла вишивка на білій основі. Цей вид вишиванки символізує чистоту й порядність. Біла вишивка також приваблює своєю естетикою - вона виглядає стримано, але дуже стильно.

Біла вишивка може мати різноманітні орнаменти - від класичних геометричних форм до складних візерунків, що відображають природу і тваринний світ. Цей вид вишивки дозволяє поєднувати класичний та сучасний стиль, а також додає образу чоловіка таємничості й загадковості.

Таким чином, чоловіча вишивка білою ниткою на білій основі - це не тільки одяг, це частина нашої культури та історії. Вона не тільки стильна, але й символічна, тому що відображає наші цінності та традиції. Шляхом носіння білої вишивки, чоловіки можуть показати свою повагу до власних коренів та культури своєї країни.

Вишиванка – символ приналежності до роду та нації, ознака українськості, яка вирізняє українця у багатомірному, багато  вбраному глобалізованому світі, це наш етнічний бренд.

Тлумачення символіки даної вишиванки:

ØРомб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало достаток і добробут.

ØСимвол трикутника здавна асоціюється зі стихією Вогню. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією трикутника знак тризуб.

ØШеврони. Лінійний орнамент із шевронів виглядає як зубчастий узор, ламана стрічка з ритмічним чергуванням. Шеврон із точкою перетину ліній вгорі вважається одним із найдавніших орнаментальних знаків, що зустрічався ще у малюнках палеоліту і означав гору або землю.

ØХрест на вишиванці традиційно – оберіг від злих духів.

ØТрикутник -  символ єдності трьох світів: земного, підземного небесного. Це три стихії — вода, вогонь та повітря.

Трапився час, коли люди почали раптово помирати від невідомої хвороби на українській землі. І не було від цього спасіння, людина могла спокійно йти, аж раптом вся скрючиться, впаде, чорніє та помирає.

Багато людей тікали до лісу зі своїх селищ, але й там хвороба їх наздоганяла, не жаліючи ані дітей, ані дорослих. Минав час, люди помирали і вже й поховати майже не було кому.

Жила в селі біля Дністра вдова Марія, хвороба забрала у неї чоловіка та дітей, лиш наймолодшенька залишилась - Іванка. Мати берегла дитину, немов скарб, але не вберегла. Захворіла дитина, блідне, не їсть та благає матусю врятувати її від страшної долі. Марія не могла знайти собі місця, ходила по хаті у роздумах та смутку.

Під вечір зайшла до хати старенька, подивилася на дівчинку та на мати, шкода їй стало цю бідолашну сім’ю і тоді вона сказала жінці:

“Дитина могла б жити”. І розказала літня жінка про те, що це Господь карає людей грішних, а чорти умертвляють всіх, на кому хреста немає, так і виходить, що помирають грішні разом з праведними. Порадила матері вишити на сорочці Іванковій хрести на рукавах та пазусі, чорними та червоними нитками, щоб чортам було добре видно.

Попередила бабуся Марію: “Не розповідай про це нікому, бо вмре дитина твоя і ніщо їй не допоможе”.

Вже цього дня вишила мати сорочку дитині, Іванка ніби ожила, зарумянилась та просили Марію вишити ще калину і листя. Пройшов деякий час та Іванка повністю одужала, тепер вона співає, сміється та грає.

Але сумні думки не покидають Марію, бо бачить вона, яка люди навколо помирають, як біля сусіднього будинку стоїть труна з двома синами. І тоді вона почала голосно закликати сусідів робити вишивки на сорочках, щоб вберегтися від хвороби безжалісної. Та люди не слухали її, думали, що вона сама не знає, що каже, що прийшов і її час помирати.

Тоді жінка схопила донечку та відправилась до церкви, вдарила кілька разів у дзвін, люди позбігалися. І тоді Марія звернулася до них “Не вірите мені? Думаєте я з глузду з’їхала, а мені просто шкода Ваших дітей!”. На цьому вона зірвала з Іванки сорочку, донечка почорніла та померла. “Вишивайте сорочки собі та дітям” - це були останні слова жінки, після чого вона навіки заснула біля своєї донечки.

З того часу народ України вишиває сорочки та носить їх, як оберіг від злого духу, проклять та хвороб.

Вірити в традиції свого народу є важливою складовою збереження культурних цінностей та обрядів. Використання рослинного орнаменту у вишивці означає вірити в міць українського духу, незламність українського народу, щасливе майбутнє нашої держави та приналежність до українського роду.

Значення символів даної

вишивки:

-Червоний мак на вишиванці символізує молодість, красу, любов. Орнамент квітів маку є оберегом роду та захищає від зла.

-Волошки – символ вірності, скромності, душевної чистоти.

-Ромашка є символом простоти та щирості.

Жовтий колір у вишивці наші предки вважали замінником золота, символом багатства, достатку, щастя та свободи.

 Тлумачення символів даної вишиванки:

Ромб - родючість, поєднання землі та сонця. Водночас ромб з крапками посередині символізує засіяне поле.

Трикутник -  символ єдності трьох світів: земного, підземного небесного. Це три стихії - вода, вогонь та повітря.

 Хрест  на вишиванці традиційно – оберіг від злих духів.

Започаткований день національного українського одягу у 2006 році, святкують його у третій четвер травня. Історія свята розпочалась коли студентка Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк запропонувала провести акцію “Всесвітній день вишиванки”, яка згодом стане особливим днем. Сприяв цьому друг Олесі, який на заняття одягав вишиту сорочку, з одногрупниками обрали день та одягнули всі разом вишиванки, підтримало їх невелика кількість студентів та декілька викладачів, проте протягом декількох років свято набуло широкого масштабу, до якого долучається наша українська діаспора по різних куточках світу та прибічники нашої країни.

Вишиванка об'єднує українців у всьому світі — як символ гідності, нескореності та любові до Батьківщини.

Носімо вишиванку з гордістю — як оберіг і знак єдності!

#МОЦНПВТКУМ_Вишиванка2025

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це митецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

💙 Ми – українці!

💛 Ми – вільні!

💙 Ми – єдині!

Учнівське самоврядування вітає всіх із цим особливим днем!

Бажаємо вам здоров’я, добробуту, незламності та гордості за свою країну. Нехай вишиванка надихає на добрі справи, дарує віру та надію.

Зі святом, дорогі українці!

Слава Україні!

Вишиванка- код нашої нації!

Кожної великої родини,

Нашої історії та мови

Залюбки вдягаємо її знову.

Вишиванки – це особливий одяг, який має бути в кожного українця. У вишитій сорочці зберігається пам’ять українського народу та повага до його історії.