<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Культура України кінця ХІХ - початку ХХ ст.  by Яна Домбровская</title>
      <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2023-05-01 18:04:52 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-09-29 09:59:38 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Музика: Композиторство</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587098586</link>
         <description><![CDATA[<div>Видатними композиторами того часу були, навдивовиж, два Миколи: Микола Лисенко з його дитячими й не дуже операми "Тарас Бульба", "Коза-дереза", " й солоспіви та Микола Леонтович з операми, хоровими поемами та ориг. композиціями на основі фольклору по типу "Щедрика".<br><br>Ще відомі: Анатоль Вахнянин з його оперою "Купало" та Кирило Стеценко. Стеценко віддавав перевагу хоровим, вокально-інструментальним, оперним жанрам, музиці до театральних вистав і обробкам народних пісень. Відомий за дитячими операми "Івасик-телесик", "Лисичка, Котик і Півник" та солоспівами "Вечірня пісня" та "І ви покинули".</div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kyrylo_Stetsenko_-_Evensong.flac" />
         <pubDate>2023-05-11 12:13:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587098586</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Література</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587099121</link>
         <description><![CDATA[<div>Іван Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я", "Бурлачка".<br><br>Панас Мирний. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"<br><br>Леся Українка як драматург-новатор та верховна жрителька літературного Олімпу, її "Лісова пісня". Ольга Кобилянська, її "аристократи духу".<br><br>Михайло Коцюбинський, його "Intermezzo" і соціально-психологічний любитель Василь Стефан як лідери нашого модернізму 19 століття.<br><br>Володимир Винниченко. "Записки кирпатого Мефістофеля".<br><br>Олександр Олесь. "З журбою радість обнялась", "І ви покинули..."</div>]]></description>
         <enclosure url="https://open.spotify.com/track/7zUQw1BHR2KAHBUQow9t0e" />
         <pubDate>2023-05-11 12:14:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587099121</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Театр</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587099336</link>
         <description><![CDATA[<div>Перший проф. театр "Руська бесіда" та перша театральна проф. група з Марком Кропивницьким, Тобілевичима (зокрема...), Марією Заньковецькою з 25-річним досвідом, Михайлом Старицьким, Ганною Затиркевич, що зветься ім'ям корифеїв. Ставила здебільшо українські п'єси.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2046275350/8608158441b473094011f00de1b0117c/1a87f33cfcea1e0a.jpg" />
         <pubDate>2023-05-11 12:14:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587099336</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Якщо у XIX ст. відбулося становлення української національної культури та її входження у світовий культурний процес, то на поч. XX ст. українська культура утверджується як культура світового рівня. Культурний процес в українських землях в цей період стимулювався соціально-економічною модернізацією, активізацією суспільно-політичного життя і національно-визвольного руху, все глибшим проникненням національних ідей в народні маси і утвердженням національної самосвідомості українців. Великі соціальні потрясіння, якими ознаменувався початок XX ст, позначилися на культурному житті, обумовивши його особливості, збагативши духовне життя чималим досвідом.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587116706</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-11 12:27:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587116706</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Освіта</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587121162</link>
         <description><![CDATA[<div><br><strong>У зв'язку з подальшим зростанням потреби в письменних людях і спеціалістах, під впливом революційного руху в Наддніпрянщині мережа початкових шкіл та середніх навчальних закладів, а також учнів у них збільшувалися. Так, протягом 1897-1911 рр. кількість початкових шкіл зросла з 13 570до 18 719. У 1914-1915 рр. в Україні було 26 тис. загальноосвітніх шкіл і понад 60 професійно-технічних училищ, у яких навчалося відповідно 12,5 тис. та 5 тис. осіб. Однак все це далеко не задовольняло потреб населення в освіті: близько 70% його не вміло читати і писати, обсяг і рівень знань набагато відставали від вимог часу, царизм так і не дав дозволу на запровадження навчання у школах рідною мовою.</strong></div><div><strong><br>Кількість студентів в університетах на початку XX ст. зросла в середньому більш як у два рази. Усього в 1908-1910 рр. в університетах України навчалося близько 12,7 тис. чоловік. Однак уряд обмежив доступ в університети для вихідців з "нижчих" станів, для робітників і селян він залишався практично закритим, на всій території України не було жодного вузу з українською мовою викладання.</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-11 12:31:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2587121162</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592717343</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Початок XX ст. позначений подальшим розвитком науки в Україні. Багатогранну діяльність проводили наукові товариства. Розгортає свою діяльність Наукове товариство імені Т.Шевченка у Львові (НТШ), яке фактично перетворилося в академію наук. Очолюване М.Грушевським, НТШ згуртувало навколо себе найбільш відомих науковців України - А.Кримського, Б.Грінченка, В.Гнатюка, І.Франка, К.Студинського та інших. їхні праці друкувалися у "Записках Наукового товариства імені Шевченка", "Збірнику математично-природничої і лікарської секції", "Етнографічному збірник" та інших виданнях товариства. У 1907 р. за ініціативою М.Грушевського на зразок НТШ створено Українське наукове товариство у Києві, яке видавало свої наукові записки та збірники, популярні видання.</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=s3LtSvyypNQ" />
         <pubDate>2023-05-16 08:19:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592717343</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мико́ла Корни́лович Пимоне́нко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592745225</link>
         <description><![CDATA[<div>— український художник-живописець, академік живопису Петербурзької академії мистецтв, член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури, автор багатьох картин на сільську та міську тематику.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2050449037/00c2cb4b4fd8418e71ba3b382b9a03b2/mykola_pymonenko_avtoportret_jpg_Portrait.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:41:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592745225</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Полтавський краєзнавчий музей (Полтава)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592746942</link>
         <description><![CDATA[<div>Автор: Василь Кричевський – це унікальний український митець, архітектор і графік, який у 1918 році створив проєкт українського державного герба.<br>Архітектор використав у екстер'єрі й інтер'єрі будівлі всі види мистецтва: кераміку, різьблення, текстиль, розписи на стінах. Будинок земства було спроєктовано таким чином, щоб він починав справляти враження ще на відстані. За задумом харківського архітектора, полив'яну синьо-зелену черепицю клали на даху в мозаїчному порядку так, щоб вона грала кольорами на сонці.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://photos.drymba.com/drb/001/012/26277_78c_ht8ofp.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:42:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592746942</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музика: Співацтво</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592748749</link>
         <description><![CDATA[<div>Видатною співачкою того часу була Соломія Крушельницька. Вона виконувала пісні та арії відомих українських та зарубіжних композиторів. Наприклад, Арія Баттерфляй з опери "Мадам Баттерфляй" композитора Джакома Пучінні, що працював у жанрі веризму. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=mNrJkN_RNYg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:44:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592748749</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Картина &#39;Ідилія&#39;. Автор: Микола Пимоненко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592748835</link>
         <description><![CDATA[<div>Картина створена на початку літа 1908 року в селі Малютянка на Київщині, де перебував художник з дружиною і трьома дітьми.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2050449037/299d5940327d453dbfb526bfb4590598/g_1_jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:44:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592748835</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592749575</link>
         <description><![CDATA[<div>Володимирський собор, також відомий як Собор Святої Мудрості, є одним з найвідоміших пам'яток Київської Русі. Собор був збудований у 11 столітті в місті Києві, яке на той час було столицею Київської Русі. Авторство собору приписують князю Володимиру Святославовичу, який правив Київською Руссю з 980 до 1015 року.<br><br></div><div><br>Володимирський собор є прикладом візантійського стилю архітектури. Він відзначається своїм прекрасним фресковим розписом, зокрема циклом фресок, що зображують життя та творчість Ісуса Христа. Собор має характерну десятикупольну форму з високими дзвіницями і золотими куполами.<br><br></div><div><br>Володимирський собор є символом релігійного й культурного значення для України та відображає багату спадщину Київської Русі.</div><div><br><br><br><br></div><div><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://kyivpastfuture.com.ua/wp-content/uploads/2020/05/vlad-800x445.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:44:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592749575</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Картина &#39;Різдвяні ворожіння&#39;. Автор: Микола Пимоненко </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592753374</link>
         <description><![CDATA[<div>Різдвяні ворожіння — ворожіння у слов'янських народів, хронологічно пов'язані з періодом святок, народно-християнських свят між Святвечором та Водохрещем.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2050449037/0aa6c87d245434cd56860158fcae4b3b/mykola_pymonenko_vorozhinnia_1_jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:48:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592753374</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Будинок з химерами (Київ)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592754685</link>
         <description><![CDATA[<div>Фантастичний "Будинок з химерами" на Банковій – одна з найвідоміших споруд нашої столиці. ЇЇ багато прикрашений фасад виглядає наче ілюстрація до збірки казок.&nbsp;<br>Будинок, який є представником стилю модерн, спроєктовано архітектором Владиславом Городецьким у формі куба: з одного боку він має три, а з іншого – шість поверхів. Сам будинок побудували за рік (1903), проте на його зовнішнє та внутрішнє оздоблення було витрачено вдвічі більше часу. Цікавим архітектурним рішенням став високий парапет на даху – це дозволило практично сховати покрівлю, тож Будинок з химерами – перша будівля "без даху" в Києві. Також при будівництві тут був вперше використаний новий на той час матеріал – цемент.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://stezhkamu.com/img/places/217/1053.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:48:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592754685</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592756506</link>
         <description><![CDATA[<div>Одеський оперний театр, також відомий як Одеський національний академічний театр опери та балету, був збудований у місті Одеса, Україна. Архітектурний стиль, у якому був побудований театр, відноситься до неоренесансного стилю.<br><br></div><div><br>Автором проекту Одеського оперного театру є французький архітектор Фелікс Дідер-Мішель, який відомий своїми внесками у архітектуру Одеси. Будівництво театру розпочалося у 1884 році і тривало приблизно 8 років, завершуючись у 1887 році. Театр був спроектований у стилі неоренесансу з елементами бароко, а його фасад прикрашений скульптурними композиціями та орнаментами.<br><br></div><div><br>Одеський оперний театр є одним з найвизначніших архітектурних пам'яток міста Одеси та відомим у всьому світі своєю величезною культурною й художньою цінністю. Він служить місцем проведення оперних вистав, балетів та концертів і приваблює туристів з усього світу своєю красою й елегантністю.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://i.pinimg.com/originals/df/65/c3/df65c37fb77cd4aea01ee49c4ec432e5.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:50:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592756506</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Картина &#39;Жниця&#39;. Автор: Микола Пимоненко</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592757877</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2050449037/5f6a11173ab5bd7b383dcf69560078b7/4_jpg_Large.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:51:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592757877</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Черновицкий Университет (Чернівецька область)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592760770</link>
         <description><![CDATA[<div>Ефектний теракотовий комплекс із стрункими вежами та кам'яним різьбленням зводився майже 20 років (1864-1882 рр.) і втілив у собі еклектичний мікс різних архітектурних стилів – від візантійських елементів до суворої романської масивності, від готичних вертикалей до мавританського аж. Яскраві орнаментальні візерунки кольорової покрівлі черепиці дахів відображають тенденції національного мистецтва. Таке поєднання буковинських мотивів з помпезністю китайського шовку, венеціанських дзеркал та кольорового мармуру характерне і для внутрішнього оздоблення комплексу. Чернівецький університет - шедевр архітектури епохи Габсбургів.<br>Общая стоимость строительства составила около 2 млн золотых флоринов. Реализацию проекта воплотил известный чешский архитектор Йозеф Главка, который без преувеличения положил свое здоровье на алтарь строительства черновицкого комплекса.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://puzzleit.ru/files/puzzles/227/226754/_original.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:53:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592760770</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наука</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592762023</link>
         <description><![CDATA[<div>Ілля Ілліч Мечников з’явився на світ 15 травня 1845 року в селі Іванівка Куп’янського повіту Харківської губернії (нині – Дворічанського району Харківської області). Батько походив із дворянської родини з Молдови, його пращурами були бояри Спафарії. Якийсь час вони користувалися українізованим прізвищем Спадаренко, що є трансформацією молдавського слова “спадар” (“меч”). Згодом Спафарії-Спадаренки зросійщилися та стали “Мечниковими”. Матір майбутнього вченого, Емілія, походила з родини українського єврейського літератора з Поділля Лева Неваховича. 1886 року в Одесі Ілля Мечников разом зі своїми колегами-однодумцями <a href="https://uain.press/blogs/mykola-gamaliya-vidomyj-vaktsynator-epidemiolog-i-mikrobiolog-1175849">Миколою Гамалією</a> та Яковом Бардахом заснував бактеріологічну станцію. Вона стала першою не тільки в Україні, але й у тогочасній Російській імперії. На станції здійснювалися наукові дослідження, щеплення проти сказу, проводилися навчальні курси для лікарів із мікробіології та боротьби з інфекційними захворюваннями (тифом, холерою, туберкульозом, сифілісом, сибірською виразкою).</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=b6DEsD_bExI" />
         <pubDate>2023-05-16 08:54:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592762023</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592762737</link>
         <description><![CDATA[<div>Миколаївський костьол у Києві був збудований у стилі неоготики. Цей стиль є архітектурним напрямом, що відроджує елементи середньовічної готики з використанням сучасних технологій та матеріалів. Він характеризується високими стрімкими дахами, гострими арками, розчленуванням фасадів і багатими деталями.<br><br></div><div><br>Автором проекту Миколаївського костелу у Києві є відомий польський архітектор Йозеф Артур Зіллер. Зіллер був представником польської неоготичної школи архітектури і відомий своїми роботами, серед яких також входять Святославський храм у Києві та Базиліка Святого Миколая у Кракові. Миколаївський костьол у Києві був побудований у період з 1899 по 1909 рік і є одним із найвизначніших споруд у стилі неоготики в Україні.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://kievtown.net/img/nikolaevskiy_kost_1.jpg" />
         <pubDate>2023-05-16 08:55:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592762737</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592764800</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Розвиток біології і медицини в Україні пов'язаний з іменами Л .Симиренка та М.Кащенка, які селекціонували та гібридизували рослини, іменем визначного ботаніка-морфолога В. Арнольді - засновника Харківської школи альгологів. Цінні праці професора Київського університету К.Пурієвича з хімічної фізіології рослин, зокрема процесів дихання і фотосинтезу. Епідеміологи і мікробіологи М.Гамалія, Д.Заболотний, патологоанатом і бактеріолог В.Високович та інші багато зробили для подолання таких тяжких хвороб, як чума, холера, тиф, сказ, туберкульоз тощо.</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87" />
         <pubDate>2023-05-16 08:56:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2592764800</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Мурашко Олександр Олександрович</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2601341849</link>
         <description><![CDATA[<div>Олекса́ндр Олекса́ндрович Мура́шко (26 серпня (7 вересня) 1875, Київ — 14 червня 1919, Київ) — український живописець, педагог і громадський діяч.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2050449037/b9003147467ee25137c3affc9e30601e/250px_Oleksandr_Murashko_1905.jpg" />
         <pubDate>2023-05-23 07:54:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2601341849</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дівчина в червонім капелюшку</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2601342560</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2050449037/302912fc9b8750012c74586c14fbbe26/Olexandr_murashko_Divchyna_v_chervonim_kapeliusi.jpg" />
         <pubDate>2023-05-23 07:54:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2601342560</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Фе́дір Григо́рович Криче́вський</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2601345898</link>
         <description><![CDATA[<div>Фе́дір Григо́рович Криче́вський - український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1940). Один із засновників і перший ректор Української академії мистецтва.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2050449037/79552824827079f849728197b1feeff7/Krichevskiy.jpg" />
         <pubDate>2023-05-23 07:57:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2601345898</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Автопортрет у білому кожусі</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2601346844</link>
         <description><![CDATA[<div>автопортрет українського художника і педагога Федіра Кричевського. Відомості про час створення портрета суперечливі: з 1926 по 1932 рр. Зберігається в Національному художньому музеї України.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2050449037/82a4ddfa2cd4bbe9fa8e245d37744c55/_______________________________________________.jpg" />
         <pubDate>2023-05-23 07:58:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yadombrovskaya19/1qfld9admm4h1ljn/wish/2601346844</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
