<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title> Греція. Скульптори. by Валентина Самаріна</title>
      <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d</link>
      <description>навчальна</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2018-02-04 13:30:16 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-02-08 07:31:47 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet-assets.s3.amazonaws.com/icons/Apple.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Вітаю! Готуйтеся до роботи!</title>
         <author>samarinav</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/227848479</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-02-04 13:35:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/227848479</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гергусь Дарина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/229968513</link>
         <description><![CDATA[<var>Ніка Самофракійська - одна з найвідоміших статуй античної епохи, присвячена богині перемоги на ім'я Ніка, створена із мармуру.Статую спорудили жителі острова Родос на згадку про перемогу, над флотом сирійського царя. Статуя знайдена на грецькому острові Самотракі на території кладовища кабірів археологом Шарлем Шампуазо.<figure class="attachment attachment--preview"><img src="null" width="182" height="276"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure><figure class="attachment attachment--preview"><img width="182" height="276"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure></var>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/261984744/d609628a20c58bb65c0b980f80646e1f/____________.jpg" />
         <pubDate>2018-02-09 11:06:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/229968513</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кущенко Денис</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/230280827</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Лісі́пп</strong> — давньогрецький скульптор, IV ст. до н. е., найвидатніший представник пізньої класики. Народився у Сікіоні. Був придворним художником Александра Македонського. Працював переважно в бронзі.Лісіппа вважають останнім великим майстром етапу пізньої класики. Він продовжив реалістичні пошуки в скульптурі, мав зацікавленість в розкриванні внутнішнього світу людини і збільшив індивідуальні характеристики образів.Скульптура<br>"Геракл, що бореться з левом"-одна з найкращих робіт Лісіппа.<br>На зміну спокою, величі і непорушності, характерним для мистецтва першого періоду класики (V ст.), Приходять рух, боротьба, фіксація перехідних моментів, мінливих станів, властивих творчості майстрів другої половини IV століття. Придворний скульптор Олександра Македонського Лісіпп прекрасно передав напружений, неспокійний характер епохи, в яку він жив, часу, коли руйнувалися старі підвалини і уявлення, коли назрівав корінний перелом в історії стародавнього світу - перехід до еллінізму.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/261241330/6012260e7429c2e0e7d7799eb4955a42/scu056.jpg" />
         <pubDate>2018-02-10 15:48:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/230280827</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Устьян Ольга</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/230367703</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Леохар - давньогрецький скульптор середини IV ст. до н. е. Представник пізньої класики. Працював в Афінах, Олімпії, Дельфах, Галікарнасі, а також при дворі Олександра Македонського. Серед найбільш прославлених творів Леохара - "Олександр на левовому полюванні", статуї царів Македонської династії в техніці хрисоелефантинної скульптури. Приписувані Леохара статуї - "Артеміда Версальська", "Аполлон Бельведерський" і "Ганімед", що дійшли до нас в римських мармурових копіях, при віртуозній обробці матеріалу відрізняються зовнішньою ефектністю і академічною холодністю образів.<mark><figure class="attachment attachment--preview" data-trix-attachment="{&quot;contentType&quot;:&quot;image&quot;,&quot;height&quot;:600,&quot;url&quot;:&quot;https://www.proza.ru/pics/2012/07/02/246.jpg&quot;,&quot;width&quot;:416}" data-trix-content-type="image"><img src="https://www.proza.ru/pics/2012/07/02/246.jpg" width="416" height="600"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure></mark>Одна з робіт Леохара статуя "Аполлон Бельведерський"</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-02-11 14:53:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/230367703</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Міхненко Андрій</title>
         <author>mixnenkoand</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/230658459</link>
         <description><![CDATA[<div>Поліклет із Агорса — давньогрецький скульптор і теоретик мистецтва, створив Дорифа.<br><br></div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/98/Doriphorus02_pushkin.jpg/220px-Doriphorus02_pushkin.jpg" />
         <pubDate>2018-02-12 16:00:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/230658459</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шевченко Алевтина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/230954543</link>
         <description><![CDATA[<div>Улюбленими зображеннями в III-I століття до нашої ери стають зображення пустуючих німф, сатирів, амурів і богині любові - Афродіти. І в Луврі, і в Ермітажі, і в інших музеях світу можна знайти безліч подібних творів. Але жодне з них не зрівняється по своїй популярності з Афродітою Мілоської (II століття до нашої ери).</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-02-13 09:46:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/230954543</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мірон</title>
         <author>dziubajana</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/231850059</link>
         <description><![CDATA[<div>Мірон - давньогрецький скульптор середини 5 століття до н.е.<br>Народився близько 480 року до н.е. в Елевтерах на кордоні Беотії з Аттикою, працював в Афінах періоду класики. Навчався у найбільшого майстра 5 ст. до н.е. — Агелада. Твори Мирона, виконані головним чином у бронзі, не збереглися і відомі нам лише за свідченнями античних авторів та римськими мармуровими копіями. Мірон був також майстром торевтики: виконував кубки із рельєфними зображеннями. Створив Дискобол.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/263914972/eb4e10273a5f15118ddc4f28f72e1089/________.jpg" />
         <pubDate>2018-02-15 11:34:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/231850059</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ніка Самофракійська</title>
         <author>herhusdar</author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/231855055</link>
         <description><![CDATA[<div>Ніка Самофракійська - одна з найвідоміших статуй античної епохи, присвячена богині перемоги на ім'я Ніка, створена із мармуру.Статую спорудили жителі острова Родос на згадку про перемогу, над флотом сирійського царя. Статуя знайдена на грецькому острові Самотракі на території кладовища кабірів археологом Шарлем Шампуазо. Вона стояла на стрімкій скелі над морем, її п'єдестал зображував ніс бойового корабля. Могутня й поважна Ніка в одязі, що розвивається від вітру, представлена в нестримному русі вперед. Крізь тонкий прозорий хітон просвічується прекрасна фігура, яка вражає глядача пластикою пружного і сильного тіла. Впевнений крок богині і гордий помах орлиних крил народжують почуття радісної та урочистої перемоги.</div>]]></description>
         <enclosure url="http://zno.academia.in.ua/pluginfile.php/2075/mod_book/chapter/57/%D0%9F%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%96%D0%B7%20%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83.%20%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0jpg" />
         <pubDate>2018-02-15 12:01:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/231855055</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шевченко Алевтина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/232892780</link>
         <description><![CDATA[<div>Афродіта Мілоська<figure class="attachment attachment--preview" data-trix-attachment="{&quot;contentType&quot;:&quot;image&quot;,&quot;height&quot;:697,&quot;url&quot;:&quot;http://venera-all.ru/illustrator/136.jpg&quot;,&quot;width&quot;:304}" data-trix-content-type="image"><img src="http://venera-all.ru/illustrator/136.jpg" width="304" height="697"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-02-19 12:15:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/232892780</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семенка Владислава</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/235931033</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Лаокоо́н</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">грец.</a> <em>Λαοκόων</em>) — троянський жрець <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD">Аполлона</a>; застерігав земляків, щоб не вводили до <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F">Трої</a> дерев'яного коня, спорудженого греками. За <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B9">Вергілієм</a>, Лаокоону належить вислів «<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Timeo_Danaos_et_dona_ferentes"><em>Timeo Danaos et dona ferentes</em></a>» — «боюся данайців навіть тоді, коли вони приносять дари». Боги вирішили знищити <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F">Трою</a>, тому послали двох величезних зміїв, які задушили Лаокоона та його двох синів, коли вони складали жертву на березі моря. Троянці сприйняли це як помсту богів за недовіру і ввели коня до міста.<br><br></div><div><br>Загибель Лаокоона та його синів відтворює славнозвісна скульптура <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%B3%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80&amp;action=edit&amp;redlink=1">Агесандра</a>, <br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/267789747/b2fdc729074ef1a70c52390a11a43b68/22001450.jpg" />
         <pubDate>2018-02-27 15:29:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/235931033</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дука Максим</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/237849533</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Храм Зевса в Олімпії</strong></div><div><strong> </strong></div><div><figure class="attachment attachment--preview"><img width="192" height="142"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure>Храм Зевса в Олімпії побудований в 471-456 роках до н. е. архітектором Лібонем.</div><div><figure class="attachment attachment--preview"><img width="204" height="151"><figcaption class="attachment__caption"></figcaption></figure>Незважаючи на те, що храм був повністю зруйнований, археологам і ученим-історикам вдалося реконструювати його зовнішній вигляд з великою точністю.</div><div>Храм мав 6 колон по ширині і 13 по довжині. Побудований з твердого черепашнику. В обробці стін і даху був використаний мармур.Фронтони прикрашали багатофігурні скульптурні композиції, а вхід у святилище  прикрашав фриз з метопами, присвяченими подвигам Геракла. </div><div>У центрі Храму перебувала грандіозна фігура Зевса. Скульптура мала не менше 15 метрів у висоту і викликала у кожного, хто її бачив, почуття благоговіння перед його могутністю. Цей чудовий витвір давньогрецького мистецтва входив у знаменитий список 7 чудес світу.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2018-03-04 20:46:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/samarinav/26u0x3xrd22d/wish/237849533</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
