Якщо буде час, прогляньте  § § 7 та 8 для того, щоб ви змогли легше засвоїти наступну тему.

 -ств(о), -зтв(о), -цтв(о).
Завдання: Опрацюйте § 18 підручника, правила ст. 60, 62
Виконайте завдання:
Вправа 1. Від іменників, поданих у дужках, утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-, запишіть їх, узгодивши з іменниками.

(Ужгород) університет, (Одеса) порт, (Острог) академія, (Овруч) кряж, (Прилуки) архітектурні пам’ятки, (Черкаси) народний хор, (Калуш) район, (Кошіце) університет, (Карпати) край, (Гадяч) сади, (Онега) озеро, (Лейпциг) ярмарок, (Гаага) конвенція, (Чернівці) область, (Гамбург) повстання, (Запоріжжя) Січ, (Воронеж) заповідник, (Карабах) події, (Білорусь) мова, (Брест) фортеця, (Вільнюс) замок, (Вінниця) поїзд, (Кременчук) школи, (Золотоноша) птахокомбінат, (Кіровоград) інститут, (Мена) вулиці, (Путивль) ліси, (Умань) дендропарк.

Вправа 2. Від поданих слів утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ- та іменники за допомогою суфікса -ств-. Поясніть звукові зміни перед суфіксами, позначення їх на письмі.

Ткач, студент, мужик, сусід, овочівник, молодець, юнак, люди, боягуз, брат, убогий, чоловік, птах, вояка, рільник, трюкач, робітник, чумак, товариш.

 

Д.З.  Параграф 16.
 Завдання ст. 70

Виготовлення розмічалки та гачка.

Тема: Технологія обробки тонколистового металу та дроту

Виготовлення розмічалки та гачка.

 Опрацюйте §§ 29, 30. Зверніть увагу на те, як змінюється температура повітря та тиск з висотою. Виконайте завдання практичної роботи №5 на ст.. 119 (крім позначення на контурній карті)та ст.. 122. Виконати на 13.01 

Лабораторне дослідження №7 

Тема: Будова квітки.

Завдання 1. Схематично замалюйте квітку мал.. 139 з підписами.

Завдання2 Користуючись інформацією ст.. 127 – 128 випишіть які квітки називають: а) однодомними;

б) дводомними; в) тичинковими; г) маточковими; д) стерильними. 

1.      Прочитати оповідання А.П.Чехова “Товстий і тонкий”. 

2. Дати усні відповіді:

Які людські вади й слабкості висміює автор?

Чи має оповідання суспільне значення?

Як назва співвідноситься з його ідейно-художнім змістом?

Над чим примушує замислитись оповідання?

 

Стислий переказ, виклад змісту скорочено

На вокзалі зустрілися два приятелі: один товстий, другий тонкий. Товстий щойно пообідав на вокзалі, а тонкий щойно зійшов з потяга. З ним були дружина та син-гімназист.

Товстий, побачивши тонкого, впізнав у ньому шкільного товариша. Він радісно привітався. Тонкий також був радий побачити давнього приятеля. Він почав весело розповідати про своє життя. Пригадував шкільні роки та їхні розваги. У дитинстві товстого дражнили Беростратом — за те, що він казенну книжку цигаркою пропалив, а тонкого — Ефіальтом, за те, що він любив ябедничати.

Потім він спитав, як живе товстий: чи одружений, де служить. Сам розповів, що служить вже два роки колезьким асесором та робить приватно портсигари з дерева. Дружина дає уроки музики, а син навчається у третьому класі.

Тоді товстий сказав, що він вже дослужився до таємного радника. Має дві зірки.

Тонкий раптом зблід, скам'янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішка; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. Сам він зіщулився, згорбився, звузився... Його чемодани, клунки і коробки стиснулись, поморщились... Довге підборіддя дружини стало ще довшим; Нафанаїл витягся струнко, застібнув усі ґудзички свого мундира...

"Я, ваше превосходительство... Дуже приємно! — запинаючись, мовив він. — Друг, можна сказати, дитинства, і раптом вийшли в такі вельможі! Хи-хи".

Товстий почав казати, що між друзями таке чиношанування зайве. Та тонкий вже нічого не чув, постійно повторюючи: "Та як же ж... Що ви... Милостива увага вашого превосходительства... ніби життєдайна волога... Це ось, ваше превосходительство, син мій Нафанаїл... дружина Луїза, лютеранка, певним чином..." На обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості і шанобливої кислоти, що таємного радника занудило. Він одвернувся від тонкого і простяг йому на прощання руку. Тонкий потиснув три пальці, уклонився всім тулубом і захихикав, мов китаєць: "Хи-хи-хи". Дружина посміхнулася. Нафанаїл шаркнув ногою і впустив картуза. Всі троє були приємно вражені.

Коментар

Антон Павлович Чехов завжди був поборником справедливості, честі, щирості — незалежно від обставин. Тому у багатьох своїх творах відкрито висміював лестощі та чиношанування.

Якщо між людьми існує щира дружба, вона не потребує прикрас, солодких слів та поклонів. Друзі однаково радіють, коли зустріли бідного товариша, або більш успішного за себе. Але в багатьох людей глибоко вкоренилося принизливе нещире шанування високих чинів. Адже від них часто залежить та чи інша справа. Тож треба бути у добрих стосунках з чинами і якомога частіше виказувати їм свою шану.

Саме так уважають герої оповідань Чехова "Товстий і тонкий" та "Хамелеон".

Тонкий зустрів свого друга ще з часів гімназії. Вони довго не бачилися. І тонкий від усієї душі хоче розповісти багато про себе та почути, як живе товариш. Але, коли він дізнається, що друг дослужився до високого чину, він одразу забуває, що перед ним його шкільний товариш. Його мова в ту ж мить перетворюється на набір солодких, лестивих фраз. Навіть самому товаришу стає нудно від цього. Тож він намагається скоріше попрощатися з другом, якого спочатку був такий радий зустріти.

Майже те ж саме бачимо і у другому оповіданні. Та тут чиношанування викривається з іще більшою гостротою. Поліцейський наглядач готовий щохвилини змінювати свою думку щодо події — залежно від того, який чин займають її учасники. Бідний пес ухопив за палець золотаря. Ще невідомо, чому, і хто винен насправді. Але Очумєлов одразу робить висновок: суворо покарати треба і собаку, і хазяїна. Та якщо хазяїном виявиться генерал, Очумєлов готовий змінити свою думку на протилежну: гарний песик, нічого перед ним пальцем розмахувати. І так відбувається кілька разів поспіль. Поліцейський наглядач, наче хамелеон, змінює свій колір (тобто, свої висновки) кожної хвилини. І залежить його думка зовсім не від об'єктивних обставин, а лише від того, належить собака "високому" хазяїну, чи ні.

Не забуваємо щодня заповнювати таблицю по температурі та вітрі, для практичної роботи!!!!!!

      Довгий час свого розвитку пройшла українська хата — від приземкуватої землянки до чепурної, що вчарувала увесь світ, оселі з білими стінами, вишневими садками, палахкучими рушниками на покуті, мальованими коминами і терпким запахом рути-м'яти на долівці.
Інтер'єр українського житла мав свої особливості.
Головною спорудою в хаті була піч, яка завжди займала вну¬трішній кут із боку вхідних дверей і була обернена до фасадної (чільної, передньої) стіни. По діагоналі від печі розташовувався парадний кут (червоний кут, покут, святий вугол), де були ікони, прикрашені рушниками, квітами, пахучим різнотрав'ям.
Крім обмазки стін, у багатьох селах робили настінний розпис, переважно рослинним орнаментом; ним прикрашали сволоки, стелю, піч.
Щодо останньої, то по ній оцінювали господиню. У народі казали: яка піч— така і господиня, не змащена в хаті піч— все одно що не вмита дівчина.
Уздовж причілкової стіни (з одним, двома вікнами) ставили стіл. Біля нього попід тильною стіною — довгу дерев'яну лаву, маленький ослінчик. Зліва знаходилась скриня для домашнього скарбу. Між піччю та причілковою стіною будували дерев'яний настил — піл, де спала родина.
У хаті встановлювали лави, які прикрашали у свята рядни¬нами й килимами. Біля дверей (чи над ними) робили дерев'яні полички (мисник, судень), жердки-перекладини для плетення ро¬гож, личаків; жердка для підвішування кросен ткацьких верстатів і жердки-сушилки.
Долівка українського житла аж до початку XX ст. була переважно глиняною. Збивали її переважно з червоної глини. Щосуботи і перед святами «землю» змащували спеціальним розчином і, коли вона висихала, застеляли пахучим різнотрав'ям: татарським зіллям, м'ятою, чебрецем тощо, і в оселі завжди стояв приємний запах трав. Для освітлення слугували посвіти, лучинки, світики, які встановлювалися навпроти печі.

А дію предмета;

Б ознаку предмета;

В предмет.
2. З великої букви пишуть:

А загальні назви;

Б власні назви;

В іменники — назви істот.
3. Іменники спільного роду називають:

А осіб жіночої статі за професією;

Б малят безвідносно до їхньої статі;

В осіб як чоловічої, так і жіночої статі.
4. У якому рядку перелічені іменники, що вживаються тільки в формі множини?

А Кияни, школярі, земляки;

Б Карпати, ворота, окуляри;

В солі, води, сталі.
 5.У якому реченні вжитий іменник в формі кличного відмінка?

А Зоре моя вечірняя, зійди над горою... (Т. Шевченко)

Б На траві, зоря, хустину не забудь! (В. Сосюра)

В Нічка розсипала зорі золотистії ... (С. Черкасенко)

6.     У якому рядку перераховані незмінні іменники?

А Київ, Харків, Одеса;

Б листоноша, суддя, стаття;

В маестро, метро, кашне.
7.Скільки відмінків в українській мові?

А Вісім;

Б сім;

В шість.
8. Позначте рядок, у якому наведені іменники м’якої групи:

А снігур, звір, скляр;

Б лікар, кобзар, комар;

В воротар, димар, лицар.

► Завдання 9 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.
9. Установіть відповідність між словом та способом його творення:

 А черговий    
 Б безрукавка              
  В біг 
  Г книголюб 

1 безафіксний 
2 складання основ або слів    
3 префіксально-суфіксальний 
4 суфіксальний   
5 перехід прикметників в іменники

За матеріалами відео  виконай іграшкову ляльку «Домовичок», 

використовуючи підручні матеріали. 

Роботу бажано виконувати разом з дорослими та пригадавши техніку безпеки.

За матеріалами минулого уроку виконай оздоблення іграшкової ляльки «Домовичок» .

Мета уроки: формувати знання учнів про слов’янські племена та території України; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; сприяти вихованню інтересу до вивчення історичних подій. 

Мета уроки: проконтролювати знання учнів з вивченої теми; розвивати логічне мислення, увагу, самостійність; сприяти вихованню інтересу до вивчення історичних подій. 

Тестові завдання на сторінках 217 – 218 виконати в робочих зошитах