<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title> by Diana Nebis</title>
      <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2016-12-10 12:04:21 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2018-03-21 07:37:48 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>небісь діана</title>
         <author>diana_nebis</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142976479</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F" />
         <pubDate>2016-12-11 07:57:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142976479</guid>
      </item>
      <item>
         <title>небісь діана</title>
         <author>diana_nebis</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142977546</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=Pcaor59RILc" />
         <pubDate>2016-12-11 08:37:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142977546</guid>
      </item>
      <item>
         <title>    Небісь Діана                                                                                       Рисорджименто в Італії</title>
         <author>diana_nebis</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142977648</link>
         <description><![CDATA[<div>До 1815 року після 20 років воєн і французького панування, Італія була роздробленою, як в епоху падіння Римської імперії. Тепер її долею замість Наполеона розпоряджався князь Маттерна, канцлер Австрійської імперії. Ломбардія і Венеція безпосередньо увійшли до її складу, Папська область стала фактичним протекторатом, центральні герцогства отримала рідня австрійського імператора, а південь - французькі Бурбони.Єдиним «місцевим» був король П'ємонту на північному заході - Віктор Еммануїл. Однак все більше італійців, натхнених Великою французькою революцією, мріяли про національну незалежність. Почалася епоха Рісорджіменто, тобто «воскресіння» Італії. Рух за її самостійність очолив в 1830-і роки Джузеппе Мадзіні.Завжди одягнений у все чорне на знак жалоби за страждає батьківщині, він закликав до анти австрійському повстання і об'єднаної республіці зі столицею в Римі. Він не встиг побачити, як його мрія збулася, але своєю пропагандою зіграв величезну роль в підготовці подальших подій.Маттерна назвав Мадзіні «найнебезпечнішою людиною в Європі», і італійських політиків він теж лякав. Багато хто думав про федерацію зі збереженням дрібних монархій і Папою в ролі президента. Пьемонтские ліберали на чолі з Камілло Кавур планували об'єднати країну навколо свого королівства.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2016-12-11 08:40:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142977648</guid>
      </item>
      <item>
         <title>небісь діана</title>
         <author>diana_nebis</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142977770</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81" />
         <pubDate>2016-12-11 08:46:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142977770</guid>
      </item>
      <item>
         <title>небісь діана</title>
         <author>diana_nebis</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142977907</link>
         <description><![CDATA[<div>Джузеппе Гарибальди</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=nqkvs_q9jTs" />
         <pubDate>2016-12-11 08:53:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/142977907</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сторожук Катерина</title>
         <author>storozhukk</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244382088</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://svitppt.com.ua/images/19/18673/770/img4.jpg" />
         <pubDate>2018-03-21 07:25:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244382088</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сторожук Катерина</title>
         <author>storozhukk</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244382413</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/Shevchenko_Hamalia_1842.jpg/400px-Shevchenko_Hamalia_1842.jpg" />
         <pubDate>2018-03-21 07:26:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244382413</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сторожук Катерина</title>
         <author>storozhukk</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244382674</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://www.znanijamira.ru/img/54/95.jpg" />
         <pubDate>2018-03-21 07:27:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244382674</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сторожук Катерина</title>
         <author>storozhukk</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244382841</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=hsJyonMncNA" />
         <pubDate>2018-03-21 07:28:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244382841</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сторожук Катерина</title>
         <author>storozhukk</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244383121</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://ukrhistory.com.ua/zno_z_istorii/dovidnyk_dlya_pidgotovky_do_zno/354.html" />
         <pubDate>2018-03-21 07:29:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244383121</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сторожук Катерина</title>
         <author>storozhukk</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244383480</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE" />
         <pubDate>2018-03-21 07:31:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244383480</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сторожук Катерина</title>
         <author>storozhukk</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244383811</link>
         <description><![CDATA[<div><br><br></div><div><br><br></div><blockquote><br>«Італію ми створили, тепер слід створювати італійців» (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D1%80">Камілло Кавур</a>).<br><br><ul><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1820">1820</a> — початок повстання у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">Неаполітанському королівстві</a>, придушеного у підсумку австрійською інтервенцією;</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1821">1821</a> — хвилювання розповсюджуються на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82">П'ємонт</a> за ініціативою таємного товариства під керівництвом Санта-Роза і <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D1%94%D1%80%D1%96&amp;action=edit&amp;redlink=1">Федеріко Конфалоньєрі</a>; повстання також було придушено австрійцями;</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1831">1831</a> — австрійці придушують ще одне повстання — у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5">герцогстві Пармському</a>. Джузеппе Мадзіні засновує у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C">Марселі</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">«Молоду Італію»</a>, патріотичний рух, що боровся за об'єднання Італії та включення її до європейського контексту.</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1833">1833</a> — невдала спроба «Молодої Італії» підняти повстання у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%83%D1%8F">Генуї</a>.</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1848">1848</a>-<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1849">1849</a> — «П'ять днів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD">Мілану»</a> й <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_1848%E2%80%941849">Перша війна з Австрією за незалежність</a>, що завершилась невдало (перемир'я у Віньялі та <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0&amp;action=edit&amp;redlink=1">Міланська мирна угода</a>), однак відіграла важливу роль у розвитку та розповсюдженні патріотичних настроїв.</li><li>Червень-липень <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1857">1857</a> — експедиція <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B5&amp;action=edit&amp;redlink=1">Карло Пізакане</a>: невдала спроба підняти повстання у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">Неаполітанському королівстві</a>.</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1859">1859</a>-<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1860">1860</a> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0">Друга війна за незалежність</a>, в результаті якої відбувається об'єднання <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">Сардинського королівства</a> з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%8F">Ломбардією</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0">Тосканою</a>, Романьєю, Пармою та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0">Моденою</a>, у яких пройшло всенародне голосування. <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D1%96&amp;action=edit&amp;redlink=1">Висадка</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%BF%D0%B5_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%96">Джузеппе Гарібальді</a> в Сицилії та об'єднання із Сардинією <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%85_%D0%A1%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B9">Королівства обох Сицилій</a>.</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F">17 березня</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1861">1861</a> — новий <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82">парламент</a> проголошує <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_(1861%E2%80%941946)">Італійське королівство</a> на чолі з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%97%D0%BB_II">Віктором Еммануїлом II</a>.</li><li>Серпень <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1862">1862</a> — перший похід Гарібальді на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%BC">Рим</a>.</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1866">1866</a> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_1866">Третя війна за незалежність</a> в союзі з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D1%96%D1%8F">Пруссією</a> (див. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0">австро-прусська війна</a>), в ході якої до Італії було долучено область <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE">Венето</a> з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F">Венецією</a>.</li><li>Червень <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1867">1867</a> — другий похід Гарібальді на Рим.</li><li>Вересень <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1870">1870</a> — італійські війська відступають до Риму, з якого виведено французький гарнізон (див. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0">франко-прусська війна</a>).</li><li>Червень <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1871">1871</a> — італійську столицю було перенесено до Риму.</li></ul></blockquote>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-21 07:32:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244383811</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сторожук Катерина</title>
         <author>diana_nebis</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244384663</link>
         <description><![CDATA[<div>Чималу роль відігравала й національна ідея. Вона була доволі своєрідною: <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B5%D0%BA%D0%BA%D1%96&amp;action=edit&amp;redlink=1">Франко Вальсеккі</a> у своїй роботі про Рісорджименто в контексті європейського <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">націоналізму</a> бачить в основі націоналізму італійського деякі первинні концепції: ідеалістичну — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%BF%D0%B5_%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%BD%D1%96">Джузеппе Мадзіні</a>, релігійну — Джоберті, раціоналістичну — Каттанео, реалістичну — Дурандо. Всі вони лягли в основу розробки Романьозі, який поєднав національну ідею та принцип легітимності, розробивши концепцію <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F&amp;action=edit&amp;redlink=1"><em>етнікархії</em></a>. Нація для нього — це населення, якому природою задано деяку географічну та духовну єдність. Таким чином, разом з Манчіні, який у своїх лекціях підкреслював безсмертя національної держави, що базується на безсмерті національної ідеї, вони сформували уявлення про юридичну роздрібненість Італії як про явище суто тимчасове, у той час як в реальності справжня держава — національна.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-21 07:35:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244384663</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>storozhukk</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244384920</link>
         <description><![CDATA[<div>Європейські революції 1848 року дали унікальний шанс одночасно прихильникам Мадзіні, федералістам і пьемонцам. Імператору Австро-Угорщини було не до повсталої Італії, але політичні розбіжності не дозволили різним областям об'єднати свої зусилля, а селяни залишилися в стороні. Папа Пій IX, що вважався лібералом і патріотом, виступив проти Рісорджіменто. Його позиція практично позбавила федералістів майбутнього.Армія Сардинського королівства вторглася в австрійську Ломбардію, але була двічі бита. Мадзіні повернувся з еміграції і разом з Гарібальді, вже прославився у війні за незалежність Уругваю, очолив Римську республіку, проголошену після втечі Папи. Вона швидко впала під ударами французької армії, але про полководця Гарібальді дізналася вся Італія.У 1849 році австрійці відновили колишній порядок. Однак П'ємонт зберіг свою незалежність, і прем'єр-міністр Кавур перетворив його в ліберальну конституційну монархію, готову очолити рух за незалежність всієї Італії. Його дипломатичне мистецтво забезпечило союз з Наполеоном III, а це призвело в 1859 році до переможної війни за звільнення від австрійців Ломбардії.Але щасливим роком для Італії став 1860. Центральна Італія скинула своїх герцогів і приєдналася до П'ємонту. Абсолютно несподівано, в тому ж році, Гарібальді з тисячею добровольців «червоних сорочок» вдалося вигнати Бурбонів з Сицилії і Неаполя. Ці володіння він підніс королю Віктора Еммануїла II. У 1870 році в її склад увійшла вся папська область, і столицею став Рим. «Ми створили Італію, - сказав король - Тепер треба створити італійців»<br>Гасла суверенітету і лібералізму об'єднали лише малу частину її населення. Сепаратизм, конфлікти церкви з державою і класові битви розривали країну ще ціле століття. Але пам'ять про Рісорджіменто і повагу до трьох його героям допомогли новим поколінням італійців усвідомити себе єдиною нацією.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-21 07:36:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244384920</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>diana_nebis</author>
         <link>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244384987</link>
         <description><![CDATA[<div> </div><div><strong>Рісорджименто</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">італ.</a> <em>il Risorgimento</em>, буквально — «відродження», «оновлення») — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F">історіографічний</a> термін, що означає період боротьби за політичне об'єднання <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">Італії</a>.Спочатку слово вживалось за аналогією з <em>Il Rinascimento</em> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F">Епоха відродження</a>) та використовувалось виключно в культурно-літературному контексті. І лише у подальшому за посередництва <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BE_%D0%90%D0%BB%D1%8C%D1%84%27%D1%94%D1%80%D1%96">Вітторіо Альф'єрі</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1749">1749</a>—<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1803">1803</a>) його значення стало поступово розширюватись у бік припустимого об'єднання Італії у політичному, культурному й національному плані.<br>Ідеологічні передумови Рісорджименто досить різноманітні: це й <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0">просвітницькі</a>, і ліберальні ідеї, романтично-націоналістичні, республіканські, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">соціалістичні</a> або <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">антиклерикальні</a>, світські та церковні. Експансіоністські амбіції <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F">Савойського дому</a> поєднувались із антиавстрійськими настроями. </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-21 07:36:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/diana_nebis/27f7qp0mh88r/wish/244384987</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
