Вам на допомогу стислий виклад норм закону, а також поради експерта кадрової справи та коментарі Мінекономіки, як їх виконувати.

1. Організація кадрового діловодства

Порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій роботодавець визначає самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Для забезпечення дотримання прав працівників обов’язковою залишається вимога до роботодавця стосовно ведення достовірного обліку виконаної працівником роботи та витрат на оплату праці.

2. Укладення трудового договору

Сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори в період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

3. Розірвання трудового договору

З ініціативи працівника. Працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури). Умова — у районі, в якому розташоване підприємство, установа, організація, ведуть бойові дії та існує загроза для життя і здоров’я працівника.

З ініціативи роботодавця. Допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця:

Роботодавець зазначає дату звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Оскільки в період воєнного стану порядок кадрового діловодства ви організовуєте самостійно (ст. 7 Закону № 2136), то визначте процедуру звільнення працівників, якщо немає змоги дотриматися стандартної процедури.

Підготуйте локальний нормативний акт, наприклад положення про обмін документами. У ньому унормуйте, як працівник має повідомити про своє бажання звільнитися, надіслати заяву, як ви маєте ознайомити його з наказом і передати трудову книжку (або повідомити, що вона зберігатиметься в закладі) та копію наказу про звільнення. Візьміть за основу такого положення Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв’язку, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1042.

4. Призупинення дії трудового договору

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення не тягне за собою припинення трудових відносин.

Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового в повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Норму про призупинення дії трудового договору використовуйте у крайньому випадку.

Якщо призупинили дію трудового договору, продовжуйте табелювати працівника у Табелі обліку робочого часу. Використовуйте позначку «і» (інші причини) або придумайте додатковий код, яким ви позначатимете відсутність працівників на роботі у випадку призупинення дії трудового договору.

Оскільки під час призупинення трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно ЄСВ не сплачується.

Роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

5. Переведення та зміна істотних умов праці

Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії) лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.

Умова — така робота має бути не протипоказана працівникові за станом здоров’я.

Оплата праці — не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 КЗпП та інших законів України про двомісячний строк повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

6. Встановлення та облік часу роботи та часу відпочинку

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень, а для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, — 50 годин на тиждень.

Роботодавець:

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої — п’ятої статті 67 та статей 71–73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.

Збільшення на період воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень є правом, а не обов’язком роботодавця.

7. Залучення до роботи працівників

Працю жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою дозволено застосовувати:

Працівників, які мають дітей (крім випадків, визначених ст. 8), можуть залучати за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направляти у відрядження.

8. Оплата праці

Заробітну плату виплачують працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Роботодавець:

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

Якщо своєчасно виплатити заробітну плату неможливо через ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності закладу.

9. Відпустки

Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

Роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток: відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Якщо працівник не може працювати дистанційно, але не хоче втрачати частину заробітку, запропонуйте йому оформити відпустки: щорічну, соціальну, чорнобильську, учаснику бойових дій.

Роботодавець може поділити щорічну відпустку на частини, одна з яких має бути 14 календарних днів.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.

10. Колдоговір і діяльність профспілок

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Призупиняється дія статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» про відрахування коштів підприємствами, установами, організаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, а також відповідні норми колективних договорів.

+

З метою забезпечення захисту трудових прав працівників роботодавцю перед прийняттям рішення зупинити дію окремих положень колективного договору доцільно провести відповідні консультації зі стороною працівників та поінформувати її про прийняте рішення.

У період воєнного стану не застосовуємо норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (ч. 3 ст. 1 Закону № 2136). Тобто не діють норми КЗпП, які регулює Закон № 2136. Норми інших Законів України, зокрема Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі — Закон № 2145), на період воєнного стану Закон № 2136 не скасовує.

Працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, зокрема тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (далі — особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується:

Підстава — частина 1 статті 57-1 Закону № 2145.

Оскільки Закон № 2145 не визначає категорії працівників, щодо яких діють ці гарантії, норма статті 57-1 поширюється на усіх працівників закладу освіти: науково-педагогічних, наукових, педагогічних та адмінперсоналу.

+

Якщо працівники закладу освіти можуть виконувати роботу дистанційно, запровадьте для них дистанційну роботу з оплатою праці, передбаченою трудовим договором. Не можуть — видайте наказ про увільнення від роботи зі збереженням посади та середнього заробітку на час особливого періоду. Оголосити простій або призупинити дію трудових договорів з такими працівниками не можна.

Роботодавець може призупинити дію трудового договору з працівником лише за ініціативою самого працівника.